Справа № Провадження №22-ц-5337/12 22-ц/1090/7307/12 Головуючий у І інстанціїДодатко В.Д.
Категорія26Доповідач у 2 інстанції Рудніченко
24.10.2012
Іменем України
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Олійника В.І.,
суддів Рудніченко О.М., Панасюка С.П.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 09 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Київської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, про звільнення від сплати заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначав, що він з 15 квітня 2000 року по 29 вересня 2009 року перебував з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі.
Від спільного шлюбного життя в них народилося четверо дітей: - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 30 березня 2006 року з позивача присуджено стягувати аліменти на утримання дітей до їх повноліття та дружину до досягнення дітьми трьохрічного віку.
Зазначав, що колишня дружина ОСОБА_2 звернулася до відділу державної виконавчої служби з заявою про відкликання виконавчого листа про стягнення аліментів, а потім через деякий час, вона знову звернулась із заявою до відділу виконавчої служби про стягнення з нього аліментів та стягнення боргу в сумі 11 317,11 гривень за попередній час коли виконавчий лист був відкликаний.
Тому, позивач просив суд звільнити його від сплати заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 11 317,39 гривень за період з 15 травня 2009 року за попередні 14,5 місяців, коли ОСОБА_2 добровільно не подавала виконавчий лист до відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Київської області.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 09 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено. Звільнено ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 11 317,39 гривень за період з 15 травня 2009 року за попередні 14,5 місяців, коли ОСОБА_2 добровільно не подавала виконавчий лист до відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Київської області.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просила, рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з'явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, по наступним підставам.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 15 квітня 2000 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 12).
Від спільного шлюбного життя в них народилося четверо дітей: - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12-14).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано 09.04.2010 року (а.с. 11).
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 30 березня 2006 року з нього (позивача) присуджено стягувати аліменти на трьох дітей до їх повноліття та дружину до досягнення дітьми трьохрічного віку (а.с. 9).
24 листопада 2008 року виконавче провадження відкрите згідно виконавчого листа № 2-206/2006 було закрито, згідно заяви стягувачки ОСОБА_2 (ОСОБА_2) про відмову від стягування аліментів і повернення їй виконавчого листа (а.с. 10).
З заяви ОСОБА_2 (ОСОБА_2) від 28 липня 2010 року вбачається, що вона ОСОБА_2 звернулася з заявою до виконавчої служби про прийняття виконавчого листа № 2-206 від 2006 року до виконання і ОСОБА_3 був нарахований борг в сумі 11 317,39 гривень (а.с.7)
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Відповідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
За ч. 3 ст. 197 СК України суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ухвалюючи у справі рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд прийшов до правильних висновків з якими погоджується і колегія суддів, що заборгованість нарахована позивачеві виникла не з його вини, і крім того нарахована за той період, коли сторони примирились і проживали разом.
Доводи апеляційної скарги, про безпідставність задоволення позовних вимог позивача та звільнення його від сплати аліментів з 15 травня 2009 року за попередні 14,5 місяців, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки із зібраних матеріалів у справі вбачається, що протягом 2007 -2009 років, коли виконавчий лист не пред'являвся до виконання ОСОБА_2 без поважних причин, позивач продовжував приймати активну участь у вихованні та утриманні дітей.
Решта доводів апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції та не ґрунтуються на нормах закону та наявних в матеріалах справи доказах.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого судом ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого за апеляційною скаргою немає.
Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 313 -315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 09 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: