01 листопада 2012 року Справа № 06/5026/2642/2011
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Загороднюк Т.О. - за довіреністю,
розглядає справу:
за позовом приватного підприємства виробничо - комерційна фірма "Ніка Пласт"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К"
про стягнення 23 955 грн. 08 коп.
Заявлено вимогу про стягнення -23 955 грн. 08 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач отримав у нього товар (плівку поліетиленову) у кількості 1 080, 2 кг. на суму 23 955 грн. 08 коп. згідно видаткової накладної №РН-0001337 від 22.06.2011. На звернення позивача від 16.08.2011 про оплату товару та повернення оригіналу накладної №РН-0001337 від 22.06.2011 наданої разом з товаром відповідач не надав відповіді.
Відповідач відзивом від 06.12.2011 на позов та додатковими обґрунтуваннями від 23.10.2012 до відзиву та його представник в судовому засіданні проти позову заперечив посилаючись на те, що підстави виникнення господарського зобов'язання по даному випадку відсутні, оскільки договір між сторонами не укладався; товар на який посилається позивач - відповідач не отримував; наданий позивачем акт звірки не є підставою для задоволення позовних вимог, так як не є розрахунковим документом, до того ж підписаний зі сторони позивача невстановленою особою без зазначення посади, прізвища, ім'я та по-батькові особи, яка не мала повноважень на підпис фінансово-господарських документів, оскільки згідно установчих документів Товариства даними повноваженнями наділений лише генеральний директор Товариства; доставка товару з інших населених пунктів України на ТОВ "Фірма Акант+К" здійснюється силами самого відповідача, транспортом відповідача, водій надав пояснення, щодо можливості перебування в м. Одеса 22.06.2011, з якого слідує, що в цей день він перебував в м. Київ і не міг отримати товар у позивача. Про це ж свідчать і маршрутні листи від 16.06.2011 та від 21.06.2011 (додаються).
10.01.2012 позивач, ПП ВКФ «Ніка Пласт», подало заяву №2/01-п, якою просить передати матеріали справи до слідчих органів для розслідування факту незаконного заволодіння відповідачем майном позивача.
12.01.2012 ухвалою господарського суду Черкаської області провадження у справі №06/5026/2642/2011 зупинено, у зв'язку з направленням матеріалів справи до слідчих органів.
05.10.2012 листом №14356 Соснівський районний відділ в м.Черкаси УМВС України в Черкаській області повідомив, що в порушенні кримінальної справи, на підставі п.2 ст.6 КПК України -відмовлено.
10.10.2012 ухвалою господарського суду Черкаської області поновлено провадження у справі 06/5026/2642/2011.
Суд визнав можливість розглядати справу у відсутність представника позивача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 01.11.2012 року згідно ст. 85 ГПК України представнику відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач ПП ВКФ «Ніка-Пласт»просить стягнути з відповідача ТОВ «Фірма Акант+К»борг за товар переданий по видатковій накладній №РН-0001337 від 22.06.2011 в сумі 23 955 грн. 08 коп.
З матеріалів справи вбачається, що видаткова накладна №РН-0001337 від 22.06.2011, на яку посилається позивач належним чином не оформлена. В накладній в графі «Отримав (ла)»відсутній підпис, прізвище особи та номер довіреності на отримання товаро-матеріальних цінностей.
В постанові Соснівського районного відділу в м.Черкаси УМВС України в Черкаській області вказано, що в ході проведення перевірки опитаний керівник ТОВ «Фірма Акант+К»гр.Герасименко С.Д., пояснив, що продукція, зокрема плівка поліетиленова, зазначена у накладній №РН-0001337 від 22.06.2011 на загальну суму 23 955 грн. 08 коп. на склад підприємства не поступала, доручення на її отримання працівникам підприємства мною, генеральним директором підприємства (посада, яку я на той час обіймав), не видавалась. У книзі реєстрації доручень на отримання матеріальних цінностей від ПП ВКФ «Ніка Пласт»на зазначену суму доручення не обліковується. Підпис про отримання зазначених у накладній матеріальних цінностей його як керівника відсутній. Твердження офіційних осіб ПП ВКФ «Ніка Пласт»про передачу матеріальних цінностей по видатковій накладній №РН-0001337 від 22.06.2011 є безпідставними і не підтверджені відповідними документами згідно чинного законодавства. У податковий кредит Додатку №5 до податкової декларації податку на додану вартість за червень 2011 року, колишній головний бухгалтер Дернова М.В. безпідставно внесла суму в 23 955,08 коп. на основі фіктивної факсової копії податкової накладної, після чого нею проведено коригування на вилучення зазначеної суми з податкового кредиту за червень 2011 року. Дії посадових осіб ПП ВКФ «Ніка Пласт»є незаконними.
Факт коригування податкового кредиту з ПДВ підтверджується листом ДПА м. Черкаси № 880/15-210 від 05.01.2012 та доданими до нього додатків.
За приписами частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Порядок оформлення первинних документів встановлений в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88. У відповідності до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей за своєю правовою природою є первинним документом, що фіксує волевиявлення покупця про уповноваження конкретної особи на отримання від його імені відповідного товару у постачальника.
Пунктом 12 Інструкції передбачено, що забороняється відпускати цінності у випадках: подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами; подання довіреності, яка має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які підписали довіреність; відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу; закінчення строку дії довіреності; одержання повідомлення підприємства-одержувача цінностей про анулювання довіреності.
Згідно пункту 13 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.
Таким чином, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксує факт здійснення господарської операції і відповідно є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
З вищевикладених обставин вбачається, що вимоги позивача не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому не підлягають задоволенню у заявленій сумі.
Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті документи, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.
За таких обставин, суд вважає позов не доведеним, тому у позові слід відмовити.
Позивач за подачу позовної заяви до суду платіжним дорученням №1647 від 13.10.2011 сплатив державне мито у розмірі 239 грн. 50 коп.
З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України №3674-VI "Про судовий збір", яким встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до вищевказаного закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору на момент подання позивачем позову становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Розмір судового збору, на момент подання позову становив 1411грн. 50 коп.
Так як позов надійшов до суду 21.11.2011, то і судовий збір необхідно було сплатити за новою ставкою.
З позивача слід достягнути судовий збір у розмірі 1 172 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.82-85 ГПК України, суд, -
У позові відмовити.
Стягнути з приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Ніка Пласт» (65005, м.Одеса, Малиновський район, вул.Дальницька, буд.25, код 24777928) в доход державного бюджету через ДПІ у м.Одеса на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області (отримувач -УДКСУ у м. Черкасах, код -38031150, Банк -ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, Рахунок №31213206783002, код бюджетної класифікації -22030001) 1172 грн. 00 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядки та строки передбачені розділом XII ГПК України.
Повне рішення складено 05 листопада 2012 року.
Суддя І.А.Анісімов