30 жовтня 2012 р.Справа № 1570/2272/2012
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.
Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:
головуючого судді -Кравченко К.В.,
судді -Градовського Ю.М.,
судді -Вербицькій Н.В.
при секретарі -Конончук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року по справі за позовом дочірнього підприємства «Формет»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В квітні 2012 року дочірнє підприємство «Формет» (надалі -позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ДПС (надалі -відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2012 року №0000502301, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2009 року на суму 472500,00 грн..
Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 06.03.2012 року №57/22-03/32539841 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань господарських відносин з ТОВ «Миракод»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року (надалі -акт перевірки).
За актом перевірки підставою для зменшення від'ємного значення з податку на прибуток стали висновки податкового органу про те, що у перевіреному періоді позивач відніс до складу валового доходу 472500,25 грн., отриманих від ТОВ «Миракод», але оскільки фактичного відвантаження позивачем товару (сталі) на адресу цього покупця не відбулось, то позивач, на думку ДПІ, занизив показники рядка 01.2 Декларації з податку на прибуток «приріст балансової вартості запасів»на суму 472500,25 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на 297500,20 грн. та за 4 квартал 2009 року на 175000,05 грн..
В обґрунтування позовних вимоги позивач посилається на те, що висновки акту перевірки про заниження показників приросту балансової вартості товарів внаслідок відсутності відвантаження товару в адрес ТОВ «Миракод»є помилковими та такими, що суперечать положенням податкового законодавства і не відповідають фактичним обставинам справи.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2012 року позовні вимоги задоволенні.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Між позивачем, як постачальником, та ТОВ «Миракод», як покупцем, укладено договір поставки від 15.07.2009 року №1507/2009, за умовами якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупця товар партіями для його подальшого розповсюдження на умовах та в порядку Договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість.
На виконання вищезазначеного договору ДП «Формет»поставило товар згідно видаткових накладних №071503 від 15.07.2009 року, №072012 від 20.07.2009 року, №081206 від 12.08.2009 року, №082508 від 25.08.2009 року, №112702 від 27.11.2009 року, №121103 від 11.12.2009 року (а.с.40-45) на загальну суму 472500,25 гривень.
Переміщення товару оформлено товарно-транспортними накладними від 27.11.2009 року, 15.07.2009 року, 20.07.2009 року, 12.08.2009 року, 25.08.2009 року, 11.12.2009 року (а.с.52-57), який за довіреностями №112701 від 27.11.2009 року, №071502 від 15.07.2009 року, №072005 від 20.07.2009 року, №081206 від 12.08.2009 року, №081206 від 25.08.2009 року, №121103 від 11.12.2009 року (а.с.46-51) отримала директор ТОВ «Миракод»ОСОБА_5.
Переміщення товару проводилося за рахунок позивача, на балансі якого рахуються автомобілі ГАЗ-53, д/н НОМЕР_5, НОМЕР_6, ам ЗИЛ 431412, ГАЗ 32213-420 д/н НОМЕР_2, Рено Преміум з напівпричепом, д/н НОМЕР_3, МАЗ 5551, д/н НОМЕР_4, а також в штаті позивача працюють водіями ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які зазначені водіями в товарно-транспортних накладних.
Також позивачем в адрес ТОВ «Миракод»були виписані податкові накладні №07195 від 15.07.2009 року, №072004 від 20.07.2009 року, №081207 від 12.08.2009 року, №082508 від 25.08.2009 року, №112701 від 27.11.2009 року, №121101 від 11.12.2009 року (а.с.58-63).
Розрахунки за відвантажений товар проводились у безготівковій формі, шляхом перерахування ТОВ «Миракод»на банківський рахунок позивача згідно платіжних доручень №594 від 11.12.2009 року -70000,00 грн., №523 від 27.11.2009 року -140000,00 грн., №177 від 25.08.2009 року - 20000,00 грн., №146 від 12.08.2009 року - 105000,00 грн., №90 від 20.07.2009 року - 134000,00 грн., №72 від 15.07.2009 року -98000,00 грн..
За результатами цих поставок позивач включив 472500,25 грн. до рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)», а до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем на підставі пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»включено 4500,05 грн..
У висновках акту перевірки ДПІ зазначає, що позивач порушив приписи п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка визначає порядок ведення платником податків податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Позиція ДПІ полягає у тому, що в деклараціях з податку на прибуток за 3 та 4 квартал 2009 року позивач повинен був збільшити балансову вартість товарів на складах на суму товару, реалізованого ТОВ «Миракод», оскільки такої реалізації, як вважає ДПІ фактично не було.
В якості обґрунтування такого висновку ДПІ посилається на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року, яким директор ТОВ «Миракорд»- ОСОБА_5 була визнана винною за ч.2 ст.205 КК України у створені фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.
Отримання підприємством доходу від реалізації товарів автоматично тягне за собою зменшення матеріальних активів підприємства, які передаються покупцю у зв'язку з таким продажем. Тобто, зменшення балансової вартості товарів є прямим наслідок їх реалізації, а збільшення балансової вартості товарів є наслідком їх придбання.
З цього слідує, що у зв'язку із продажем позивачем товарів в адрес ТОВ «Миракод»на суму 472500,25 грн. позивач отримав дохід на цю суму, і автоматично на цю ж суму зменшилась балансова вартість його товарних запасів.
Оскільки відповідно до Наказу ДПА України від 29.03.2003 року №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»показник убутку балансової вартості запасів також повинен був відображатися в Декларації з податку на прибуток у рядку 04.2К1, то сума реалізації позивачем товару в адрес ТОВ «Миракорд»повинна впливати на визначення показника убутку балансової вартості запасів в декларації з податку на прибуток за 3 та 4 квартали 2009 року в сторону його зменшення.
Отже, збільшення приросту балансової вартості запасів на суму 472500,25 грн. внаслідок відсутності операції з продажу товару на таку суму автоматично повинно зменшувати на цю ж суму валовий дохід та показник убутку балансової вартості запасів, що не призводить до збільшення чи зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток.
В п.3.1.1 акту перевірки ДПІ вказує, що по операціям з ТОВ «Миракод»не встановлено завищення або заниження позивачем показників рядку 01.1 Декларації «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)», що фактично суперечить висновку ДПІ про необхідність збільшення за цими операціями балансової вартості товарних запасів.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Приведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. При цьому сама апеляційна скарга в більшій частині фактично відтворює зміст п.3.1.1 акту перевірки.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2012 року.
Головуючий:
Судді: