04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
30.10.2012 № 5011-44/12086-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Пантелієнка В.О.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря Петрова Д.В.,
представників:
від заявника - Коляда А.С. (дов. від 21.09.2012),
від боржника - не з'явився,
від ВДВС Очаківського міськрайонного управління юстиції - не з'явився,
розглянувши
апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2012
у справі № 5011-44/12086-2012 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська рибодобувна компанія"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у справі № 5011-44/12086-2012 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та порушено провадження у справі про банкрутство. З моменту порушення провадження у справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Заборонено посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника. Введено процедуру розпорядження майном боржника.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відділ державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.09.2012 в частині встановлення заборони іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено до 30.10.2012 відповідно до ст.ст. 69, 77 ГПК України.
Від заявника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення в повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Як було зазначено вище, оскаржуваною ухвалою від 05.09.2012, зокрема, заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса № 764, вчиненого 28.05.2009 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу щодо звернення стягнення на майно боржника (судно "Групер") на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк".
При цьому, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норми п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Частиною 1 статті 12 Закону про банкрутство встановлено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
Такими заходами можуть бути: заборона укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язання боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжиття інших заходів для збереження майна.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (абзац двадцять четвертий статті 1 Закону про банкрутство).
Частиною 4 ст. 12 Закону про банкрутство встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Слід також зазначити, що дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо.
Таким чином, нормами Закону про банкрутство встановлено обов'язок господарського суду ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також передбачено право вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та дотримання і забезпечення рівності прав всіх кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що Державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса № 764, вчиненого 28.05.2009 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу щодо звернення стягнення на майно боржника (судно "Групер") на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк". Майно боржника (судно "Групер") було передано в заставу стягувачу на підставі іпотечного договору від 19.12.2007 № 1067, укладено між ВАТ "Сведбанк" та ТОВ "Чорноморська рибодобувна компанія", в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № Т08062007К15/07-69 від 19.12.2007.
Колегія суддів вважає, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не порушує будь-яких прав та охоронюваних законом інтересів, ані відділу ДВС, ані стягувачу у відкритому виконавчому провадженні (ПАТ "Сведбанк"), оскільки відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Статтею 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
За приписами частини 6 статті 14 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності ,- згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави.
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 31 Закону про банкрутство у першу чергу задовольняються: вимоги, забезпечені заставою.
Отже, чинним законодавством про банкрутство передбачено обов'язок суду на стадії попереднього судового засідання встановити фактичну наявність забезпеченого заставою майна боржника для задоволення вимог кредиторів в першу чергу як таких, що забезпечені заставою.
Таким чином, як процесуальним так і матеріальним Законом передбачено беззаперечний захист прав заставодержателя в разі порушення боржником своїх зобов'язань, які забезпечені заставою.
З огляду на викладене вище, колегія суддів не вбачає порушення прав та охоронюваних законом інтересів скаржника у зв'язку з прийняттям місцевим господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, якою, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у справі № 5011-44/12086-2012 - без змін.
2. Матеріали справи № 5011-44/12086-2012 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Сотніков С.В.
Судді Пантелієнко В.О.
Ткаченко Б.О.