Справа № 2-а-349/12
Категорія
06 листопада 2012 року cуддя Печерського районного суду Крижанівська Г.В. , розглянувши у скороченому провадженні матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Печерському районі міста Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо не проведення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням положень ст.. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він є суддею у відставці, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи щомісячне грошове утримання у розмірі 5559,86 грн. В порушення ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Управлінням Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва йому не був здійснений перерахунок щомісячного довічного грошового утриманні судді у відставці з урахуванням положень вищезазначеної норми.
Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Представник відповідача направив до суду письмові заперечення проти позову, в яких проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, згідно письмових заперечень, представник відповідача посилається на ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою встановлено обмеження щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а також те, що щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету. Одночасно зазначає, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Таким чином на думку представника відповідача здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям судів загальної юрисдикції законом не передбачено. Крім того зазначає, що органами Пенсійного фонду України передбачено лише призначення і виплата грошового утримання суддям у відставці.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був звільнений з посади судді Закарпатського обласного суду Постановою Верховної Ради України від 22.07.1998 року у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва і отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 5559, 86 грн. Вказана обставина згідно письмових заперечень не заперечується відповідачем.(а.с.27-28)
18.06.2012 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою провести перерахунок пенсії за період з січня 2010 року по червень 2012 року на підставі довідок про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 01 червня 2012 року №5.26-87/12, №5.26-86/12, 5.26-85/12, разом з тим листом відповідача від 23.07.2012 року позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з відсутністю на те законодавчо- обґрунтованих підстав. (а.с.17-18).
18.09.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою надати документи, на підставі яких відповідачем проводиться нарахування та виплата йому довічного грошового утримання судді, разом з тим вказаних документів позивачу надано не було.
Відповідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюються цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно вказаної норми закону посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом. Передбачене поетапне підвищення посадового окладу на період до 2015 року.
Враховуючи, що позивач є суддею у відставці, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на основні елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008/справа щодо предмету та змісту Закону про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/, положення ст.67 р.1, п.п.2-4, 6-8, і 10-18, п.7 п. 19, П.П.20-22, 24,34, пп. 1-6, 8-12 п.35 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
При цьому Конституційним судом України зазначено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Ст. 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод,.
Ст. 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права, і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав люлини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність величину, інтенсивність, ступінь прояву та виражені у певних одиницях.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободам, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод .... іде зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно виміркованих показників використання прав і свобод, тобто їх кількісні характеристики.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України №26-рп/2008 від 27.11.2008 року, з врахуванням правових позицій, висловлених в рішенні №60рп/2007 від 09.07.2007 року у справі про соціальні гарантії громадян та в Рішенні №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України також встановлюватися інше /додаткове/ правове регулювання відносин що є предметом інших законів, оскільки з об'єкгивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і, як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Таким чином, відповідач повинен був здійснити позивачці перерахунок грошового довічного утримання, виходячи з розміру 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді згідно зі ст. 129 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» та на підставі довідки від 01.06.2012 року №5.26-87/12.
Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
А відтак, судом встановлено, що дії Управління Пенсійного Фонду України у Печерському районі міста Києва щодо відмови в перерахунку грошового довічного утримання, виходячи з розміру 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді є протиправними.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.
На підставі вищевикладеного, суд надходить до висновку про протиправність дій відповідача та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог.
Враховуючи публічно-правовий характер соціальних правовідносин, до яких застосовується лише адміністративне законодавство, а також те, що проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання є компетенцією Пенсійного фонду України, у даному випадку, Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва, а суд не може собою підміняти компетентний орган, який уповноважений здійснити такий перерахунок.
Що стосується доводів представника відповідача про відсутність законних підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з посиланням на п.5 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», якою встановлені обмеження щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, то по суті ці доводи є безпідставними, оскільки вказані обмеження можуть бути застосовані до суддів у відставці, яким таке утримання призначено після набрання чинності вказаного закону, а саме після 01.10.2011 року.
Твердження представника відповідача про те, що здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям судів загальної юрисдикції, зокрема, місцевих судів, законом не передбачено суд не приймає до уваги, оскільки вказані твердження базуються на власному та суб'єктивному тлумаченні положень чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 22, 46, 64 Конституції України, ст.129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 2, 11,21, 71, 87, 94, 99, 102, 105, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Печерському районі міста Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 16.04.2012 року по 06.11.2012 року на підставі ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання постанови суду.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Крижанівська Г.В.