Київський районний суд м. Полтави
Справа № 1609/5113/12
12.10.2012 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого -судді Кузіній Ж.В.
при секретарі - Мирній Ю.Л.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні спадковим майном та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні спадковим майном посилаючись на те, що 12 квітня 2012 року помер батько сторін ОСОБА_5, який заповідав все належне йому майно позивачу. За заявою позивача про прийняття спадщини нотаріальною конторою заведена спадкова справа, а тому відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України позивач є власником спадкового майна, яке складається з АДРЕСА_1, майстерні по вул. Рєпіна, 15м м. Полтави, сараю № 9 по вул. Рєпіна, 13с м. Полтави, гаражу № 2 по вул. Рєпіна, 15г м. Полтави. Позивач не може користуватись майном у зв'язку з діями відповідача, який змінив замки та відмовляється надати ключі позивачу.
Відповідач ОСОБА_3 звернувся з зустрічними позовними вимогами про визнання за ним права власності на ? частину АДРЕСА_1 . У заяві посилався на те, що на день смерті матері ОСОБА_6 він був зареєстрований та проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спірна квартира належала його батькам на праві спільної сумісної власності, оскільки була придбана в період шлюбу . Після смерті матері відкрилась спадщина на належну їй ? частину спірної квартири, яку прийняли порівно по ? частині він та батько ОСОБА_5 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном . ОСОБА_3 не може оформити спадщину , оскільки право власності на квартиру зареєстровано лише за ОСОБА_5, тому звернувся до суду.
Ухвалою суду від 05 вересня 2012 року зустрічна позовна заява об'єднана в одне провадження з первісним позовом.
28 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/6 частину АДРЕСА_2. У заяві посилалась на те, що 19 листопада 1999 року померла їх мати ОСОБА_6 Позивач фактично вступила в управління та володіння спадкового майна, оскільки майже постійно перебувала у вказаній квартирі, здійснювала догляд за батьком ОСОБА_5 , сплачувала комунальні платежів, у неї знаходяться правоустановчі документи на майно.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2012 року справи об'єднані в одне провадження.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_7 та представник позивача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, зустрічні позовні вимоги не визнали,вважають , що вони не підлягають розгляду в судовому порядку.
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 заявлені свої позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали.
Представники третіх осіб - Другої полтавської державної нотаріальної контори, ПП ПБТІ «Інвентаризатор»в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутність.
Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_3) Л.М. народилась 29 червня 1955 року, а ОСОБА_3 народився 14 жовтня 1961 року, їх батьками є ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Згідно договору купівлі-продажу від 05 серпня 1992 року Полтавський турбомеханічний завод продав, а ОСОБА_5 купив АДРЕСА_3. Право власності зареєстровано ПБТІ «Інвентаризатор». На час придбання даної квартири ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, тому вказане нерухоме майно було спільною сумісною власністю подружжя, частки яких складали по 1/2 частині , що визнавалось та не заперечувалось сторонами по справі.
19 листопада 1999 року померла ОСОБА_6, яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на ? частину АДРЕСА_4 .
На час смерті ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_5 були зареєстровані та проживали її чоловік ОСОБА_5, та її син -відповідач ОСОБА_3, які прийняли спадщину шляхом вступу та управління спадковим майном.
Зазначені обставини не заперечувались в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 та підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9
Відповідач ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори з завою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6, яка складається з ? частини спірної квартири. Згідно його заяви заведено спадкову справу № 353/2012 від 19 липня 2012 року.
Свідоцтво про право на спадщину відповідачем не отримано, оскільки відсутній правоустановчий документ щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 На цю обставину посилається і Друга полтавська нотаріальна контора в своєму листі на ім'я ОСОБА_1 щодо її звернення про отримання спадщини після померлої ОСОБА_6
Оскільки спадщина відкрилась у 1999 році на час дії Цивільного Кодексу України в редакції 1964 року , то при вирішенні позовних вимог суд керується цим кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , прийняв спадщину після смерті матері шляхом вступу в управління спадковим майном, вказані обставини не заперечувались відповідачем ОСОБА_1 , підтверджені поясненнями свідків , за його заявою відкрита спадкова справа, у зв'язку з відсутністю реєстрації за померлою права власності на частину квартири , відповідач позбавлений права отримати спадщину в нотаріальній конторі.
Посилання представника позивача ОСОБА_2 , що відповідачу не було відмовлено в оформленні спадщини нотаріальною конторою не можуть бути взяті до уваги з тих підстав, що в листі Другої полтавської державної нотаріальної контори на ім'я його довірителя ОСОБА_1 вказано, щодо неможливості оформлення спадщини через нотаріальний орган у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності за померлою на частину квартири. Таким чином, відповідач за первісним позовом позбавлений права на оформлення спадщини в нотаріальній конторі, тому його позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 , то відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України ( 1962 року) для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Ч.1 ст. 549 ЦК України ( 1962 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
Позивач ОСОБА_1 як на підставу заявлених вимог посилалась , що вона здійснювала догляд за батьком ОСОБА_5, що є підтвердженням факту прийняття спадщини.
Проте судом встановлено, що ОСОБА_5 до дня смерті не потребував стороннього догляду, щодня у майстерні виконував ремонтні роботи , за станом свого здоров'я міг самостійно себе обслуговувати. Суду не надано доказів, що ОСОБА_5 згідно медичних рекомендацій потребував стороннього догляду та фінансового утримання з боку інших осіб.
Позивач ОСОБА_1 не зверталась до суду з вимогою про встановлення факту прийняття спадщини .
Згідно ст. 71 ЦК України (1962 року) загальний строк для захисту прав за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється три роки..
Відповідно до ст. 75 ЦК України ( 1962 року) позовна давність застосовується судом, арбітражем чи третейським судом незалежно від заяви сторін.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про визнання за нею права власності на спадкове майно в порушення строків встановлених ст. 71 ЦК України ( 1962 року) , які діяли на час відкриття спадщини, з позовними вимогами про встановлення факту прийняття спадщини не зверталась, а тому позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 прав власності на 1/6 частину спірної квартири не підлягають задоволенню.
03 березня 2011 року ОСОБА_5 склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та яким заповідав все належне йому майно ОСОБА_1.
12 квітня 2012 року ОСОБА_5 помер.
Позивач ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5
На час смерті ОСОБА_5 за ним було зареєстровано право власності на : АДРЕСА_1, майстерню по вул. Рєпіна, 15м м. Полтави, сарай № 9 по вул. Рєпіна, 13с м. Полтави, гараж № 2 по вул. Рєпіна, 15г м. Полтави.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У судовому засіданні встановлено та не заперечувалось відповідачем , що ним був змінений вхідний замок на АДРЕСА_4, ключ від якого ним позивачу не переданий, а тому встановлено, що позивач ОСОБА_1 немає можливості користуватись спадковим майном, а саме спірною квартирою, тому порушене право підлягає відновленню.
Що стосується усунення перешкод у користуванні майстернею по вул. Рєпіна, 15м м. Полтави, сараєм № 9 по вул. Рєпіна, 13с м. Полтави, гаражем № 2 по вул. Рєпіна, 15г м. Полтави , то позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що ключі від вказаних приміщень знаходяться у неї та протягом останнього місяця вона може користуватись цим нерухомим майном. За таких обставин, порушення прав позивача в користуванні вказаним нерухомим майном не встановлено.
Позовна вимога про заборону відповідачу будь-яким чином чинити перешкоди у праві користування, володіння та розпорядження ОСОБА_1 її майном є не конкретизована, у судовому засіданні уточнення з приводу цієї позовної вимоги не надано та приймаючи до уваги що суд вирішує наявний спір та не може вирішити права та обов'язки сторін, які виникнуть у майбутньому, тому дана позовна вимога не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 71,75, 548,549 ЦК України (1962 року) , ст. 1268 ЦК України ст.ст. 10,11,60, 209, 212-215 ЦПК України ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні спадковим майном ОСОБА_1 шляхом передачі дублікату ключів від АДРЕСА_4.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину частину АДРЕСА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не була присутні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий Ж.В.Кузіна