01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.04.2012 № 5028/2/120/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Дикунської С.Я.
Калатай Н.Ф.
при секретарі: Кравчук О.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Мельникова В.В.,
від відповідача 1 - не з'явився,
від відповідача 2 - не з'явився,
від третьої особи 1 - ОСОБА_3,
від третьої особи 2 - ОСОБА_3,
від третьої особи 3 - не з'явився
від третьої особи 4 - ОСОБА_3,
від третьої особи 5 - ОСОБА_3,
від третьої особи 6 - ОСОБА_3,
від третьої особи 7 - ОСОБА_3,
від третьої особи 8 - ОСОБА_3,
від третьої особи 9 - ОСОБА_3,
від третьої особи 10 - ОСОБА_3,
від третьої особи 11 - ОСОБА_3,
від третьої особи 12 - ОСОБА_3,
від третьої особи 13 - ОСОБА_3,
від третьої особи 14 - не з'явився
від третьої особи 15 - не з'явився
розглянувши матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012 року (суддя Михайлюк С.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд»
до 1.Виконавчого комітету Ніжинської міської ради
2.Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів
ОСОБА_8
ОСОБА_13
ОСОБА_14
ОСОБА_15
ОСОБА_10
ОСОБА_7
ОСОБА_16
ОСОБА_17
ОСОБА_18
ОСОБА_12
ОСОБА_6
ОСОБА_11
ОСОБА_5
ОСОБА_19
ОСОБА_20
про визнання права власності
Публічне акціонерне товариство «Чернігівоблбуд» звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради та Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності за ним на квартири № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_11 та НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_3 та про зобов'язання Комунального підприємства „Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради зареєструвати права власності позивача на вищезазначені квартири. Обґрунтовуючи позов зазначив, що даний факт встановлено в судовому порядку, взв»язку з чим він не потребує доказування. Однак, його звернення до відповідачів щодо оформлення та реєстрації права власності не дали позитивних результатів.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012 року задоволено частково позовні вимоги до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради та визнано право власності Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» на квартири №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_11 в будинку АДРЕСА_3. Відмовлено у задоволені позовних вимог в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Також, рішенням суду від 11.01.2012 року відмовлено в задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» до Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» про зобов'язання зареєструвати право власності на вищезазначені квартири.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Чернігівоблбуд» звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просило вищезазначене рішення змінити, а саме виключити з мотивувальної та резолютивної частини рішення висновки про відмову в визнанні за ПАТ «Чернігівоблбуд» права власності на квартиру АДРЕСА_1 та викласти абзац 3 резолютивної частини в такій редакції: «Визнати право власності на квартири №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_11 та НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_3. В іншій частині рішення просить залишити без змін.
В інтересах третьої особи, ОСОБА_19, з апеляційною скаргою звернувся адвокат ОСОБА_21 та просив скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012 року в частині визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_4
Представник третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 звернувся з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду, в яких просить скасувати рішення суду від 11.01.2012 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року прийнято апеляційні скарги до провадження та призначено до розгляду 27.02.2012 року.
Розпорядженням від 22.02.2012 року, в зв'язку з відпусткою судді Алданової С.О., залучено до розгляду справи суддю Калатай Н.Ф.
Ухвалою суду від 27.02.2012 року розгляд справи відкладено на 19.03.2012 року.
Через канцелярію суду 12.03.2012 року від представника третьої особи 3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а від третьої особи 15 надійшов відзив, який також містить клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання.
15 березня 2012 року через канцелярію суду від начальника КП «Ніжинське МБТІ» надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі їх представника.
Розпорядженням від 19.03.2012 року, в зв'язку з зайнятістю судді Калатай Н.Ф., залучено до розгляду справи суддю Алданову С.О.
В судове засідання 19.03.2012 року з'явився представник позивача та представник третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 4, третьої особи 5, третьої особи 6, третьої особи 7, третьої особи 8, третьої особи 9, третьої особи 10, третьої особи 11, третьої особи 12 та третьої особи 13. Представники відповідача 1, відповідача 2 третьої особи 3, третьої особи 14 та третьої особи 15 у призначене судове засідання не з'явилися.
Ухвалою суду від 19.03.2012 року розгляд справи відкладено на 02.04.2012 року.
В судове засідання 02.04.2012 року з'явився представник позивача та представник третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 4, третьої особи 5, третьої особи 6, третьої особи 7, третьої особи 8, третьої особи 9, третьої особи 10, третьої особи 11, третьої особи 12 та третьої особи 13. Представники відповідача 1, відповідача 2 третьої особи 3, третьої особи 14 та третьої особи 15 у призначене судове засідання не з'явилися.
Ухвалою суду від 02.04.2012 року розгляд справи відкладено на 10.04.2012 року.
В судове засідання 10.04.2012 року з'явився представник позивача та представник третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 4, третьої особи 5, третьої особи 6, третьої особи 7, третьої особи 8, третьої особи 9, третьої особи 10, третьої особи 11, третьої особи 12 та третьої особи 13. Представники відповідача 1, відповідача 2 третьої особи 3, третьої особи 14 та третьої особи 15 у призначене судове засідання не з'явилися.
На виконання ухвали суду від 02.04.2012 року, представником позивача надано документи для залучення до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 10.04.2012 року розгляд справи відкладено на 17.04.2012 року.
В судове засідання 17.04.2012 року з'явився представник позивача та представник третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 4, третьої особи 5, третьої особи 6, третьої особи 7, третьої особи 8, третьої особи 9, третьої особи 10, третьої особи 11, третьої особи 12 та третьої особи 13. Представники відповідача 1, відповідача 2 третьої особи 3, третьої особи 14 та третьої особи 15 у призначене судове засідання не з'явилися.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановив наступне.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що 30.10.2009 року позивач звернувся до виконавчого комітету Ніжинської міської ради про видачу свідоцтва про право власності на квартири №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16 та НОМЕР_11 у житловому будинку по АДРЕСА_3
Виконавчий комітет Ніжинської міської ради відмовив в видачі свідоцтва про право власності, тим самим не визнав за позивачем права власності на вищезазначені квартири №№ НОМЕР_2. НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7. НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_12. НОМЕР_13, НОМЕР_14. НОМЕР_15. НОМЕР_16 та НОМЕР_11, а Комунальне підприємство «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» відмовило в реєстрації права власності позивача на вищезазначені квартири.
Частиною 4 статті 35 ГПК України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Тобто факти, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, які мають значення для вирішення спору, не підлягають доказуванню.
Обґрунтовуючи рішення місцевий господарський суд зазначив, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 17.03.2008 року по справі № 22ц-430/2008 за позовом ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_8 до Дочірнього підприємства «Управління майном» ЗАТ «Чернігівоблбуд» про визнання права на безоплатну приватизацію житла, зобов»язання видати довідки на приватизацію квартир, залишеним без змін Ухвалою Верхового Суду України від 05.03.2009 року, встановлено наступне.
Відповідно до договору від 31.03.1989 року, укладеного між колективом Чернігівського ремонтно-будівельного тресту, облжилкомуправлінням Чернігівського облвиконкому та колективом працівників Чернігівського ремонтно-будівельного тресту, управління передало в оренду трудовому колективу основні фонди виробничого та невиробничого призначення оборотні засоби, а також закріпило грошові кошти на рахунках, а трест прийняв зазначене майно в оренду до 2011 року. Згідно_з п.2.11 Договору Трест зобов'язався здійснювати будівництво житла, об'єктів соцкультпобуту за рахунок різних джерел, в тому числі і за власні кошти. Згідно з положенням Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту «Чернігівоблбуд», затвердженого 20.01.90 року, до складу Тресту входив ряд структурних підрозділів без права юридичної особи, в тому числі і Ніжинське РБУ. Відповідно до Статуту Тресту останнє було орендним підприємством, працюючим на підставі вищенаведеного договору від 31.03.89 року, мало самостійний баланс та створювало колективну власність. Згідно з п.4.2 Статуту господарський обіг Тресту складався з двох форм власності: державної, у вигляді орендованого майна та колективної, що створена в результаті господарської діяльності Тресту. До державного майна, переданого в оренду Тресту, будинок АДРЕСА_3 не входив. Згідно з положеннями Статуту та колективним договором від 15.02.90 року, укладеного між Трестом, профспілкою та колективом Ніжинського РБУ, колектив Ніжинського РБУ зобов'язався протягом 1990 року відрахувати до фонду економічного розвитку 65700 крб., а залишки цього фонду, що були централізовані у тресті у 1989 році вирішено направити на будівництво 45-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_3. Додатком №2 до договору про соціальний та економічний розвиток колективу Ніжинського РБУ на 1990-1995 роки передбачено фінансування будівництва зазначеного будинку за рахунок соцкультпобуту у 1990 р - 150 тис. крб., у 1991 р - 250 тис. крб.
Взв»язку з тим, що коштів з колективного договору, фонду соцкультпобуту Ніжинського РБУ не вистачало, останні виділялись Трестом централізовано. З акту введення вищезазначеного будинку в експлуатацію від 19.06.1996 року вбачається, що замовником і генпідрядником будівництва будинку виступало Ніжинське ремонтно-будівельне управління, яке відповідно до п.1-2 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту „Чернігівоблбуд" від 1990 року було структурним підрозділом Тресту без права юридичної особи. Після проведення приватизації та створення в 1995 році ЗАТ „Чернігівоблбуд" всі об'єкти незавершеного будівництва ввійшли до статутного капіталу новоствореного товариства, як майно орендаря. Рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Чернігівоблбуд» від 24.02.04 року створено Дочірнє підприємство «Управління майном ЗАТ «Чернігівоблбуд», з метою централізованого управління майном та отримання прибутку, до статутного капіталу цього підприємства власником передано будинок АДРЕСА_3 за виключенням квартир пайовиків.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд Чернігівської області дійшов висновку про те, що спірні квартири в будинку АДРЕСА_3 не відносяться як до комунальної власності, так і до відомчого житлового фонду. Крім того, в обґрунтування рішення місцевий господарський суд зазначив, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 29.01.2009 року по справі № 2-50/09 за позовом ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_19 до ЗАТ «Чернігівоблбуд», Дочірнього підприємства «Управління майном» ЗАТ «Чернігівоблбуд» про визнання недійсним рішення загальних зборів та частково недійсним статуту, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 27.04.2009 року, встановлено, що згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Чернігівоблбуд» від 24.02.2004 року створено Дочірнє підприємство «Управління майном» Закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд». Новостворене підприємство наділялося статутним капіталом, до якого із врахуванням індексації майна, включено житловий будинок АДРЕСА_3 Вищезазначеним рішенням Загальних зборів акціонерів ЗАТ від 24.02.2006 року затверджено нову редакцію статуту ДП, в частині збільшення статутного капіталу, при цьому до статутного капіталу включено квартири №№ НОМЕР_9, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_11 та НОМЕР_1 житлового будинку АДРЕСА_3. Одночасно внесено зміни до статуту, пов»язані із збільшенням статутного капіталу, з подальшою державною реєстрацією зазначених змін.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого суду, що факт не належності спірного будинку до державного житлового фонду, встановлений рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 17.03.2008 року по справі № 22ц-430/2008, яке набрало законної сили, не підлягає доказуванню та повинен був прийнятим місцевим господарським судом при розгляді справи. Вищезазначеним рішенням також встановлено, що зазначений будинок належить до громадського житлового фонду, згідно з п.2 ч.2. ч.3 ст.4 ЖК України, взв»язку з чим управління ними віднесено до компетенції власника, відповідно до норм ст.18 ЖК України.
Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства, в редакції від 27.07.2011 року, останнє є правонаступником Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства «Чернігівоблбуд» та Закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд».
Згідно з довідками Комунального підприємства „Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради від 31.10.2011р. у будинку АДРЕСА_3:
- квартири №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_6, НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 та НОМЕР_16 поставлені на облік як безхазяйні,
- квартира № НОМЕР_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_22. ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 по ј частині кожному, на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації при виконкомі Ніжинської міської ради від 14.11.2007 року;
- квартира № НОМЕР_11 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_19, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 по 1/4 частині кожному на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації при виконкомі Ніжинської міської ради 29.10.2008року, за повідомленням 3-ї особи від 04.01.2012 № 01-34/04;
Встановлено, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у справі № 22ц-2167/2009 року від 05.08.2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 05.10.2009 року та ухвалою Верховного Суду України від 11.03.2010 року, визнано недійсним приватизацію квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_19 ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.10.2008р.. видане органом приватизації при виконкомі Ніжинської міської ради.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.02.2010р. визнано недійсними приватизацію квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності від 14.11.2007 року на квартиру АДРЕСА_1, видане органом приватизації при виконкомі Ніжинської міської ради на ім'я ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25
Доводи представника ПАТ «Чернігівоблбуд» щодо визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 колегією суддів визнано необґрунтованими, оскільки при зверненні до відповідачів з заявами про видачу свідоцтва про право власності на спірні квартири та, відповідно, реєстрацію права власності останнім не зазначалася квартира № НОМЕР_1.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що реєстрація нерухомої речі, в якості безхазяйної, не може бути перешкодою для звернення власника до суду за захистом права власності.
Відповідно до роз»ясень Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року « Про судове рішення» рішення має бути викладено чітко, зрозуміло та грамотно. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з»ясуванні: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено в процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи, викладені апелянтами в апеляційних скаргах, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012 року ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним встановленням обставин, що мають значення для справи, а тому є законним та обґрунтованим, в зв»язку з чим, апеляційні скарги, задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012 року по справі № 5028/2/120/2011 - без змін.
Справу № 5028/2/120/2011 направити до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г.
Судді Дикунська С.Я.
Калатай Н.Ф.