30 жовтня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді Григоренка М.П.,
суддів Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання Коробчук А.М.,
за участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Острозького районного суду від 20 вересня 2010 року в справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_5, про встановлення факту реєстрації шлюбу,
30 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернулася в Острозький районний суд із заявою, в якій вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її рідна сестра ОСОБА_6.
Через відсутність спадкоємців першої черги, вона, як спадкоємець другої черги, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її сестри ОСОБА_6.
У зв'язку із тим, що ще за своє життя її сестра ОСОБА_6 фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, але не встигла оформити свідоцтво про спадщину внаслідок своєї смерті, виникла необхідність надати до нотаріальної контори свідоцтво про шлюб її сестри з її чоловіком -ОСОБА_7
Внаслідок відсутності у неї свідоцтва про шлюб, який був укладений між її сестрою та її чоловіком ОСОБА_7, вона звернулась до відділу реєстрації актів цивільного стану Острозького районного управління юстиції із заявою про поновлення актового запису про шлюб останніх, але в задоволенні цієї заяви їй було відмовлено через відсутність відповідних підтверджуючих документів.
У зв'язку із чим, ОСОБА_1 просила суд встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Рішенням Острозького районного суду від 20 вересня 2010 року заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_6) 24 лютого 1946 року.
Провадження № 22-ц1790/1572/2012 Головуючий у 1 інстанції : Назарук В.А.
Доповідач : Григоренко М.П.
26 липня 2012 року представником ОСОБА_3 -ОСОБА_4 на вказане рішення подано апеляційну скаргу, в якій вказується на незаконність цього судового рішення, так як воно було винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який є позашлюбним сином ОСОБА_7, що підтверджується відповідним судовими рішеннями, існує спір щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті останнього, але ОСОБА_3, як зацікавлену особу, до участі у даній справі не залучили.
Суд першої інстанції безпідставно задовольнив заяву ОСОБА_1 лише на підставі показів свідків, так як заявницею не було надано суду оригіналу свідоцтва про одруження ОСОБА_7.
Встановлення факту реєстрації шлюбу допускається за життя подружжя, за умови реєстрації шлюбу і може мати місце в будь-який час, незалежно від того коли втрачені документи, що потверджують реєстрацію, за наявністю відповідного висновку відділу РАЦС про неможливість поновити актовий запис.
У зв'язку із викладеним, просить оскаржуване рішення скасувати.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2 вказує, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованним, оскільки на час його винесення були відсутні будь-які судові рішення, які набрали законної сили і яким було встановлено факт, що ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_3, в зв'язку із чим останній повинен був бути залучений судом до участі у розгляді даної справи як зацікавлена особа.
Крім того, між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не існує будь-яких спорів щодо спадкового майна, а тому просить апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_3 та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, надавши пояснення, які за змістом відповідають тексту апеляційної скарги.
Представник заявника ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту реєстрації шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_6), суд першої інстанції виходив із того, що в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт укладення та реєстрації шлюбу між останніми 24 лютого 1946 року, на підставі показів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ксерокопії паспортів ОСОБА_7 та ОСОБА_7, а також спогадів останнього у своїй книзі „ ІНФОРМАЦІЯ_3.
З висновками оскаржуваного рішення погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Та обставина, що ОСОБА_3 в судовому порядку встановлював факт батьківства ОСОБА_7 щодо себе, ще не вказує автоматично на наявність спору з іншими спадкоємцями щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті останнього, а свідчить лише про те, що з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням з даного приводу у ОСОБА_3 виникло право на спадкування майна, яке залишилось після смерті його батька, а також саме з цього моменту у нього виникло право оспорювати право інших осіб на спадкування цього майна, ставити питання про усунення від спадкування інших спадкоємців та про перерозподіл спадщини, тощо.
Відповідно до частини 5 статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно із статтею 223 ЦПК України судове рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
З матеріалів справи вбачається, що судове рішення про встановлення факту, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_3, набрало законної сили 13 липня 2012 року, а тому саме із цієї дати у останнього виникли відповідні права та обов'язки щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_7.
Твердження представника ОСОБА_3 про те, що між останнім та ОСОБА_1 існує спір щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_7, на увагу не заслуговує, оскільки ОСОБА_1 не є спадкоємицею останнього, а є спадкоємцем своєї померлої сестри ОСОБА_6, яка померла через сім місяців після смерті ОСОБА_7, тобто після закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті останнього, і до якої будь-які претензій з приводу спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_7, ніхто не пред'являв, в тому числі і ОСОБА_3, що той також підтвердив в ході апеляційного розгляду даної цивільної справи.
Не було надано будь-яких доказів і того, що і ОСОБА_3 було пред'явлено будь-які позовні вимоги і до ОСОБА_1, як спадкоємиці ОСОБА_6, щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_12.
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 256 ЦПК України суд може розглядати справи про встановлення факту реєстрації шлюбу.
Законом України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що із заявою про порушення справи про встановлення факту реєстрацію шлюбу можуть звертатись особи, для яких наявність цього факту може породжувати юридичні наслідки, серед яких зазначені і спадкоємці померлих.
Встановлення факту реєстрації шлюбу в судовому порядку може відбуватись за наступних умов:
- якщо відповідний запис в органах РАЦС не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також при наявності книги, проте за відсутністю запису в ній);
- якщо у поновленні такого запису органи РАЦС відмовили у встановленому порядку;
- запис може бути поновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
З наявного у справі висновку про поновлення актового запису цивільного стану від 26 серпня 2010 року (а.с. 13) вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні актового запису про шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_6, через відсутність відповідних підтверджуючих документів.
За таких обставин, у ОСОБА_1 були всі законні підстави для звернення до суду із своєю заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що їй було необхідно для визначення спадкової маси, яка залишилась після смерті її сестри і суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку, що ця заява підлягає задоволенню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при її вирішенні, в зв'язку із чим рішення Острозького районного суду від 20 вересня 2010 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Острозького районного суду від 20 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції
Головуючий
Судді :