01 листопада 2012 року Справа № 07/5026/1451/2012
За позовом фізичної особи -підприємця Широкого Ігора Васильовича
до фізичної особи -підприємця Савченка Сергія Борисовича
про стягнення 2380 грн.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 2380 грн. боргу за продані позивачем відповідачу товарно -матеріальні цінності.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати переданих йому позивачем у власність за накладними від 09.09.2010р, від 06.12.2010р., від 04.04.2011р. та від 06.07.2011р. товарно -матеріальні цінності.
Позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання суду, проте їх представники в судове засідання не з'явилися і не повідомили суд про причини нез'явлення.
Відзив на позов до господарського суду не надійшов.
Нез'явлення представників позивача і відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмову докази господарський суд
Позивач за накладними від 09.09.2010р., від 06.12.2010р., від 04.04.2011 і від 06.07.2011р. передав відповідачу товарно -матеріальні цінності загальною вартістю 21686 грн.
Відповідач оплатив позивачу частину отриманих за вказаними вище накладними товарно - матеріальних цінностей на суму 11503 грн., а частину їх на суму 7803 грн. повернув позивачу за накладною від 15.05.2012р.
30 серпня 2012р. позивач і відповідач провели звірку взаєморозрахунків, за результатами якої склали відповідний акт, згідно з яким сторони визначили борг відповідача перед позивачем за продані товарно -матеріальні цінності у сумі 2380 грн. (21686 грн. -11503 грн. -7803 грн.).
Станом на день прийняття господарським судом цього рішення відповідач борг у сумі 2380 грн. позивачу не сплатив.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно з ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Частина 1 ст. 218 Цивільного кодексу України передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.
Вказані вище дії фізичної особи -підприємця Широкого Ігора Васильовича і фізичної особи -підприємця Савченка Сергія Борисовича означають, що ці особи вчинили в усній формі правочин з купівлі-продажу товарно - матеріальних цінностей. Фізична особа -підприємець Савченко Сергій Борисович, як покупець, не виконав грошового зобов'язання перед продавцем - фізичною особою - підприємцем Широким Ігорем Васильовичем, яке виникло у нього з цього правочину, щодо оплати куплених товарно-матеріальних цінностей на суму 2380 грн. і тим самим порушив право покупця на отримання цієї суми коштів. Відтак позивач вправі вимагати примусового виконання цього зобов'язання в натурі за рішенням суду шляхом стягнення з відповідача на свою користь вказаної суми боргу.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1609 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця Савченка Сергія Борисовича (вул. Мічуріна, 17а, с. Полянецьке, Уманський район, Черкаська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2315801973) на користь фізичної особи -підприємця Широкого Ігора Васильовича (вул. Чалдаєва, 12/14, м. Тернопіль, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2062717751) -2380 грн. боргу та 1609 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено і підписано 05.11.2012р.
СУДДЯ М.В. Дорошенко