"30" жовтня 2012 р.Справа № 5017/226/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разюк Г.П.
суддів: Андрєєвої Е.І., Колоколова С.І.,
при секретарі судового засідання Соколової Ю.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Сивак А.Л., довіреність № 5225-4 від 20.12.11р.;
від відповідача - Гевондяна А.Р.- директора, паспорт серія КМ 4119866 від 19.10.06р.; Короленко Л..М., довіреність № б/н від 01.03.12;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Відбудова", м.Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2012 р.
по справі № 5017/226/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал", м.Одеса
до скаржника
про стягнення 32 216,86 грн..
У січні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (далі по тексту- Водоканал) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) „Відбудова" про стягнення 32 216,86 грн. основного боргу, також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн..
В обґрунтування вимог позивач послався на ст.ст. 509,526,530,610,629 ЦК України, ст.ст.193, 198 ГК України, умови договору сторін № 2526/3 від 21.05.2007р., оскільки відповідач вчасно не оплатив послуги з водовідведення ливневих стоків за період з 1.10.08р. по 30.11.11р., внаслідок чого утворився борг у сумі 32 216,86 грн..
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.06.2012р. (головуючий суддя: Степанова Л.В., судді Гут С.Ф., Смелянець Г.Є. ) позовні вимоги Водоканалу задоволено в повному обсязі та стягнуто з ТОВ „Відбудова" на користь позивача 32 216,86 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн..
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Відбудова" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у позивних вимогах відмовити частково та примусити зробити перерахунки. Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушив норми матеріального та процесуального права /ч.2 ст. 82, п.3.ч.1 ст 84 ГПК України/, оскільки не надав належної оцінки Технічному звіту по технічному нівелюванню території, яка відноситься до ТОВ „Відбудова" та не перевірив розрахунку боргу.
Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що стосовно боргу за жовтень 2008р.- січень 2009р. позивачем пропущено строк позовної давності.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні спростовує доводи апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 11 червня 2012 року по даній справі без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2007 р. між Водоканалом та ТОВ „Відбудова" укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення №2526/3 /а.с.21-22/, відповідно до умов якого позивач надає послуги по подачі питної води, а також по прийому стічних вод, які скидає відповідач в систему комунальної каналізації, відповідач зобов'язався оплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим / п. 3.2/.
Відповідно до п. 3.9. договору обсяг скинутих абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом відповідно до п.15.9 "Правил водокористування" і ДСТУ 3013-95, згідно п. 3.3. договору застосовують чинний тариф на водовідведення, який в спірний період становив 6,89 грн. за 1 м. куб. /т.1,а.с.31/.
Згідно із ст. 629 договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно зі ст. 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В період з 1.10.08р. по 30.11.11р. позивач надав обумовлену договором послугу та на підставі ДСТУ 3013-95, п. 4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 року № 190 та діяли в спірний період /далі-Правила/, здійснив розрахунок її вартості, який базується на даних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного і Азовського морів про кількість опадів за відповідний період (т.1,а.с. 32-69) та з урахуванням площі водонепроникних поверхонь земельної ділянки об'єкту, розташованого за адресою вул. Поштова № 2/, визначеної відповідачем самостійно листом № 81 від 31.05.2007 р. (т.1, а.с. 25) та на вимогу відповідача позивачем листом № 3637-10 від 09.12.2009р. (т.1, а.с. 27). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість означеного розрахунку, оскільки він відповідає вимогам ДСТУ, Правил, умовам договору та містить підтверджені матеріалами справи вихідні данні.
Для досудового врегулювання спору Водоканал направляв до ТОВ „Відбудова" досудове попередження № 36045 від 23.09.2009 р. (т.1, а.с. 28) та акт звірки взаємних розрахунків (т.1, а.с.29), після чого відповідачем було оплачено 800грн. боргу, решта якого дорівнює заявленій до стягнення.
Відповідач вважає, що ливневі стоки відводяться природнім шляхом і не попадають в каналізаційну систему через виступ каналізаційного люку, одначе означений довід обгрунтовано відхилено судом, оскільки уклавши договір відповідач взяв на себе зобов'язання з оплати водовідведення не зважаючи на означену обставину, крім того, відсутні докази того, що люк знаходився в такому стані і на день укладання договору, як то стверджує скаржник, оскільки як вбачається з листа позивача № 1144-10 від 09.04.12р. при обстеженні території в листопаді 2009 року завищення люка каналізаційного колодязя відносно рівня проїжджої частини було відсутнім. Господарським судом підставно відхилено у якості доказу відомості, що містяться в Технічному звіті по технічному нівелюванню території, яка відноситься до ТОВ „Відбудова", оскільки його складено в травні 2012 року і доведено до відома позивача під час судового розгляду справи, в той час, як відповідно до пункту 3.11 договору на послуги водопостачання та водовідведення № 2526/3 від 21.05.2007 року в разі зменшення обсягів водоспоживання -водовідведення при проведенні розрахунків по затвердженим нормам водоспоживання, перерахунок проводиться з початку місяця, в якому були надані відомості. Відповідно до пункту 3.8 Правил у разі запланованих змін у діяльності споживачів, якщо вони ведуть до зміни обсягів спожитої питної води та скиду стічних вод, споживачі в місячний строк до моменту виникнення змін надають виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у договір. Водоканал не несе відповідальність за несвоєчасне надання абонентом відомостей щодо зменшення обсягів споживання.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не звертався до позивача з повідомленням, що колодязь вище на 20 см, як встановлено вже в акті № 1901-ти від 29.03.2012 року або зміну площі водовідведення, а звертався лише з листом, де повідомляв, що на його території відсутні ливневі стоки. Однак після обстеження позивачем території відповідачу була надана відповідь, в якій повідомлено, що система водовідведення підприємства загальносплавна і площа водовідведення за результатами обстеження становить о,4852 га..
Колегія також не може погодитися з доводами скаржника, викладеними у апеляційній скарзі стосовно того, що позивач звернувшись з позовом 24.01.2012р., пропустив строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за жовтень 2008р.- січень 2009р., оскільки відповідно до п.4.4 договору № 2526/3 від 21.05.2007р. загальний строк позовної давності по вимогам, зв'язаним з невиконанням умов даного договору встановлюється строком на п'ять років. Крім того, відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, а відповідач такої заяви суду першої інстанції не надавав, що підтвердив його представник у судовому засіданні.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, не порушив норм матеріального та процесуального права та на підставі ст.ст. 526, 629 ЦК України, ст.193 ГК України прийняв законне та обгрунтоване рішення про стягнення з відповідача заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків у сумі 32 216,86 грн. і не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2012 року по справі № 5017/226/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Відбудова" -без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текс постанови складений 02.11.2012 р.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя Е.І. Андрєєва
Суддя С.І.Колоколов