02 листопада 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Собіни І.М.
Суддів: Оніпко О.В., Рожина Ю.М.
Секретар судового засідання Коробчук А.М.
З участю представника ОСОБА_1- ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду від 25 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство „Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,
В грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаними позовними вимогами.
Рішенням Володимирецького районного суду від 25 вересня 2012 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вказував, що відмовляючи йому в позові, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням апеляційного суду Рівненської області від 6 жовтня 2011 року біржову угоду на підставі якої він придбав приміщення „Гаражі" визнано неукладеною, а тому реєстрація за відповідачем права власності на приміщення „Гаражі" не порушує його прав.
Справа №22-ц/1790/1936/2012 Головуючий у 1інст.Поровський В.А.
Суддя-доповідач Собіна І.М.
Разом з тим зазначає, що фактично ним було сплачено за приміщення „Гаражі" арбітражному керуючому-ліквідатору СВК „Діброва" ОСОБА_4 6600,00гривень. Між ними було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі цього майна і фактично відбулося повне виконання даного договору.
Вважає, що має право звернутися до суду з позовом про визнання біржової угоди дійсною.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2010 року ОСОБА_3 було відмовлено у визнанні за ним права власності на приміщення „Гаражі" проте, реєстрація за ним права власності на це майно в КП „Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" не скасована.
Вважає, що запис про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на приміщення „Гаражі" підлягає скасуванню.
Покликаючись на наведені обставини, просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити у справі нове рішення про задоволення його вимог.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує на законність і обґрунтованість рішення суду просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Колегія суддів, заслухавши доводи представника ОСОБА_1 та ознайомившись із запереченнями ОСОБА_3 у межах поданої апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, дійшла висновку про її відхилення з таких підстав.
ОСОБА_1 27 травня 2010 року придбав у арбітражного керуючого-ліквідатора СВК „Діброва" ОСОБА_4 господарську будівлю гаражу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за 6600гривень. Договір купівлі-продажу № Н0860 зареєстрував на товарній біржі „НАША" (а.с.2).
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 6 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, СВК „Діброва", ліквідатора ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товарна біржа „НАША" про визнання біржової угоди недійсною, оспорювану біржову угоду визнано неукладеною.
Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 3 ст. 334 ЦК встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що у ОСОБА_1 відсутнє право власності на нерухоме майно господарську будівлю гаражу набуте на підставі правочину у порядку встановленому законом.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що права позивача відповідачем не порушено є правильним, а підстави для внесення записів до Державного реєстру прав та їх обтяжень про скасування реєстрації права власності за ОСОБА_3 на приміщення „Гаражі", яке знаходиться по АДРЕСА_1 у позивача відсутні.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено без порушення норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. ст. 314,315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Володимирецького районного суду від 25 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання нею законної сили.
Судді: І.М.Собіна О.В.Оніпко Ю.М.Рожин