30.10.12 Справа №2/58-10.
Суддя господарського суду Сумської області Соп'яненко О.Ю., розглянувши скаргу № 17/10481 від 27.09.2012 року Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» на дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Сумській області по справі № 2/58-10 за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м.Суми, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект», м. Харків, до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми, про стягнення 614 418 грн. 55 коп., -
Представники:
від позивача (скаржника): Сечін С.О., довіреність № 10-19/17-Д/263 від 03.11.2011 року
від відповідача: не прибув
від відділу ДВС: Комишан А.О., довіреність № 02.1-20/2193 від 25.10.2012 року
при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.
Скаржник - ПАТ «Сумиобленерго» 01.10.2012р. звернувся до суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби, відповідно до вимоги якої просить суд визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області щодо повернення: наказу господарського суду Сумської області № 2/58-10 від 24.11.10, яким з боржника стягнуто 866 165 грн. 71 коп. двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності; наказу господарського суду Сумської області № 2/58-10 від 24.11.10, яким з боржника стягнуто 8 661 грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита; наказу господарського суду Сумської області № 2/58-10 від 24.11.10, яким з боржника стягнуто 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - незаконними; визнати недійсною постанову ВП № 24330088 від 10.09.12 про повернення виконавчого документа стягувачеві, постанову ВП № 24329939 від 10.09.12, постанову ВП № 24329995 від 10.09.12; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області прийняти до виконання наказ господарського суду Сумської області № 2/58-10 від 24.11.10, яким з боржника стягнуто 866 165 грн. 71 коп. двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності; наказ господарського суду Сумської області № 2/58-10 від 24.11.10, яким з боржника стягнуто 8 661 грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита; наказ господарського суду Сумської області № 2/58-10 від 24.11.10, яким з боржника стягнуто 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача подав пояснення (вх. № 14371 від 30.10.2012), в якому надає заперечення щодо пояснень відповідача та відділу ДВС.
Представник відповідача подав клопотання про приєднання документів № 15-8629 від 30.10.2012 року, в якому надає копії документів, а саме: ухвалу господарського суду Сумської області від 24.10.2012 у справі № 5021/2509/2011; заява про визнання кредиторських вимог ПАТ «Сумиобленерго»; рішення господарського суду Сумської області від 09.09.2010 по справі № 2/58-10; рішення господарського суду Сумської області від 16.06.2011 по справі № 5021/393/2011; рішення господарського суду Сумської області від 20.10.2011 по справі № 5021/2181/2011; ухвала про попереднє засідання від 05.07.2012 по справі № 5021/2509/2011. Зазначені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні підтримав подану скаргу.
Представник Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Сумській області в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у поясненнях від 25.10.2012 року.
Розглянувши скаргу, заслухавши представників позивача та відділу ДВС, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне:
Рішенням господарського суду Сумської області по даній справі від 09.09.2010 р. позов задоволений - стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» (28.04.2011 р. назва змінена на Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго») 866 165 грн. 71 коп. двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності та судові витрати по справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 р. рішення господарського суду Сумської області у даній справі було залишено без змін. 24.11.2010 р. видані відповідні накази.
Статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані постанови про повернення виконавчих документів були отримані позивачем 19.09.2012року, зі скаргою до суду останній звернувся 01.10.2012 року, тобто в межах десятиденного строку з дня, коли позивачу стало відомо про винесення відповідних постанов.
Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Сумській області було подано пояснення (вх. № 14108 від 25.10.2012), відповідно до якого просив суд в задоволенні скарги відмовити та зазначив, що постанови про повернення виконавчих документів ВП № 24330088, ВП № 24329939, ВП № 24329995 від 10.09.12 відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не можуть бути визнані незаконними.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2012 було порушено провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром». З моменту прийняття ухвали порушено провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
01.11.2011 державним виконавцем винесено постанови ВП № 24330088, ВП № 24329939 та ВП № 24329995 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказів по справі № 2/58-10 про стягнення з відповідача на користь позивача 866 165 грн. 71 коп. двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності; про стягнення 8 661 грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та про стягнення 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в зв'язку з порушенням справи про банкрутство відносно боржника.
Державним виконавцем 10.09.2012 року було винесено постанови ВП № 24330088, ВП № 24329939 та ВП № 24329995 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою повернення зазначена наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Пунктом 9 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.
В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що зазначені постанови про повернення наказів, виданих судом на примусове виконання судового рішення по справі № 2/58-10 винесені з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчих документів.
В обгрунтування своєї позиції державний виконавець зазначає, що відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, встановлено мораторій на застосування примусової реалізації об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва. ПАТ «Сумихімпром» є підприємством у статутному фонді якого частка держави становить 100%, а тому на це товариство поширюється дія мораторію встановлена вищезазначеним Законом. Крім того, ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011року по справі № 5021/2509/2011 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, якою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем відповідно до п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, в тому числі, у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Як зазначено вище, 01.11.2011 року державним виконавцем винесено постанови ВП № 24330088, ВП № 24329939 та ВП № 24329995 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказів по справі № 2/58-10 в зв'язку з порушенням справи про банкрутство відносно боржника.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача.
В даному випадку, в матеріалах справи відсутні докази того, що обставини які стали підставою для зупинення виконавчого провадження були усунені, а відповідне виконавче провадження поновлено.
Посилання державного виконавця на Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» як на підставу для винесення постанови про повернення виконавчих документів про стягнення з боржника на користь стягувача коштів відповідно до ст. п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставними з огляду на наступне.
Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Відповідно до частини першої статті 2 цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств. Згідно з приписом частини 1 статті 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. До інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87 (з подальшими змінами і доповненнями). Дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу. Отже, оборотні активи підприємств може бути примусово реалізовано для задоволення вимог кредиторів.
Суд дослідивши матеріали скарги приходить до висновку, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області було в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.09.2012 року.
Таким чином, дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області щодо повернення наказів, виданих на виконання судового рішення по справі № 2/58-10 є неправомірними, тому скарга позивача на дії органу державної виконавчої служби підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» № 17/10481 від 27.09.2012 року - задовольнити.
2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області щодо повернення наказів, виданих на виконання судового рішення по справі № 2/58-10 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" 866 165 грн. 71 коп. двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, 8 661 грн. 66 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Визнати недійсними постанови про повернення виконавчого документа ВП № 24330088, ВП № 24329939 та ВП № 24329995 від 10.09.2012 року.
4. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області прийняти до виконання накази, видані господарським судом Сумської області 24.11.2010 року на виконання судового рішення по справі № 2/58-10 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" 866 165 грн. 71 коп. двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, 8 661 грн. 66 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Копію ухвали надіслати сторонам по справі та Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області.
СУДДЯ (підпис) О.Ю. СОП'ЯНЕНКО