02 листопада 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі: суддів - Рожина Ю.М., Собіна І.М., Оніпко О.В., секретаря судового засідання Коробчук А.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 3 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим, -
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 3 жовтня 2012 року відмовлено за безпідставністю позовних вимог у задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач подала на нього апеляційну скаргу, вважає, що судом першої інстанції було допущено ряд порушення процесуального права, не були з'ясовані повні обставини, висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Свої доводи обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що при укладанні додаткових угод з позичальником №№1,2,3 в січня 2009 року змінювалась відсоткова ставка на певний період, змінено строк слати процентів за користування кредитом та покладено на позичальника обов'язок протягом 30 календарних днів з дати укладення додаткової угоди докласти необхідних зусиль для укладення договорів про внесення змін до усіх договорів забезпечення, які були укладені у забезпечення виконання зобов'язань. В період надання кредитних канікул, за додатковою угодою №3, що є додатком №3 „графік платежів визначення сукупної вартості кредиту", з якого випливає значне збільшення платежів по тілу кредиту наприкінці терміну кредитування з 1667 доларів США до 3334 доларів США. Рахує, що відбулось значне збільшення відповідальності поручителя при збільшенні сплати тіла кредиту в порівнянні із розміром відсотків, що необхідно було б сплатити при отриманні кредиту та умов з якими був ознайомлений поручитель. Умовами основної угоди не передбачено право банка та позичальника укладення додаткових угод. За викладених обставин просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове, яким позов задовольнити у повному обсязі та припинити договір поруки за основним договором споживчого кредиту укладеного між банком та позичальником.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, виходячи із загальних засад цивільного судочинства щодо змагальності сторін, рівності їх прав у поданні доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, дотримання принципу диспозитивності, на підставі доказів, наданих кожною стороною, дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлені обставини, що підтверджуються матеріалами справи перевіреними у судовому засіданні та не оспорюються сторонами.
Справа № 22-1933 Головуючий суддя І інстанції Кухарець В.М.
Суддя -доповідач у апеляційному суді Рожин Ю.М
9 листопада 2007 року акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанком", правонаступником якого являється ПАТ „УкрСиббанк", було укладено договір споживчого кредиту №11249934000 із ОСОБА_3 на отримання 200000 доларів США під ставку 13,40% річних з терміном погашення не пізніше 9 листопада 2017 року.
В рахунок зобов'язання виконання даного кредитного договору акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанком" з позивачкою ОСОБА_1 укладено договір поруки №156951 від 9.11.2007 року за яким остання зобов'язувалась перед кредитором відповідати за невиконання боржником усіх його зобов'язань та згідна з усіма умовами основного кредитного договору.
Позивачка вважає, що суд першої інстанції порушив положення ст.559 ЦК України, що вплинуло на її права та обов'язки при відмові у задоволенні позову за тим, що відповідачем по справі, яким є ПАТ „УкрСиббанк" порушено вимоги п.2.1. договору поруки про зміну відповідальності боржника без згоди поручителя.
Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання, яка тягне за собою збільшення обсягу відповідальності боржника без згоди поручителя
Тлумачення цієї норми права визначено у п.22 постанові №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", що обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо.
Суд першої інстанції відмовляючи у позові зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки при укладання додаткової угоди між банком та позичальником обсяг відповідальності не збільшився, а змінився лише графік погашення кредиту. При цьому не відбулось збільшення розміру за основним зобов'язанням.
Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог, поряд з цим вважає необхідним визнати, що мотиви суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до додаткової угоди №3 від 20 лютого 2009 року, що є додатком „графік платежів визначення сукупної вартості кредиту" змінено схему сплати основного кредиту з урахуванням „кредитних канікул" в період лютого 2009 року по лютий 2010 року, що не стало зміною графіку погашення кредиту, збільшення основного тіла кредиту, збільшенням сплати процентів за користування кредитом, які за графіком зменшувались, не збільшився термін погашення кредиту, строк якого спливає у листопаді 2017 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, воно прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 3 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Судді: