16 серпня 2012 р.Справа № 1670/2а-2714/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.,
представник відповідача Єнокян К.М
представник позивача Дряхлов Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. по справі № 1670/2а-2714/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСЄ"Легіон"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції , в якому просив визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007172301/389 від 11.04.2012.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0007172301/389 від 11.04.2012.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" по взаємовідносинах з ТОВ «БТС «Арон» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 рік.
За результатами перевірки 26 березня 2012 року складено акт № 397/22-209/23561646, яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п 198.4 та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 122 475,00 грн, в тому числі за березень 2011 року в сумі 9125,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 21360,00 грн, за травень 2011 року в сумі 22005,00 грн, за червень 2011 року в сумі 17835,00 грн., за липень 2011 року в сумі 17550,00 грн, за серпень 2011 року 17285,00 грн. та за вересень 2011 року в сумі 17315,00 грн. (т.1 а.с.10-26).
На підставі акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 11.04.2012 року прийнято податкові повідомлення - рішення №0007172301/389, яким ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 135 513,50 грн, в тому числі 122 475,00 грн - основний платіж, 13038,50 грн - штрафна (фінансова) санкція (том 1 а.с. 9).
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «БТС «Арон», підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності; податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.
Суд мотивував судове рішення тим, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені діючим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення №0007172301/389 від 11.04.2012р. слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, які ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та його контрагентом - ТОВ «БТС «Арон», зробивши висновок про неможливість ТОВ «БТС «Арон» реального здійснення господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства у перевіряємий період; порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215, п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 198 Податкового кодексу України.
Таким чином, відповідач вважав правочини, вчинені у перевіряємому періоді ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" з ТОВ «БТС «Арон», нікчемними.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про реальність угод між позивачем та його контрагентом, ТОВ «БТС «Арон»", та безпідставність висновку відповідача про допущені позивачем порушення та нікчемність угоди, оскільки такі висновки суду підтверджені письмовими доказами, що були предметом дослідження в суді першої та апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як свідчать письмові докази, 01 березня 2011 року між ТОВ «БТС «Арон» та ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" укладено договір № 02/11-р про надання рекламних послуг (том 1 а.с. 28-30).
Види засобів доведення реклами до споживачів, місце та строки надання рекламних послуг рекламістом обговорено сторонами в протоколах узгодження ціни, що являються невід'ємною частиною даного договору (том 1 а.с. 31-47).
В рамках виконання вказаного договору ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" придбало у ТОВ "БТС "Арон" рекламні послуги на загальну суму 672 960,00 грн, в тому числі ПДВ 112 160,00 грн.
На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та ТОВ "БТС "Арон" з придбання в березні - вересні 2011 року рекламних послуг позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме:
- акти приймання-здачі виконаних робіт (послуг) (том 1 а.с. 48, 56, 75, 82, 93, 104, 115);
- рахунки ( том 1 а.с. 49, 57-58, 76-77, 83-84, 94-95, 105-106, 116-117)
- платіжні доручення, згідно яких можна зробити висновок, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "БТС "Арон" за надані рекламні послуги (том 1 а.с. 50, 59-60, 78-79, 85-86, 96-97, 107-108, 118-119)
- податкові накладні (том 1 а.с. 51, 61-62, 80-81, 87-88, 98-99, 109-110, 120-121).
Згідно актів приймання-здачі виконаних робіт (послуг) ТОВ "БТС "Арон" надано послуги по виготовленню та поширенню інформації про товари (роботи, послуги), які реалізуються (надаються) ТОВ "Кребо Інтернешнл" на відповідних спортивних змаганнях, що зазначені в актах виконаних робіт. Підписанням актів приймання-здачі виконаних робіт (послуг) сторони підтвердили, що роботи виконані якісно та у визначені договором строки.
Також судом першої інстанцій встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що метою укладення ТОВ "Клуб "спортивних єдиноборств "Легіон" договору №02/11-р про надання рекламних послуг з ТОВ БТС "Арон" було виконання договірних зобов'язань перед ТОВ "Кребо Інтернешнл", що, в свою чергу, полягали у наданні позивачем рекламних послуг останньому. Факт взаємовідносин позивача та ТОВ "Кребо Інтернешнл" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором про надання рекламних послуг №Р/09/04/30-1 від 30.04.2009; додатковими угодами від 18.12.2009 та від 20.12.2010 до вказаного договору; календарем спортивних заходів ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" на 2011 рік; схемою коефіцієнтів вартості рекламних послуг на змаганнях різного рівня на 2011 рік; актами приймання-здачі наданих послуг згідно договору №Р/09/04/30-1 від 30.04.2009 та додаткової угоди від 20.12.2010 до договору №Р/09/04/30-1 від 30.04.2009; а також платіжними дорученнями (том 1 а.с. 145-177, том 2 а.с. 25).
На підтвердження отримання позивачем економічної вигоди, в результаті здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "БТС "Арон" рекламних послуг згідно договору №02/11-р, представником позивача долучено бухгалтерську довідку щодо отримання економічної вигоди, з якої вбачається, що дохід позивача в результаті придбання та подальшої реалізації рекламних послуг складає 262 040,00 грн (том 1 а.с. 206). Вказана довідка підписана головним бухгалтером ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та скріплена печаткою даного підприємства.
Письмові докази також свідчать про те, що в результаті господарських взаємовідносин між ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та ТОВ "БТС "Арон", позивачем у останнього в березні-вересні 2011 року було придбано спортивне спорядження (кімоно, шлем боксерський, перчатки боксерські, скакалка, боксерки, маникен борцовський, лапа велика та мала та ін.) на загальну суму 61890,00 грн, в тому числі ПДВ - 10315,00 грн.
За результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та ТОВ "БТС "Арон" з придбання товарно-матеріальних цінностей, останнім виписані первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, накладні та рахунки (том 1 а.с.52-53, 55, 63-66, 69-72, 74, 89-90, 92, 100-101, 103, 111-112, 114, 122-123, 125).
Згідно виписаних ТОВ "БТС "Арон", за результатами реалізації позивачу спортивного спорядження, податкових накладних, позивачем включено відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідні періоди (березень-вересень 2011 року) та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.
Оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "БТС "Арон", що підтверджується платіжними дорученнями (том 1 а.с. 54, 67-68, 73, 91, 102, 113, 124).
Транспортування придбаного ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" товару підтверджуються письмовими доказами:
- подорожні листи службового легкового автомобіля (том 2 а.с. 39-45);
- договори позички автотранспортних засобів від 22.04.2011, від 01.07.2010 та від 13.07.2011 (том 1 а.с. 220, 237, 239);
- акти приймання-передачі майна (автотранспортних засобів) (том 1 а.с. 221, 238, 240);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (том 1 а.с. 241);
- договір №ПС-52-М купівлі-продажу та відпуску нафтопродуктів, забезпечення товарами промислової та продовольчої групи з використанням електронних пластикових карток від 01.02.2009 (том 2 а.с. 5-7);
- договір №ПС-287 купівлі-продажу та відпуску пального, супутніх товарів, надання послуг мийки автотранспорту з використанням електронних пластикових карток від 27.08.2010 (том 2 а.с. 12-17);
- реєстри заправок (а.с. 8-11, 18-22);
- поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (том 2 а.с. 23);
- акт виконаних робіт по ремонту автомобіля (том 2 а.с. 24).
Документами, а саме:
- картками обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів (том 1 а.с. 130-133);
- оборотними відомостями (том 1 а.с. 207-219);
- актами списання товарно-матеріальних цінностей (том 2 а.с. 35-38);
- внутрішніми накладними, якими оформлена видача та одержання в експлуатацію працівниками ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" спортивної форми та інвентаря (том 2 а.с. 46-55);
- бухгалтерською довідкою, в якій міститься інформація стосовно того, які товари списані, а які перебувають у експлуатації (том 2 а.с. 62) підтверджується, що придбані у ТОВ "БТС "Арон" спортивні товари (спортивна форма та інвентар) першочергово були оприбутковані ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон", а у подальшому, були видані працівникам товариства, а саме, тренерам відділення дзюдо та боксу, та використовувалися відповідно до їхнього функціонального призначення в статутній діяльності позивача. При цьому, станом на 01.06.2012 спортивне спорядження було частково списане та вилучене з обліку, у зв'язку із закінченням строку його використання та непридатністю для подальшого використання, а частково і на сьогоднішній день перебуває у експлуатації.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).
Суд першої інстанції правомірно вважав, що податкові накладні, виписані ТОВ "БТС "Арон" в ході виконання господарської операції, відповідають вимогам Податкового кодексу України, акт перевірки не містить з цього приводу зауважень податкового органу.
Згідно приписів п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Крім того, первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності по взаємовідносинам позивача з контрагентом, ТОВ "БТС "Арон", за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно приписів ст. 4 вказаного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.
Позивач виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару та послуг контрагента ТОВ "БТС "Арон", який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.
Отже, досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання угод, укладених між ВАТ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та ТОВ "БТС "Арон" та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про те, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом не носила реального характеру, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно п.6 Постанови Верховного Суду України N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Суд першої інстанції правомірно посилався на те, що до спортивних товарів (інвентаря, форми тощо) не встановлено вимоги проведення їх обов'язкової сертифікації.
Суд першої інстанції правомірно вважав, що не надано доказів наявності факту притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача, так і ТОВ "БТС "Арон" за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення. Також не надано.
Згідно ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні», підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації. Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.
Відповідно до ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Суд першої інстанції правомірно вважав, що як на час укладення угоди між позивачем та ТОВ "БТС "Арон" так і на час судового розгляду сторони угоди знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість, що не спростовано податковим органом ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані, з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
На думку колегії суддів, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року по справі №2а-1670/2714/12 відповідає вимогам ст..159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильного застосував до спірних правовідносин сторін норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. по справі № 1670/2а-2714/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.
Повний текст ухвали виготовлений 21.08.2012 р.