02.11.12
Чернігівської області
м.Чернігів тел.67-28-47
просп.Миру, 20 тел.678-853
Іменем України
02 листопада 2012 року Справа №8/122/19/7/6/6/6/3/2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівавтотранссервіс», вул.Любецька, 33, м. Чернігів, 14021
До відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», пров. Ново-Печерський, 19/3, м. Київ, 01000
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «ФМД», вул. Горького, 2, м.Чернігів, 14000
Про усунення перешкод у користуванні майном
Суддя Т.Г. Оленич
Від позивача: не з'явивися
Від відповідача-1: Коваленко Ю.В. -юрисконсульт Чернігівської філії, довіреність №301-1-4/36 від 19.12.2011р.
Від відповідача-2: не з'явивися
Ухвалою суду від 25.10.2012р. судове засідання по розгляду справи №8/122/19/7/6/6/6/3/2011 переносилось з 01.11.2012р. на 02.11.2012р., про що сторони повідомлялись належним чином.
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем заявлено позов про усунення відповідачами перешкод у користуванні нерухомим майном, належним позивачу на праві власності, а саме поверхами 1, 5, 6, 7 будівлі за адресою: Чернігів, вул. Пушкіна, 16.
Відповідач-1 у відзиві проти позову заперечує та вказує, що з лютого 2005 року повноправними та єдиними власниками 1, 5, 6, 7 поверхів будівлі №16 по вул. Пушкіна в м. Чернігові є ПАТ «Українська автомобільна корпорація»(1-й поверх) та ПП «Гарант-автосервіс»(5, 6, 7 поверхи). Оскільки вищевказані факти встановленні рішеннями господарського суду, вони не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Таким чином, на думку відповідача-1, на сьогоднішній день немає жодних доказів права власності ТОВ «Черінігівавтотранссервіс» на 1, 5, 6, 7 поверхи будівлі №16 по вул. Пушкіна в м. Чернігові, натомість маються незаперечні докази того, що ТОВ «Чернігівавтотранссервіс»немає жодного відношення до зазначених приміщень, та жодних правових підстав для користування ними.
Відповідач-2 у відзиві на позов зазначає, що діяв відповідно до вимог закону та на підставі договору, укладеного з ВАТ "УСК "Гарант-Авто".
В судовому засіданні, яке відбулось 02.11.2012р., прийняв участь представник відповідача-1.
Представник позивача та представник відповідача-2 в засідання господарського суду не з'явились.
Як вбачається з матеріалів справи позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду від 25.10.2012р. (Т.1, а.с. 101). Про поважність причин неявки суд не повідомлено. Клопотань та заяв процесуального характеру на час слухання справи від позивача не надходило.
Враховуючи, що явка представника позивача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким позивач не скористався. До того ж, присутній в судовому засіданні представник відповідача-1 проти розгляду справи у відсутності представника позивача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду від 25.10.2012р. з відомостями про дату, час та місце слухання справи, яка направлялась на зазначену в позовній заяві адресу відповідача-2, повернулась до суду неврученою адресату у зв'язку із закінченням строку зберігання рекомендовано поштового відправлення на об'єкті поштового зв'язку.
Як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2012р. та роздруківки з веб-сайту Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) 09.02.2012р. до реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи -відповідача-2 у даній справі у зв'язку з визнанням банкрутом.
У зв'язку з задоволенням судом клопотань сторін про відмову від фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в попередньому судовому засіданні, така фіксація не проводилась. Хід судового процесу відображено у протоколах судових засідань.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника відповідача-1, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
В квітні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівавтотранссервіс» звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «ФМД»про усунення перешкод у користуванні належним йому на праві власності нерухомим майном -1, 5, 6, 7 поверхами будівлі, що розташована за адресою: вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів.
На підтвердження наявності права власності на вищевказане нерухоме майно позивачем надано два договори купівлі-продажу нерухомого майна від 01.04.2002р. (Т.1, а.с.11-12), за умовами яких позивач придбав у Приватного комерційного-виробничого підприємства «Літо»1, 5, 6 та 7 поверхи будівлі, розташованої по вулиці Пушкіна, 16 у місті Чернігові. Також на підтвердження права власності на вищевказане нерухоме майно позивачем надано реєстраційні посвідчення від 08.04.2002р. (Т.1, а.с. 104-105), відповідно до яких Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації нерухоме майно - приміщення 1, 5, 6 та 7 поверхів будівлі, розташованої по вулиці Пушкіна, 16 у місті Чернігові, зареєстровано за ТОВ «Чернігівавтотранссервіс».
В обґрунтування чинення відповідачами перешкод у користуванні майном позивачем надано відповідні акти від 27.04.2005р., 28.04.2005р. (Т.1, а.с.14-15), від 29.04.2005р., 04.05.2005р., 05.05.2005р., 06.05.2005р., 10.05.2005р., 11.05.2005р., 12.05.2005р., 13.05.2005р., 16.05.2005р., 17.05.2005р., 18.05.2005р., 19.05.2005р., 20.06.2005р., 11.07.2005р., 17.08.2005р., 01.09.2005р., 08.10.2005р., 16.11.2005р., 20.12.2005р., 27.01.2006р., 22.02.2006р., 31.03.2006р., 29.04.2006р., 26.05.2006р., 29.06.2006р., 31.07.2006р. (Т.1, а.с.108-133), підписані директором ПКВП «Літо», директором ТОВ «Чернігівавтотранссервіс», працівниками ТОВ «Чернігівавтотранссервіс»та працівниками ПКВП «Літо».
Зі змісту наведених актів вбачається, що при прибутті у вищевказані дати о 8год.00хв. на роботу керівництво та працівники ТОВ «Чернігівавтотранссервіс»та ПКВП «Літо»не були пропущені в приміщення охоронцями ТОВ «Охоронна фірма «ФМД». Свої дії охоронці пояснили наявністю домовленості між керівництвом ТОВ «Охоронна фірма «ФМД» та керівництвом Чернігівської філії «УСК «Гарант-Авто»не пропускати в приміщення будинку №16 нікого крім представників УСК «Гарант-Авто». Протягом цих днів керівництво та працівники ТОВ «Чернігівавтотранссервіс»та ПКВП «Літо»так і не змогли потрапити на свої робочі місця.
Як встановлено судом вище, на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2012р. та роздруківки з веб-сайту Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) 09.02.2012р. до реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи -відповідача-2 у даній справі у зв'язку з визнанням банкрутом.
Відповідно до ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно із п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З огляду на припинення відповідача-2 у зв'язку з банкрутством, що не допускає правонаступництва, та внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру, провадження у справі стосовно відповідача-2 підлягає припиненню.
Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В силу ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження свої майном.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений законом або договором.
Спеціальні способи захисту права власності визначенні в главі 29 Цивільного кодексу України.
За своєю правовою природою даний позов є негаторним, право на подання якого закріплено в ст.391 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, до предмета доказування в межах даної справи належать факти чинення перешкод відповідачами позивачу у реалізації правомочностей власника спірного майна та взагалі наявність таких правомочностей у останнього.
За правилами доказування в господарському процесі, встановленими ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави звільнення від доказування. Зокрема, відповідно до ч.2 вищенаведеної статті факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа №18/38(11/137(14/34(9/38/15))) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівавтотранссервіс»до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант», 2. Приватного підприємства «Аір-систем», 3. Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація», 4. Приватного підприємства «Гарант-автосервіс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівавтотранссервіс», 2. Приватного комерційно-виробничого підприємства «Літо», 3. Приватного підприємства «Аір-систем»про визнання недійсними угоди та договору.
29 листопада 2010 року по даній справі винесено рішення, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011р. залишено без змін.
Таким чином, в порядку ст.ст.85, 105 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2010р. по справі №18/38(11/137(14/34(9/38/15))) набрало законної сили 29 березня 2011 року.
Відповідно до п.1.1. статуту Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», в редакції затвердженій черговими загальними зборами (протокол №38 від 20.04.2011р.), державна реєстрація якої проведена 28.04.2011р. за номером запису 10701050063000869 (Т.2, а.с.82-84), Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 10 листопада -04 грудня 2006р. про перейменування, та яке продовжує свою діяльність як Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто». Товариство несе права та обов'язки Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»до повного їх виконання. Товариство несе права та обов'язки Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»до повного їх виконання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у справі №18/38 (11/137(14/34(9/38/15))) приймали участь ті ж самі сторони, зокрема, ТОВ «Чернігівавтотранссервіс»та ВАТ «УСК «Гарант-Авто», що і у даній справі.
Також Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа №8/79/10/4/4/4/4 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігвавтотранссервіс»до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто», 2. Приватного підприємства «Аір-систем», 3. Відкритого акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація», 4. Приватного підприємства «Гарант-автосервіс»та 5. Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсними договорів.
12 грудня 2011 року по вищевказаній справі винесено рішення, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2012р. залишено без змін.
Таким чином, в порядку ст.ст.85, 105 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2011р. по справі №8/79/10/4/4/4/4 набрало законної сили 15 травня 2012 року.
Рішеннями Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2010р. по справі №18/38 (11/137(14/34(9/38/15))) та від 12.12.2011р. по справі №8/79/10/4/4/4/4 встановлено, що 17 лютого 2005 року КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю по вулиці Пушкіна, 16 у місті Чернігові за Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»на підставі рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2005р. по справі №9/120/16(8/300).
Також встановлено, що:
18 лютого 2005 року між ВАТ «УСК «Гарант-Авто»(продавець) та ПП «Аір-систем»(покупець) укладено та посвідчено нотаріально договір купівлі-продажу приміщень 1, 5, 6, 7 поверхів будівлі, що знаходиться по вулиці Пушкіна, 16 у місті Чернігові, та 18.02.2005р. здійснено державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ПП «Аір-систем».
19 лютого 2005 року між ПП «Аір-систем»(продавець) та ВАТ «Українська автомобільна корпорація»(покупець) укладено та посвідчено нотаріально договір купівлі-продажу приміщень 1 поверху будівлі, що знаходиться по вулиці Пушкіна, 16 у місті Чернігові, та 22.02.2005р. здійснено державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ВАТ «Українська автомобільна корпорація».
19 лютого 2005 року між ПП «Аір-систем»(продавець) та ПП «Гарант-автосервіс»(покупець) укладено та посвідчено нотаріально договір купівлі-продажу приміщень 5, 6 та 7 поверхів будівлі, що знаходиться по вулиці Пушкіна, 16 у місті Чернігові, та 22.02.2005р. здійснено державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ПП «Гарант-автосервіс».
Крім того, рішеннями Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2010р. по справі №18/38 (11/137(14/34(9/38/15))) та від 12.12.2011р. по справі №8/79/10/4/4/4/4 підтверджено правомірність укладення вищенаведених договір купівлі-продажу.
З огляду на те, що вищевказані факти є преюдиційними, вони не потребують доведення знову при розгляді даної справи.
Будь-яких додаткових доказів, які спростовують вищевказані факти, позивачем суду не надано.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджується належність позивачу приміщень 1, 5, 6 та 7 поверхів будівлі, розташованої по вулиці Пушкіна, 16 у місті Чернігові, на праві власності чи іншому титулі на момент складання актів про перешкоди у користуванні вищевказаним нерухомим майном та на момент звернення з даним позовом до господарського суду.
За таких обставин є безпідставним та необґрунтованим твердження позивача, що його позбавляють можливості здійснювати правомочності власника спірного майна, зокрема, використовувати належне йому майно.
Отже, у зв'язку з відсутністю у позивача права власності та іншого речового права на спірне майно підстави для задоволення негаторного позову відсутні.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено повністю.
В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.15, 16, 104, 316, 317, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 35, 49, 80 ч.1 п.6, 82-85, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі стосовно відповідача-2 припинити.
2. В позові стосовно відповідача-1 відмовити повністю.
Повне рішення підписано 02 листопада 2012 року.
Суддя Т.Г. Оленич