ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-22/11832-2012 02.11.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»
про стягнення грошових коштів в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Голоднюк О.Г. (довіреність № 006 від 03.01.2012р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 02.11.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування»(надалі ПАТ «СК «Альфа страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(надалі ПАТ «Страхова компанія «Лафорт», відповідач) суми шкоди в порядку регресу у розмірі 6 149, 93 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Альфа страхування»на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046 .0311501.008 від 16.06.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки KIA Cerato, державний номер АІ 2133 ВО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу -автомобіля Hyundai, державний номер АА 5975 ІО, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «СК «Лафорт»позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 6 149, 93 грн. в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 12.01.2012р. наявна у справі).
Ухвалу суду про порушення провадження відповідачем отримано 03.09.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення. .
Провадження у справі порушено ухвалою від 30.08.2012р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
За договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046 .0311501.008 від 16.06.2011р. у ПАТ «СК «Альфа страхування», застраховано автомобіль KIA Cerato, державний номер АІ 2133 ВО, страхувальником по договору є Мудрик Марія Вікторівна, вигодонабувачем ПАТ «Альфа-Банк».
Довідкою ДАІ за № 8933975 про дорожньо-транспортну пригоду підтверджено настання 23.12.2011р. дорожньо-транспортної пригоди -зіткнення за участю автомобілів Hyundai, державний номер АА 5975 ІО, яким керував Лугай Дмитро Юрійович та KIA Cerato, державний номер АІ 2133 ВО, під керуванням Мудрика Володимира Івановича.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Лугай Д.Ю. вимог пункту 13.3 Правил дорожнього руху України, якого притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02.02.2012р., справа 3-367/2012 рік.
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу KIA Cerato, державний номер АІ 2133 ВО в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту визначення вартості матеріального збитку (вих. № 5207 від 11.01.2012р.) складеного суб'єктом оціночної діяльності -оцінювачами ТОВ «ЕАК «Довіра»Гамарісом О.П. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 8162 від 23.03.2010р.), складає 7 472, 69 грн..
За страховим випадком -ДТП що сталась 23.12.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 4875.206.11.01.01 від 02.02.2012р. по договору страхування № 046 .0311501.008 від 16.06.2011р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 6 149, 93 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 3922 від 22.02.2012р. (номер 11 за відомістю № 59 від 22.02.2012р.).
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем Hyundai, державний номер АА 5975 ІО підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02.02.2012р..
Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час настання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль Hyundai, державний номер АА 5975 ІО, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю KIA Cerato, державний номер АІ 2133 ВО, взято на страхування ПАТ СК «Лафорт»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/5686480.
Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 30.08.2012р.) не представлено договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля Hyundai, державний номер АА 5975 ІО за участю якого сталась ДТП 23.12.2011р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (вищезазначеним витягом з бази МТСБУ, довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 8933975).
Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 23.12.2011р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом розгляду справи, суд не повідомлено.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля KIA Cerato, державний номер АІ 2133 ВО відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до ПАТ СК «Альфа страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 046 .0311501.008 від 16.06.2011р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «СК «Лафорт» як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль KIA Cerato, державний номер АІ 2133 ВО.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Тобто, в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Положення закону (ст. 993 ЦК України, 27 Закону України «Про страхування») передбачають обмеження по розміру збитків, право на вимогу яких переходить до страховика і такий розмір обмежується фактичними витратами страхової компанії, тобто саме розмір збитку обмежується фактичними витратами страхової компанії, а не визначається такий розмір сумою виплаченого страхового відшкодування.
Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування підтверджені по розміру збитків, завданих транспортному засобу -автомобілю KIA Cerato, державний номер АІ 2133 ВО у ДТП 23.12.2011р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності (вих. № 5207 від 11.01.2012р.), а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку підтверджена таким звітом.
Згідно даним бази МТСБУ за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/5686480) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза -1 000 грн..
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 5 149, 93 грн. (6 149, 93 грн. -1 000 грн. розмір франшизи за полісом АА/5686480), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.
Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.
Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції чинній з 19.09.2011р. та застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 23.12.2011р., відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання страховою компанією регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Регресна вимога за вих. 8652 від 03.05.2012р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем підтверджено реєстровим вхідним № 200 від 07.05.2012р. проставленим на копії.
Враховуючи нездійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 225, 88 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського 9/10, ідент. код 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування»(01025. м. Київ, вул. Десятинна 4/6, ідент. код 30968986) 5 149, 93 грн. (п'ять тисяч сто сорок девять гривень 93 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 1 225, 88 грн. (одну тисячу двісті двадцять п'ять гривень 88 копійок) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання рішення 05.11.2012
Суддя Р.І. Самсін