"01" листопада 2012 р.Справа № 5017/2471/2012
За позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ міста Одеси"
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 6930,91грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 6930,91грн., а саме: заборгованості за спожиту теплову енергію на підставі договору №2420 від 01.11.2006р. у розмірі 6346,88грн., пені у розмірі 487,41грн., 3%річних у розмірі 96,62грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.12р. порушено провадження у справі №5017/2471/2012.
За клопотанням представника позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2012р. строк вирішення спору по справі №5017/2471/2012 продовжено до 05.11.2012р., в порядку ст.69 ГПК України.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
01.11.2006р. між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач) було укладено договір №2420 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором (п.1.1.).
Згідно додатку 1 до цього договору Теплопостачальна організація постачає теплову енергію на об'єкт споживача, що розташований за адресом: АДРЕСА_1
Відповідно до п.2.2 даного договору усі нові або реконструйовані системи тепло споживання споживача, до введення їх в роботу, повинні бути прийняті в експлуатацію теплопостачальною організацією, згідно з вимогами Правил користування тепловою енергією та Правил технічної експлуатації теплоспоживчих установок і теплових мереж з оформленням відповідного акту-допуску.
Розділом 3 даного договору визначені права та обов'язки споживача.
Підпунктами 3.2.1., 3.2.2. п.3.2 вказаного розділу передбачено, що Споживач зобов'язується: додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором.
Права та обов'язки теплопостачальної організації визначені розділом 4 вказаного договору.
Теплопостачальна організація зобов'язана: забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової організації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла (п.п.4.2.1., 4.2.3. п.4.2. розділу 4 даного Договору).
Відповідно до п.5.1. цього Договору облік споживання теплової енергії визначається на опалення розрахунковим способом.
Порядок розрахунків за теплову енергію визначений розділом 6 договору.
Згідно п.п.6.1., 6.2., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7. даного розділу розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу 179,12грн. за 1Гкал діючому на момент укладання договору; розрахунковим періодом є календарний місяць; кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим; Споживач та Теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується в рахунку-фактурі, що надається Споживачу для подальшої оплати.; перераховані Споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі; в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст.625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту, коли грошове зобов'язання мало бути виконане.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.п.10.1., 10.3. Договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. Договору).
На виконання договірних зобов'язань, Теплопостачальна організація відпускала теплову енергію Споживачу, проте в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.10.2011р. по 01.05.2012р. за отриману теплову енергію у сумі 6346,88грн.
Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 14.12.2010р. №1776.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати за отриману теплову енергію, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 6930,91грн., а саме: заборгованість за спожиту теплову енергію на підставі договору №2420 від 01.11.2006р. у розмірі 6346,88грн., пеню у розмірі 487,41грн., 3%річних у розмірі 96,62грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ч.1 ст.277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Положеннями ч.6 ст.19 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч.3 ст.24, ч.2, ст.25 Закону України „Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст.25 Закону України „Про теплопостачання").
Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07р. визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так судом встановлено, що в порушення умов зазначеного договору, відповідач не виконав свого обв'язку щодо оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 6346,88грн. за договором №2420 від 01.11.2006р. за період з 01.10.2011р. по 01.05.2012р., є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та підлягають судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 96,62грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за спожиту теплову енергію, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 96,62грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пені в розмірі 487,41грн.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 487,41грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, а також перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 6346,88грн. за період з 01.10.2011р. по 01.05.2012р., пені у розмірі 487,41грн., 3%річних у розмірі 96,62грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,50грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р26036300035763 в ПАТ„Державний ощадний банк України" Філія Одеське міське відділення №7860, МФО 388078; код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 6346(шість тисяч триста сорок шість)грн.88коп., пеню у розмірі 487(чотириста вісімдесят сім)грн. 41коп., 3%річних у розмірі 96(дев'яносто шість)грн.62коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1609(одну тисячу шістсот дев'ять)грн.50коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 06.11.2012р.
Суддя Гут С.Ф.