25.10.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22-ц/2790/2573/2012р. Головуючий
в 1 інстанції Гапонов Д.Ю.
Категорія 5 Доповідач в апеляційній
інстанції Алєєва Н.Г.
25 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Алєєвої Н.Г.,
суддів - Водяхіної Л.М., Клочка В.П.,
за участю:
секретаря - Марушевської Т.В.,
позивача - ОСОБА_4,
представника позивача - ОСОБА_5,
відповідачки - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення місцевого суду Балаклавського району м.Севастополя від 13 квітня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання земельної ділянки та домоволодіння спільною сумісною власністю подружжя та про визнання права власності на Ѕ частку земельної ділянки та будинку,
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_4 задоволений частково. Земельна ділянка площею 0,0816 га, розташована по АДРЕСА_3, визнана спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_4. За ОСОБА_4 визнано право власності на Ѕ частку вказаної земельної ділянки. В задоволенні позову про визнання права власності на Ѕ частку самовільно збудованого домоволодіння по АДРЕСА_3 ОСОБА_4 відмовлено.
Додатковим рішенням суду від 22.08.2012р. зі ОСОБА_4 на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 919,40 грн..
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового про відмову ОСОБА_4 в частковому задоволенні позову. ОСОБА_6 вказує, що земельна ділянка по АДРЕСА_3 придбана нею в період зареєстрованого шлюбу, однак за рахунок коштів отриманих від продажу спадкового майна, тому спільною сумісною власністю подружжя не являється і поділу не підлягає. Задовольняючи позов частково, суд належної оцінки названим обставинам не дав.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання підлягає задоволенню.
Згідно ст.57 СК України, - особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Зі справи видно, що в період з 14.11.1992р. по 16.12.2011р. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають трьох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_12 1996 року народження, сина ОСОБА_7 1998 року народження, та дочку ОСОБА_8 2009 року народження. При цьому, родина ОСОБА_6 проживала в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, власниками якої, були ОСОБА_6, її батько ОСОБА_9, та діти ОСОБА_12 і ОСОБА_7, кожний по ј частки (а.с.102).
В подальшому 27.09.2000р. ОСОБА_9 та ОСОБА_6, яка діяла як в своїх інтересах так і в інтересах малолітніх дітей, продали належну їм квартиру по АДРЕСА_1 (а.с.102) та на отримані кошти придбали шестикімнатну квартиру АДРЕСА_2. При цьому, членом кооперативу та власником квартири був оформлений ОСОБА_9, оскільки останній за свої кошти сплатив різницю між вартістю трьох та шестикімнатною квартир і вніс пайовий внесок в кооператив. В названій квартирі фактично проживала сім'я ОСОБА_6 та їх малолітні діти.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер. Згідно заповіту своїм єдиним спадкоємцем останній призначив доньку ОСОБА_6 (а.с.103).
В квітні 2005р. ОСОБА_6 продала ОСОБА_10 спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_2, отримала за останню 50000 доларів США, та передала квартиру ОСОБА_10, в яку останній вселився. Оскільки на момент купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, в якому вона знаходилась, не був зданий в експлуатацію, ОСОБА_6 і ОСОБА_10 оформили угоду укладенням нотаріально посвідченого попереднього договору купівлі-продажу від 29.04.2005р. (а.с.104). При цьому, умова договору в частині строку укладення сторонами основного договору ОСОБА_6 та ОСОБА_10 неодноразово змінювалась, про що свідчать нотаріально посвідченні додатки до попереднього договору (а.с.105-107).
В липні 2005р. на грошові кошти отримані від продажу спадкового майна ОСОБА_6 купила земельну ділянку площею 0,0816 га, по АДРЕСА_3, про що був укладений договір купівлі-продажу від 28.07.2005р. (а.с.92).
Названі обставини ОСОБА_4 не заперечував. Більш того, в суді апеляційної інстанції підтвердив, що спірна земельна ділянка придбана на кошти від продажу спадкового майна, належного ОСОБА_6.
Викладене свідчить про те, що названа земельна ділянка придбана ОСОБА_6 в період шлюбу зі ОСОБА_4, однак є особистою приватною власністю ОСОБА_6, оскільки придбана останньою за рахунок коштів, отриманих від продажу належного їй спадкового майна (ст.57 СК України).
Задовольняючи позов ОСОБА_4 частково і визнаючи за останнім право власності на Ѕ частку вказаної земельної ділянки, суд не дав належної оцінки викладеному та тому факту, що ОСОБА_4 не представив доказів, підтверджуючих, що квартира АДРЕСА_2 придбана за рахунок сумісних коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_6, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню в указаній частині, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 в названій частині.
Висновки суду про відмову ОСОБА_4 в задоволенні позову в частині визнання права власності на Ѕ частку будинку по АДРЕСА_3, який був збудований на спірній земельній ділянці без проекту і дозволу на здійснення будівельних робіт, та до теперішнього часу не введений в експлуатацію, сторонами не оскаржені.
Керуючись п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення місцевого суду Балаклавського району м.Севастополя від 13 квітня 2012 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на Ѕ частку земельної ділянки по АДРЕСА_3 скасувати, ухвалити в цієї частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову до ОСОБА_6 про визнання права власності на Ѕ частку земельної ділянки по АДРЕСА_3.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20 денний строк.
Головуючий: /підпис/ Н.Г. Алєєва
Судді: /підпис/ Л.М. Водяхіна
/підпис/ В.П. Клочко
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду міста Севастополя Н.Г. Алєєва