05 листопада 2012 року Справа № 5002-33/1952-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воронцової Н.В.,
суддів Антонової І.В.,
Заплава Л.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Висоцького Івана Борисовича на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (колегії суддів: головуючий суддя Радвановська Ю. А., судді Білоус М. О., Колосова Г.Г.) від 13 серпня 2012 року у справі №5002-33/1952-2011
за позовом Приватного підприємства "Силікон Трейд Плюс"
до відповідачів: Алупкінської міської ради
Виконавчого комітету Алупкінської міської ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Висоцький Іван Борисович;
Боброва Наталя Іванівна;
Управління Державної казначейської служби України у місті Ялта
про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення збитків
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддів головуючий суддя - Радвановська Ю.А. судді - Білоус М.О., Колосова Г.Г. ) від 13 серпня 2012 року у справі №5002-33/1952-2011 позов задоволено частково, усунено перешкоди в користуванні земельною ділянкою, загальною площею 0,4767га. (кадастровий номер 0111970200:01:004:0044), яка розташована за адресою: м. Алупка, вул. 1-го Травня, район будинку №3, шляхом зобов'язання Алупкінської міської ради знести самовільні будівлі (споруди у вигляді літніх будинків) з вищевказаної земельної ділянки (кадастровий номер 0111970200:01:004:0044), переданої в оренду приватному підприємству "Силікон Трейд Плюс", своїми силами та за власний рахунок.
В частині стягнення з Алупкінської міської ради шкоди (збитків) в розмірі 1 286 476,37 грн. в позові відмовлено.
Стягнуто з Алупкінської міської ради вартість судової будівельно - технічної експертизи в сумі 2109,60 грн., 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні позовних вимог до виконавчого комітету Алупкінської міської Ради - в позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим, третя особа Висоцький Іван Борисович звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо знесення самовільних споруд, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в позові.
Також, Висоцьким І. Б. заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Пропуск строку на подання апеляційної скарги, заявник обґрунтовує пізнім отримання копії повного тексту оспорюваного рішення, а саме тільки 26.08.2012р., а також зазначає про повернення, поданої ним 05.09.2012р., апеляційної скарги, в зв'язку з необхідністю доплатити судовий збір і направити копії сторонам у справі.
Розглянувши клопотання Висоцького Івана Борисовича про поновлення пропущеного строку на звернення з апеляційною скаргою, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Згідно з частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, у судовому засіданні 13 серпня 2012 року господарським судом АР Крим було оголошено тільки вступну і резолютивну частини рішення, а повний текст якого був складений відповідно до статті 84 ГПК України і підписаний -20 серпня 2012 року та направлений на адресу сторін у справі 22.08.2012р. (а. с. 11-25, том 6).
Отже, встановлений строк на подання апеляційної скарги з урахуванням правил статей 50, 51 Господарського процесуального кодексу України закінчується 30 серпня 2012 року.
Висоцький Іван Борисович подав апеляційну скаргу на відділення зв'язку 22.10.2012р., що підтверджується поштовим штампом на конверті в якому скарга надійшла до суду, тобто з порушенням встановленого строку.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили такий пропуск. Відтак, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.
Як стверджує заявник, причинами по яким він був позбавлений можливості своєчасно звернутися із апеляційної скаргою до суду, стало те, що копія повного тексту рішення була отримана ним тільки 26.08.2012р.
Проте, в порушення норм ст. 33, 34 ГПК України, заявник не додає жодних доказів в підтвердження отримання ним копії оспорюваного рішення саме 26.08.2012р. Хоча і в тексті скарги посилається на копію конверту, що підтверджує зазначені обставини, але він до скарги доданий та в додатках не значиться.
Разом з тим, як вказує заявник у своєму клопотанні та вбачається із матеріалів справи, після отримання рішення господарського суду АР Крим від 13.08.2012р. у даній справі ним була направлена апеляційна скарга - 05.09.2012р., але в зв'язку з неправильною сплатою суми судового збору та не направленням копії скарги усім сторонам у справі, остання була повернута на підставі п. 2, 3 ст. 97 ГПК України ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2012р.
Однак, наведена заявником причина пропуску строку на подання апеляційної карги, судова колегія не може визнати поважною причиною, яка унеможливили подання апеляційної скарги в строки установлені ч. 1 ст. 93 ГПК України, в зв'язку з наступним.
Так, у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається із доданої до апеляційної скарги квитанції №230, судовий збір за подання апеляційної скарги був доплачений заявником 09.10.2012р., та як свідчать поштові квитанції, копії скарги сторонам у справі були відправлені 22.10.2012р.
Судова колегія, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів встановлені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 листопада 2005 року №759 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" та те, що копія ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2012р. була спрямована заявнику 28.09.212р.р. в м. Алупка АР Крим, дійшла висновку про можливість її отримання заявником саме 02.10.2012р. (без урахування вихідних днів).
Однак, з огляду на викладене, заявником тільки на 20 день, після отримання копії ухвали суду від 27.09.2012р., була здійснена відправлення копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі, що ніяким чином не свідчить про негайність усунення недоліків, які слугували для повернення апеляційної скарги. При цьому, жодних причин по яких він не міг дослати зазначені копії раніше, ним не наведено.
Апеляційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання заявника, оскільки своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою відповідної особи та обов'язок щодо сплати судового збору і направлення копії скарги сторонам в строк, покладений виключно на сторону яка звертається із скаргою до суду.
Виправлення недоліків апеляційної скарги, що зумовили її повернення скаржнику, не свідчить про наявність у нього обставин, що можуть бути визнані в якості поважних причин для відновлення пропущеного строку, оскільки такі дії зумовлені суб'єктивними обставинами.
Разом з тим, процесуальний закон не перериває та не зупиняє перебіг процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження судового рішення.
Таким чином, наведені заявником причини, не можуть свідчити про наявність в останнього обставин, які можуть бути визнанні судом в якості поважних причин для відновлення пропущеного строку.
Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в ухвалі від 26.07.2012р. по справі №5002-9/547.1-2011.
Судова колегія також зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
За змістом положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Відповідно до пункту 4 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
З огляду на відхилення клопотання Висоцького І. Б. про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, остання підлягає поверненню у відповідності до вищевказаної норми.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2012 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Силікон Трейд Плюс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2012 року у справі № 5002-33/1952-2011, а відтак Висоцький І. Б. будучи третьою особою у справі вправі користуватися наданими йому правами, які закріплені в ст. 22 ГПК України, зокрема щодо надання письмових пояснень по справі та відзиву на апеляційну скаргу.
Керуючись статтею 93, пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотання третьої особи Висоцького Івана Борисовича про поновлення строку на подання апеляційної скарги відмовити.
2. Повернути Висоцькому Івану Борисовичу апеляційну скаргу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2012 року по справі № 5002-33/1952-2011 та додані до неї матеріали.
Головуючий суддя Н.В. Воронцова
Судді І.В. Антонова
Л.М. Заплава