01 листопада 2012 року Справа № 07/5026/1446/2012
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне бюро "Спарта"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Міркос-Торгюей"
про визнання договору дійсним
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Шаповал В.Л. -за довіреністю від 01.10.2012р.;
від відповідача: не з'явилися.
Заявлено позов про визнання дійсним укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронне бюро "Спарта" та товариством з обмеженою відповідальністю "Міркос-Торгюей" договору про надання маркетингових та інформаційних послуг від 01.03.2011р. №420/03/11.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач припинив надання послуг за спірним договором і відмовляється від подальшого виконання взятих за ним зобов'язань, посилаючись на недійсність цього договору через фактичне його виконання і закінчення строку його дії.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте його представник в судове засідання не з'явився і про причини нез'явлення свого представника суду не повідомив.
Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
1 березня 2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне бюро "Спарта" , як замовник, і товариство з обмеженою відповідальністю "Міркос-Торгюей", як виконавець, уклали у письмовій формі договір про надання маркетингових та інформаційних послуг №420/03/11 (далі -договір №420/03/11), згідно з яким замовник доручив виконавцю, а останній - зобов'язався за плату проводити необхідні заходи з вивчення ринку поставки послуг і товару, надавати замовнику інформацію про фірми та конкретних осіб, які його цікавлять.
У п. 4.1 договору №420/03/11 його сторони передбачили загальну вартість договору в сумі 300000 грн. з урахуванням податку на додану вартість.
Відповідно до п. 8.1 договору №420/03/11 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р.
Нотаріальне посвідчення договору №420/03/11 не здійснювалося.
На підтвердження виконання сторонами договору №420/03/11 позивач надав копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунок-фактури, податкові накладні та квитанції до прибуткових касових ордерів (а. с. 21-94).
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Цивільного кодексу України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.
У даному випадку сторони додержались вимог щодо письмової форми договору №420/03/11. Законодавством України не встановлена недійсність таких договорів у разі недодержання вимоги щодо їх письмової форми і не встановлена обов'язковість їх нотаріального посвідчення.
Таким чином, позовна вимога позивача про визнання дійсним договору №420/03/11 не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів позивача, тому позов позивача не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити повністю.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено і підписано 05.11. 2012р.
СУДДЯ М.В. Дорошенко