Справа № 2-4306/11
провадження № 2/1007/549/2012
21.02.2012
Іменем України
21 лютого 2012 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу,
У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що 09 червня 2010 року позичила ОСОБА_4 8000 грн. на строк до 09 серпня 2010 року. На підтвердження укладеного між ними договору позики та отримання грошей відповідач надав їй розписку в присутності свідків: її чоловіка ОСОБА_5 та дружини відповідача ОСОБА_6.
У встановлений строк ОСОБА_4 борг не повернув, на її неодноразові звернення ніяким чином не реагує.
Відповідно до ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1049 і ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 8720 грн., а також три проценти річних від простроченої суми
за період з 09 серпня 2010 року по 01 листопада 2011 року, тобто за 488 днів, що становить 295 грн. 68 коп.
Просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 8720 грн. і три проценти річних від простроченої суми в розмірі 295 грн. 68 коп., всього -9015 грн. 68 коп.
Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримала, при цьому позовні вимоги зменшила та уточнила. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 частково повернув їй суму боргу в розмірі 2400 грн., просила стягнути з останнього на її користь суму основного боргу в розмірі 5600 грн., інфляційні втрати в розмірі 604 грн. 80 коп.
та три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 265 грн. 88 коп., всього -6470 грн. 68 коп. і судові витрати.
Відповідач ОСОБА_4 у суді позов з урахуванням зменшення позовних вимог визнав повністю, про що надав суду відповідну письмову заяву.
Роз'яснивши сторонам наслідки визнання позову, враховуючи, що визнання позову
не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ч. 2 ст. 1047 ЦК України визначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Суд встановив, що 09 червня 2010 року між позивачем ОСОБА_3 і відповідачем ОСОБА_4 у присутності свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 був укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 строком на два місяці грошові кошти в сумі 8000 грн., що еквівалентно 1000 доларів США.. На підтвердження укладення між сторонами договору позики відповідач ОСОБА_4 власноручно написав відповідну розписку. Однак у порушення умов договору у встановлений строк грошові кошти в повному обсязі не повернув. Заборгованість ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 становить 5600 грн.
У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, крім основної суми боргу в розмірі 5600 грн., на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач ОСОБА_4 повинен сплатити на користь позивача ОСОБА_3 ще інфляційні втрати в розмірі 604 грн. 80 коп. та 265 грн. 88 коп. -три відсотки річних
за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за період з 09 серпня
2010 року по 08 лютого 2012 року, всього -6470 грн. 68 коп.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 188 грн. 20 коп.
На підставі ст. ст. 526, 530, 610, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись
ст. ст. 60, 88, 174, 212 -215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму позики в розмірі 5600 (п'ять тисяч шістсот) грн., інфляційні втрати в розмірі 604 (шістсот чотири) грн. 80 коп., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 265 (двісті шістдесят п'ять) грн. 88 коп., всього -6470 (шість тисяч чотириста сімдесят) грн. 68 коп.
та судові витрати в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів
з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. М. Дутчак