"22" жовтня 2012 р. Справа № 5023/4075/12 (н.в.о.№5023/267/12)
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Істоміна О.А.
при секретарі Сіренко К.О.
за участю представників сторін:
прокурора -Тузова Є.Ю. (посвідчення №138 від 25.04.2012р.),
позивача - Каменської А.А. за довіреністю б/н від 02.07.2012р.,
відповідача -Шутя О.Я. за довіреністю №772 від 14.06.2012р.,
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Харкова (вх. №3137Х/3-11) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2012р. у справі № 5023/4075/12(н.в.о.№5023/267/12)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", м. Харків
до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), м. Харків
про стягнення 1 202 550,00 грн.,
У січні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), в якому просило суд стягнути грошових коштів у сумі 1 202 550,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконанні роботи за договором № 15/09 від 15.09.2008 р. та витрати з оплати судового збору покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.03.2012 р. у справі № 5023/267/12 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 1 202 550,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконані роботи за договором № 15/09 від 15.09.2008 р., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 60 000,00 грн. на підставі угоди про надання правової допомоги № 23/01/2012 від 23.01.2012 р., судовий збір у розмірі 24 051,00 грн.
У вересні 2012р. заступник прокурора Київського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2012 р. у справі № 5023/267/12.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2012 р. у справі №5023/4075/12(н.в.о.№5023/267/12) (суддя Френдій Н.А.) заяву заступника прокурора Київського району м. Харкова про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2012 р. у справі № 5023/267/12 залишено без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України.
Заступник прокурора Київського району м. Харкова з зазначеною ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2012 р. у даній справі скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.
В апеляційній скарзі заступник прокурора посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана прокурором відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру». Частиною 2 ст. 2 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту. Тобто, діючим законодавством право визначення порушення інтересів держави, а також обґрунтування необхідності їх захисту в судовому процесі надано виключно прокурору. Як вважає заступник прокурора, норми ГПК України не передбачають підстав припинення провадження у справі, залишення позовної заяви без розгляду, чи інших правових наслідків для позивача у разі невірного визначення загрози порушення інтересів держави, при реалізації своїх виняткових повноважень прокуратурою у спосіб, встановлений ст. 2 ГПК України. Крім того, відповідно до статуту позивача, він є юридичною особою, заснованою на державній власності та входить до сфери управління Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що скарга заступника прокурора є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою, такою, що відповідає принципам правосуддя та вимогам чинного законодавства, тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Свою позицію, зокрема обґрунтовує тим, що посилання заступника прокурора на те, що Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном як на орган, який уособлює державу, взагалі виходить за межі даного спору, так як цей орган не є стороною у справі, а тому його інтереси прокурор не може представляти у даному спорі.
Заслухавши у судовому засіданні прокурора, уповноважених представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
В силу ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Так, відповідно до ст.361 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що здійснюються у відносинах між ними або з державою.
Однією з форм представництва, що визначена у ч. 3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст.361 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
В силу ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина третя вказаної норми також визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до частини 6 пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», відповідно до визначеної законом компетенції прокурор вправі подати заяву про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами лише у справах зі спорів, що стосуються інтересів держави, громадянина, в тому числі у справах про банкрутство, що стосуються інтересів держави або громадянина.
Як зазначено у пункті 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами №17 від 26.12.2011 р., відповідно до ст. 113 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами, зокрема, за заявою прокурора. У зв'язку з цим слід мати на увазі, що згідно з частиною першою ст. 29 ГПК України прокурор може за своєю ініціативою втупити у порушену за позовом інших осіб справу на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів держави. З метою вступу у справу прокурор може звернутися зокрема, із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Отже, прокурор може повідомити господарський суд і взяти участь у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами і у випадках, коли заява про такий перегляд вже прийнята судом. Обов'язковою умовою такої участі є перегляд судового рішення зі справи, стороною в якій є держава в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. №3рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини цього рішення під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
А згідно з пунктом 5 мотивувальної частини зазначеного рішення, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.
Прокурор Київського району м. Харкова, звертаючись до місцевого господарського суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в інтересах Державної установи «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії», посилався на те, що відповідно до Статуту Державна установа «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії»є юридичною особою, засноване на державній власності та входить до сфери управління Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном. Відповідно до положень п.4.2. Статуту, майно Установи є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання.
Відповідно до ч.І ст.136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Для вирішення справи суттєвим вбачається з'ясування поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
П.5. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Таким чином, прокурор самостійно визнає, що у даній справі він виступає в інтересах сторони у справі -відповідача - Державної установи «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії», яка є юридичною особою - суб'єктом підприємництва, а не органом державної влади чи місцевого самоврядування з делегованими повноваженнями органів виконавчої влади, а отже не уособлює державу чи її інтереси.
Відповідно до наведених норм та їх тлумачень, прокурор не має права звертатися до суду в інтересах юридичних осіб, або інших суб'єктів господарювання - не залежно від підпорядкування чи форм власності, так як вони не є органами державної влади чи місцевого самоврядування з делегованими повноваженнями органів виконавчої влади.
Тому, звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2012р. за нововиявленими обставинами, заступник прокурора Київського району м. Харкова не представляє інтереси держави в особі її органів, а представляє інтереси юридичної особи, суб'єкта підприємницької діяльності з державною формою власності, що прямо суперечить нормам процесуального та матеріального права.
Відповідно до абз.6 п.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам»від 23 березня 2012 року N 7 «Відповідно до визначеної законом компетенції прокурор вправі подати апеляційну, касаційну скарги лише у справах зі спорів, що стосуються інтересів держави, громадянина, в тому числі у справах про банкрутство, що стосуються інтересів держави або громадянина. У разі подання прокурором апеляційної або касаційної скарги у справах інших категорій господарський суд повинен повернути її на підставі відповідно пункту 1 частини першої статті 97 або пункту 1 частини першої статті 111-3 ГПК і винести з цього приводу ухвалу. Те саме стосується й подання прокурором заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.»
З огляду на наведене, Прокурор звернувся до суду на стороні Відповідача, який не є органом державної влади, тобто Прокурор діє не в інтересах держави, а в інтересах самостійної юридичної особи.
Таким чином, Прокурор є особою, яка не має права подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення в інтересах ДУ «НІОХІМ», що є підставою для залишення заяви без розгляду та повернення її Прокурору.
Відповідно до п.8.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»№ 17 від 26.12.2011: - «Подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами особою, яка не має на це права ... виключають перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Тому в зазначених випадках господарський суд повинен відмовити у прийнятті заяви і винести з цього приводу відповідну ухвалу.»
Роз'яснення Вищого господарського суду України щодо помилковості порушення судом провадження у справі, в якій орган, за вимогами якого звертається прокурор визначений неправильно, визначає для судів порядок процесуальних дій в таких випадках, а саме суди повинні залишати такі заяви без розгляду.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у праві є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями виконавчої влади.
За таких обставин, оскільки позов заступником прокурора фактично подано в інтересах господарюючого суб'єкта, а у прокурора відсутні повноваження на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в інтересах окремого господарюючого суб'єкта, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що така заява не може бути розглянута господарським судом з урахуванням вимог, визначених ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, тому заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами цілком правомірно та обґрунтовано залишена без розгляду місцевим господарським судом на підставі ч. 1 п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що передбачені законом підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) у спірних правовідносинах відсутні.
Утім, зазначене не перешкоджає Державному науково-дослідному і проектному інституту основної хімії (НІОХІМ) самостійно звернутися до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у встановленому чинним законодавством порядку.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що твердження заступника прокурора, викладені ними в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства, відповідно до ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскарженої судової ухвали.
На цій підставі судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 25.09.2012р. у справі № 5023/4075/12(н.в.о.№5023/267/12) прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для її скасування, вона обґрунтована, винесена при всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. 81, ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2012р. у справі № 5023/4075/12 (н.в.о.№5023/267/12) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови підписано 29.10.2012 року.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Істоміна О.А.