Справа №1807/2301/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Семенюк
Номер провадження 11/1890/638/12 Суддя-доповідач - Філонова
Категорія - 25
09 жовтня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Філонової Ю. О.,
суддів - Забари І. К., Демченка М. О.,
з участю прокурора - Аверіної М.О.
обвинуваченої - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора у справі Тищенка С.В. на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 серпня 2012 року, якою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України направлена Конотопському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування, -
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за таких обставин.
Відповідно до розпорядження голови Конотопської міської ради № 142-р від 18.11.2002 року ОСОБА_3 призначена на посаду завідувача відділу культури міської ради.
Згідно з посадовою інструкцією завідувача відділу культури і туризму Конотопської міської ради, вона наділена організаційно-розпорядчими обов'язками, тобто є службовою особою.
Завідувач відділу культури і туризму Конотопської міської ради ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що центр культури і дозвілля «Кінотеатр «Мир» не працює, що підтверджено звітом форми № 7-НК 2звіт про діяльність клубного закладу», зловживаючи службовим становищем, діючи умисно всупереч інтересам служби, вчинила розтрату бюджетних коштів, які були виділені на фінансування установи.
Так, наказами по відділу культури і туризму «Про надбавку до заробітної плати керівникам закладів культури» від 19.01.2009 року № 9 від 04.01.2010 року № 3, від 04.01.2011 року № 2, вона за власним підписом, встановила надбавку за складність, напруженість у роботі в розмірі 50 % посадового окладу щомісячно, директору Конотопського міського центру культури і дозвілля «Кінотеатр «Мир» ОСОБА_5, чим спричинила розтрату бюджетних коштів у сумі 18 тис. грн.
Таким чином, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, ОСОБА_3, в порушення п.2.3 наказу Міністерства культури і туризму України № 745 від 18.10.2005 року «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки», без відповідних на те підстав затвердила директору Конотопського міського центру культури і дозвілля «Кінотеатр «Мир» ОСОБА_5 надбавку за складність, напруженість у роботі в розмірі 50 % посадового окладу щомісячно за період з 01.11.2008 року по 30.11.2011 року, внаслідок чого з місцевого бюджету останній нараховано та виплачено грошові кошти в сумі 18438,76 грн., в тому числі за грудень 2008 року - 967,00 грн., за січень-грудень 2009 року - 5486,83 грн., за січень-грудень 2010 - 6009,83 грн., за січень-листопад 2011 року - 5975,10 грн.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 серпня 2012 року дана кримінальна справа була направлена Конотопському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування. В мотивах до прийняття такого рішення суд зазначив, що органом досудового слідства не було визначено і не досліджено ціль та мотив інкримінованого ОСОБА_3 злочину, що свідчить про неповноту досудового слідства. Крім того, органом досудового слідства визначено загальну суму заподіяної шкоди, без деталізації обвинувачення з посиланням на конкретні строки. Тому суд, відповідно до ст. 281 КПК України направив справу для проведення додаткового розслідування, так як допущена неповнота та однобічність досудового слідства не може бути усунута під час судового слідства.
В поданій апеляції прокурор вважає постанову суду безпідставною та необґрунтованою, тому просить її скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі. Свої вимоги мотивує тим, що суд при винесенні постанови про повернення справи на додаткове розслідування грубо порушив вимоги кримінально-процесуального закону, а саме дав аналіз доказів по справі, зробив висновки щодо кожного окремого доказу, його ролі чи спростуванні вини ОСОБА_3. Також посилається на те, що всі вказані у постанові обставини можуть бути досліджені в ході судового розгляду шляхом більш ретельного допиту свідків, виклику і допиту нових свідків, наданням судових доручень, вчиненням інших процесуальних дій.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора Аверіної М.О., яка підтримала подану апеляцію та просила скасувати постанову, а справу направити на новий судовий розгляд, думку обвинуваченої ОСОБА_3, яка просила постанову суду залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частина 1 статті 281 КПК України передбачає, що суд вправі повернути кримінальну справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише в тому разі, коли їх не можна усунути в судовому засіданні.
Як зазначено в ст. 368 КПК України, неповним визнається досудове слідство, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу щодо ОСОБА_3 суд врахував вимоги цього закону і вмотивовано направив справу на додаткове розслідування.
Так, згідно матеріалів справи ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачується в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає тільки прямий умисел та характеризуються корисливим мотивом та метою.
Відповідно до положень ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Згідно ст. 223 КПК України після закінчення слідства і виконання вимог статей 217, 222 цього Кодексу слідчий складає обвинувальний висновок. Обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частин. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання.
Всупереч вказаним вимогам, в постанові про притягнення в якості обвинуваченої ОСОБА_3 за ст.191 ч.2 КК України та в обвинувальному висновку не зазначено спрямованість її умислу і мотивів вчинення цього злочину, як про це обґрунтовано зазначає в своїй постанові суд.
Тобто, пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення є не конктеризоване , а саме в ньому відсутнє обґрунтування суб'єктивної та об'єктивної сторони злочину: не зазначено в чому полягає її корисливий мотив та незаконність дій при встановленні надбавки ОСОБА_5
Також в порушення вимог ст. 22 КПК України в ході досудового слідства не перевірялись і відповідно не було надано ніякої оцінки твердженням свідка ОСОБА_5 про те, що в дійсності нею виконувалась робота в складних та напружених умовах.
Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано порушив питання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства, оскільки зазначену неповноту досудового слідства неможливо усунути в судовому засіданні.
Твердження прокурора в апеляції про те, що суд при винесенні постанови про повернення справи на додаткове розслідування грубо порушив вимоги кримінально-процесуального закону, а саме дав аналіз доказів по справі, зробив висновки щодо кожного окремого доказу, його ролі чи спростуванні вини ОСОБА_3 є безпідставні, не ґрунтуються на матеріалах справи, та спростовуються самою оскаржуваною постановою, зі змісту якої такого не вбачається.
За таких обставин постанова суду є законною і обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається, а тому, апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів ,-
Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 серпня 2012 року, якою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України направлена Конотопському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
Філонова Ю. О. Забара І. К. Демченко М. О.