Справа № 2023/4436/2012
Провадження № 2-а /2023/154/2012
31 жовтня 2012 року. Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого -судді Гетьман Л.В.
при секретарі - Кузьміній О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Куп'янську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Макіївського САТІ та ВДАІ капітана міліції Ільченко Олександра Сергійовича про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови серії АН1 № 154167 від 31.07.2012 року по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом до інспектора Макіївського САТІ та ВДАІ капітана міліції Ільченко Олександра Сергійовича про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови серії АН1 № 154167 від 31.07.2012 року по справі про адміністративне правопорушення, вказуючи, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії АНІ № 556803 від 27.06.2012 року зазначено, що він ОСОБА_1 27 червня 2012 року об 11 год. 40 хв. на а/д «Слов»янськ-Донецьк-Маріуполь»керував транспортним засобом «Мерседес-Бенц»312Д Спринтер, д/н НОМЕР_1, який був переобладнаний з порушенням вимог норм та стандартів (встановлено 18 місць для сидіння з місцем водія, а згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 19 місць з місцем водія), чим порушив п.32.1.є.) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 121 КУпАП. Постанова про адміністративне правопорушення на руки видана мені не була, поштою я її не отримував.
19.08.2012 року рекомендованим листом по пошті він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2012 року про те, що він повинен оплатити штраф у розмірі 680 грн. Лише після отримання постанови державного виконавця він дізнався про існування постанови інспектора САТІ та ВДАІ. Вказаний протокол не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства України, оскільки ст. 32 Закону України «Про дорожній рух»від 30.06.1993 року зі змінами від 22.03.2012 року передбачено основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів: «Переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки «моделі»), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. У разі переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність з переобладнання транспортних засобів, повинні мати узгоджену з відповідними уповноваженими державними органами нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання та свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Допуск до експлуатації переобладнаних транспортних засобів здійснюється лише шляхом проведення спеціальних випробувань та оформлення сертифіката на відповідність вимогам чинних в Україні правил, нормативів і стандартів. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно Інструкції про проведення огляду транспортних засобів та їх реєстраційних документів п. 1.3. Огляд транспортних засобів здійснюють експерти, які мають право самостійного проведення даного виду експертиз та внесені до Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України. Крім того, ні п. 32.1 ПДД, ні ч. 1 ст. 121 КУпАП не включає у поняття переобладнання транспортних засобів кількість місць для сидіння та не містить такої формулювання складу правопорушення. Пункт 32.1 є) передбачає, відповідальність за переобладнання транспортних засобів . Але узгоджувати з ДАІ встановлення місць сидіння від власника не потребує жоден нормативно-правовий акт. Розпорядження МВС від 21.05.2009 року № 466 зобов'язувало інспекторів виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень Правил дорожнього руху. Мною Правила дорожнього руху не порушувались, тому дії інспектора є незаконними. Відповідач допустив процесуальні порушення при розгляді справи, що є підставою для скасування оскаржуваного протоколу.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутністю за наявними у справі матеріалами. Свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, тому згідно ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.06.2012 року був винесений протокол про адміністративне правопорушення серії АН1 № 556803 (а.с. 7), відповідно до якого ОСОБА_1 27 червня 2012 року об 11 год. 40 хв. на а/д «Слов»янськ-Донецьк-Маріуполь»керував транспортним засобом «Мерседес-Бенц»312Д Спринтер, д/н НОМЕР_1, який був переобладнаний з порушенням вимог норм та стандартів (встановлено 18 місць для сидіння з місцем водія, а згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 19 місць з місцем водія), чим порушив п.32.1.є.) Правил дорожнього руху.
На підставі вказаного протоколу, 31.07.2012 року винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АН1 № 154167 посадовою особою, відносно ОСОБА_1, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП України у розмірі 340 грн. (а.с.8).
Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Статтею 289 КпАП України передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У відповідності до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свою правомірність в стадії судового розгляду справи. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі у судовому засідання, давало суду право вирішити справу обмежившись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КАС України.
Враховуючи вимоги статей 289 КУпАП та 99-103 КАС України, суд поновлює позивачеві строк на подачу адміністративного позову, оскільки він був пропущений з поважної причини, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, а саме : копію постанови про адміністративне правопорушення на руки ОСОБА_1 не отримав, а дізнався про неї 19.09.2012 року після доставки кур»єром виконавчої служби йому постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2012 року. 20.09.2012 року ОСОБА_1 отримав у працівників Куп»янської ДАІ ксерокопію постанови для оскарження в суді. (а.с.16).
За таких обставин позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення -скасуванню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 160-164 КАС України, ст. 289 КпАП України, суд -
Поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Макіївського САТІ та ВДАІ капітана міліції Ільченко Олександра Сергійовича про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови серії АН1 № 154167 від 31.07.2012 року по справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Макіївського САТІ та ВДАІ капітана міліції Ільченко Олександра Сергійовича про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови серії АН1 № 154167 від 31.07.2012 року по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати дії інспектора Макіївського АТІ та БДАІ Ільченко Олександра Сергійовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно протоколу серії АН1 № 556803 від 27 червня 2012 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП незаконними.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення АН1 № 154167 від 31.07.2012 року відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу в сумі 340 грн. - скасувати.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя