09 жовтня 2012 р. Справа № 2а-1670/2869/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного науково-виробничого підприємства "Авіста" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-1670/2869/12
за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби
до Приватного науково-виробничого підприємства "Авіста"
про стягнення заборгованості,
Позивач, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного науково-виробниче підприємство "Авіста" в якому, з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача податковий борг:
- з податку на додану вартість у сумі 9764,83 грн. на р/р 3117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у м. Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;
- з податку власників наземних транспортних засобів у розмірі 24 406,07 грн. на р/р 3117029700002, код бюджетної класифікації платежу 38019510, одержувач УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного науково-виробничого підприємства "Авіста" (реєстраційний номер облікової картки22523052) заборгованість зі сплати:
податку на додану вартість у розмірі 4009 (чотири тисячі дев'ять) гривень 83 (вісімдесят три) копійок на р/р № 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100 одержувач УДКС у м. Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;
податку з власників наземних транспортних засобів у розмірі 24406 (двадцять чотири тисячі чотириста шість) гривні 07 (сім) копійок на р/р № 33217808700002, код бюджетної класифікації платежу38019510, одержувач УДКС України у м. Полтаві Полтавської області, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року скасувати в частині стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства «Авіста» заборгованості зі сплати податку власників наземних транспортних засобів у розмірі 24406,07 грн. та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовної вимоги в цій частині - відмовити. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року по справі № 2а-1670/2869/12 залишити без змін.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не сплачені в добровільному порядку донараховані суми податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2011 року та заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 4009,83 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ПНВП "Авіста" заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 4009,83 грн. та заборгованості зі сплати податку з власників наземних транспортних засобів у розмірі 24406, 07 грн.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Як свідчать матеріали справи, ПНВП "Авіста" 23.02.2009 р. до ДПІ у м. Полтаві подано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 21062 від 23.02.2009 року, відповідно до якого нараховано до сплати 10 485,00 грн.
На момент подання позову, за даним розрахунком рахується заборгованість у розмірі 5243,00 грн.
Крім того, 04.02.2010 року відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 8623 від 04.02.2010 року, відповідно до якого нараховано до сплати 9 400,00 грн.
На момент подання позову, за даним розрахунком сума заборгованості становить 9400,00 грн.
ДПІ у м. Полтаві 05.03.2010 року проведено перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ПНВП "Авіста", з результатами проведення якої складено акт перевірки № 46/1707/22523052 від 05.03.2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення від 26.10.2010 року № 0000581707/0 на суму 251,25 грн., яке направлено ПНВП "Авіста" рекомендованим листом і повернулося з відміткою пошти "Підприємство відсутнє за адресою".
Станом на момент подання позову, за даним податковим повідомленням-рішенням сума заборгованості становить 251,25 грн.
Крім того, на підставі акту перевірки № 8991/23-5/22523052 від 29.11.2011 року, складеного за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки ПНВП "Авіста", ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 року № 0002242310 на суму 18 595,00 грн., яке направлено відповідачеві рекомендованим листом і повернулося з відміткою пошти "Підприємство відсутнє за адресою".
Станом на момент подання позову за даним податковим повідомленням - рішенням за підприємством рахується заборгованість у сумі 13 905,00 грн. (зменшено за рахунок переплати).
Згідно розрахунку ДПІ у м. Полтаві податковий борг за ПНВП "Авіста", з урахуванням часткової сплати боргу та нарахованої пені, складає 34170,90 грн.
Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено обов'язок платників податків у встановлені законами терміни сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких у відповідності до п.п.1, 3 ст.14 цього Закону належать податок на додану вартість та податок на прибуток.
Положеннями п.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на державні податкові інспекції в районах у містах покладено функцію здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до п. 20.1.18 ст. 20 ПК України передбачено, органи ДПС можуть звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, відповідно п. 95.1 та 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Також, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі в разі недостатності або відсутності грошових коштів на рахунках боржника для погашення суми податкового боргу стягнутої судовим рішенням. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення цієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
З аналізу наведених норм випливає, що законодавець з 01.01.11 р. встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень 1. звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку; 2. опис та вилучення майна; 3. отримання судового дозволу на погашення суми боргу стягнутої судовим рішенням за рахунок майна; 4. прийняття рішення про погашення суми податкового боргу і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивач не виконав всі приписи ПК України щодо процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку, то з урахуванням положень п. 2 ст. 19 Конституції України, у суду першої інстанції не було законних підстав задовольняти позов у спосіб, не передбачений чинним законодавством.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 6.1 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" № 2181( далі по тексту Закон № 2181) передбачено, що у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.3 вказаного пункту встановлено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У відповідності до пп.6.2.4 п.6.2. ст.6 Закону № 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у м. Полтаві виставлено першу податкову вимогу №1/325 від 15.03.2007 р. на суму 3047,26 грн. та другу податкову вимогу №2/389 від 17.04.2007р. на суму 6954,26грн. в порядку пп.6.3.2 п.6.2. ст.6 Закону № 2181.
При цьому докази виставлення вимог по сумам узгоджених податкових зобов'язань за період 2009-2010р.р., в матеріали справи не надано.
Отже, відповідачем не дотримано також порядку визначеного підпунктами 6.2.1 та 6.2.3 ст.6 Закону № 2181 в частині надсилання першої та другої податкових вимог на суму узгоджених податкових зобов'язань, які виникли під час дії даного закону.
Крім того, згідно пп. 15.2.1 ст. 15 Закону № 2181 якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
При цьому, позовна заява про стягнення заборгованості у розмірі 5243,00 по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів згідно розрахунку № 21062 поданого до ДПІ у м. Полтаві 23.02.2009 року, відповідно до якого нараховано до сплати 10 485,00 грн. та з яким рахується заборгованість у розмірі 5243,00, до суду першої інстанції подана 07.05.2012 року.
Також, відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2011 року № 0002242310 є узгодженим в силу приписів абз. 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, згідно яких у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до пункту 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.
При цьому, позивачем не надано доказів виставлення податкової вимоги стосовно узгодженого грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2011 року № 0002242310 на суму 18595 грн. у відповідності до вимог та за правилами Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Враховуючи встановлені під час апеляційного провадження порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, які призвели до ухвалення неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги та скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року в повному обсязі з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Авіста" задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-1670/2869/12 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Приватного науково-виробничого підприємства "Авіста" про стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.