79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
29.10.12 Справа № 5015/2961/12
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого -судді: Давид Л.Л.
Суддів: Данко Л.С.
Юрченка Я.О.
При секретарі судового засідання: Карнидал Л.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», вих. № 29980 від 01.10.2012 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2012 року
у справі № 5015/2961/12 (суддя Гоменюк З.П.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа -Гарант», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», м. Львів,
про стягнення 4996,42 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Пащенко Д.О. -представник (довіреність №57 від 03.01.2012 р.);
Рішенням господарського суду Львівської області від 18.09.2012 р. у справі № 5015/2961/12 (суддя -Гоменюк З.П.) позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Граве Україна»на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа -Гарант»4530,86 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1459,52 грн. витрат по сплаті судового збору.
В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 45,31 грн., три проценти річних в розмірі 68,15 грн. та пені в розмірі 352,10 грн. відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що після сплати потерпілій внаслідок ДТП особі страхового відшкодування у позивача на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»виникло право звертатись з регресивною вимогою про виплату страхового відшкодування до страховика винної у ДТП особи, якою є відповідач, оскільки відповідно до положень закону та у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна»взяло на себе зобов'язання відповідальності за свого страхувальника, тобто здійснило страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені суд першої інстанції відмовив, виходячи з того, що даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань, а тому до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток лише у межах фактичних витрат.
Відповідач -Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна»,- не погодившись з винесеним рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, не враховано приписи ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним нормативно-правовим актом та взяв до уваги як доказ розміру збитку рахунок-фактуру № СС00064630 від 03.03.2010 р., який не є належним доказом у справі, оскільки належним доказом вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу мав бути акт автотоварознавчого дослідження, який складається особою, що має певну відповідну кваліфікацію, спеціальні знання у галузі автотоварознавства та має відповідний сертифікат оцінювача.
Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 р. порушено апеляційне провадження у справі №5015/2961/12 та призначено до розгляду в судове засідання на 29.10.2012 р.
В судове засідання 29.10.2012 р. з'явився представник відповідача (апелянт), який підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених в такій. Позивач участі уповноваженого представника в дане судове засідання не забезпечив.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи не може бути прийняте до уваги, оскільки таке поступило через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду (вх. № 6935) після розгляду справи та оголошення постанови.
Вивчивши матеріали справи у сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
29 квітня 2009 р. Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія ''Альфа-Гарант'' та Новаківським Сергієм Леонідовичем укладено договір №06-VR/01-043-00951 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що не є предметом застави. Предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки ''Volkswagen Caravelle'', державний реєстраційний номер АА 7371 ІС. Строк дії Договору: з 30.04.2009 р. по 29.04.2010 р. (а.с. 11-14)
Відповідно до приписів статті 352 Господарського кодексу України, страхування -це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.
Одним із передбачених договором страхових випадків є пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( ДТП) (п. 5.1.1. Договору).
23 вересня 2009р. о. 10 год. 50 хв. у м. Києві на вул. Глибочицькій трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, яким керував Оніскін С.М. (по довіреності від 17.04.2009р.) та автомобіля марки ''Опель'' державний реєстраційний номер АШ 1304АС під керування водія Безкоровайного Ігоря Юрійовича, внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав пошкоджень (а.с. 21).
Працівниками ДАІ в довідці про дорожню -транспортну пригоду зафіксовано пошкодження транспортного засобу в частині заднього бампера та кришки багажника.
24 вересня 2009 р. співробітниками позивача проведено огляд пошкодженого автомобіля, про що складено відповідний протокол огляду, в якому відображено аналогічні пошкодження, та з якими погодилась довірена особа страхувальника, яка була за кермом транспортного засобу під час ДТП (а.с. 57).
На підставі даного протоколу та заяви про настання страхового випадку від 24.09.2009 р. (а.с.15) з описом обставин події (а.с. 16) Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа -Гарант»здійснено розрахунок страхового відшкодування (а.с.27).
Згідно Розрахунку суми страхового відшкодування, страхова сума на дату укладення договору страхування № 06-VR/01-043-00951 та на дату настання страхового випадку -365000,00 грн., дійсна вартість транспортного засобу (ТЗ) на момент настання страхового випадку -365000,00 грн.; знос транспортного засобу на день страхового випадку (в %) -0,00 грн.; вартість відновлювального ремонту (без врахування зносу деталей, що змінювалися) -5040,86 грн., вартість деталей, що замінюються (без врахування зносу) -0,00 грн.; вартість деталей, що замінюються, з урахуванням зносу - не враховується; вартість ремонтних робіт та вартість матеріалів, що використовуються для відновлювального ремонту -5040,86 грн. Сума страхового відшкодування -5040,86 грн. (рядок 33 розрахунку) (а.с. 27).
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 30.10.2009 р. у справі № 3-12067/09 гр. Безкоровайного І. Ю. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили, є обов'язковою до виконання на всій території України відповідно до ст. 124 Конституції України.
Зазначене вище ДТП відповідно до умов договору страхування та норм чинного законодавства України, визнано позивачем страховим випадком, про що складено страховий акт №СТ/09/2952 від 02.04.2010 р., відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті складає 5040,86 грн. (а.с.28).
На виконання умов вищевказаного договору, за страховим актом № СТ./09/2952 від 02.04.2010 р., позивачем за заявою страхувальника на розрахунковий рахунок ТзОВ «Атлант - М Лепсе»здійснено страхове відшкодування в сумі 5040,86 грн. (а.с.29).
В момент скоєння дорожньо -транспортної пригоди автомобіль «Опель», реєстраційний номер АІ1304АС застрахований -страховаю компаніює «ІНПРО», правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС8277327, за яким ліміт відповідальності складає 25500 грн. 00 коп. та франшиза 510грн. 00коп.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що на момент виникнення, дорожньо -транспортної пригоди цивільно -правова відповідальність гр. Безкоровайного І.Ю. застрахована відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів №ВС/8277327, то саме Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна» є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю «Фольсваген», реєстраційний номер АА7371ІС, внаслідок ДТП, оскільки відповідно до зазначеного полісу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки у результаті дорожньо -транспортної пригоди життю, майну, здоров'ю третьої особи.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатись до страховика винної у ДТП особи з вимогою про виплату страхового відшкодування, оскільки цивільно - правова відповідальність винної особи застрахована у іншого страховика, і потерпілий має право вимоги про відшкодування шкоди до нього, а отже це право переходить і до страховика, з яким потерпілий уклав договір добровільного страхування.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 530 ЦК України, з метою досудового врегулювання спору, позивач, 17.08.2011 р. на адресу відповідача направив заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу №3/1720 разом із додатками, зокрема рахунком №СС00064630 від 03.03.2010р., копією розрахунку страхового відшкодування, копією страхового акту №СТ/09/2952, копією заяви про настання страхового випадку та ін. (а.с.31).
Дана заява отримана відповідачем 25.08.2011 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, будь - яких зауважень щодо даної заяви з боку відповідача не надходило, однак суму страхового відшкодування не перераховано, що і стало підставою звернення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа -Гарант»до суду за захистом своїх майнових прав.
Враховуючи положення п.12.1., ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просить стягнути з відповідача 4530,86 грн.страхового відшкодування в порядку регресу (5040,86 грн. -510,00 грн.(франшиза) =4530,86 грн.), оскільки, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страховик або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
В доводах апеляційної скарги апелянт вказує про відсутність належних доказів, які б підтверджували вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та заподіяної шкоди, складеного особою, що має відповідні знання у галузі автотоварознавства.
З даного приводу судова колегія зазначає, що рахунок №СС00064630 від 03.03.2010 р., складений та виданий станцією технічного обслуговування авто хаус «Атлант М Лепс», в якому здійснено оцінку наданим робочим операціям ремонту автомобіля «Фольсваген», реєстраційний номер АА7371ІС, що належить Новаківському С.Л. всього на суму 15078,89 грн. та по якому позивачем проведено виплату страхового відшкодування.
Отже, як вбачається з даного рахунку, оцінку вартості відновлювальних робіт проведено підприємством, що займається ремонтом транспортних засобів, а відтак працівники такого володіють відповідними знаннями щодо відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля.
Окрім цього, отримавши заяву позивача з вимогою сплатити суму 5040,86 грн. страхового відшкодування з доданими до неї документами 25.08.2011 р., до часу звернення з позовом до господарського суду та в процесі розгляду справи місцевим господарським судом, відповідач мав достатньо часу для документального обґрунтування спростування заявленої позивачем суми, чого останнім не зроблено.
Відповідно до п.п. 2.3, 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу - грошові витрати, які необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу, а вартість матеріального збитку (реальні збитки) - вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісним транспортним засобом (втрати товарної вартості).
Відповідно до п.п. 7.38. згаданої Методики значення фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД, 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Отже, в даному випадку судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав визначення розміру фізичного зносу, оскільки пошкоджений автомобіль марки ''Volkswagen Caravelle'', державний реєстраційний номер АА 7371 ІС є 2008 року випуску, а ДТП трапилась 23.09.2009р., тобто пошкодженому автомобілю лише 2 роки.
Частиною 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача 4530,86 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Позивач просив стягнути відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача інфляційні втрати в розмірі 45 грн. 31коп. ,3% річних в розмірі 68 грн. 15 коп. та пеню в розмірі 352,15 грн.
Судова колегія також погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те що даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань відповідача перед позивачем, отже, за приписами норм ст. 993, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ч. 3 ст. 198 ГК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи (відповідача) відповідальної за заподіяний збиток лише у межах фактичних витрат, а відтак з боку відповідача існує обов'язок щодо відшкодування шкоди внаслідок деліктного зобов'язання, а тому положення ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на встановлені обставини справи та досліджені у ній докази, враховуючи вимоги чинного законодавства, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказах зроблено правильні висновки щодо фактичних обставин справи, а тому не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Львівський апеляційний господарський суд , -
1. Рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2012 р. у справі №5015/2961/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», вих. № 29980 від 01.10.2012 р. - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 5015/2961/12 повернути господарському суду Львівської області.
повний текст постанови складено та підписано 31.10.2012 р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддів Данко Л.С.
Юрченко Я.О.