Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "11" жовтня 2012 р. Справа № 11/5007/1012/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Чеботарьова І.Г. - довіреність №14-352 від 16.03.12р.
від відповідача: Борушевська А.А. - довіреність №198/16 від 16.04.12р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)
до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)
про стягнення 9870383,52 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача боргу та штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання за спожитий природний газ відповідно до договору №14/2364/11 купівлі-продажу природного газу в сумі 9870383,52грн., з яких:
- сума основного боргу у розмірі 8016842,85грн.,
- сума на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 26388,90 грн.,
- три відсотки річних у розмірі 145832,65 грн.,
- пеню у розмірі 730112,92 грн.
- 7% штрафу, що становить 951206,20 грн.
11.10.12р. відповідач (КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради) надав суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення на користь НАК "Нафтогаз України" штрафних санкцій, а саме: інфляційних нарахувань, 3% річних, 7% штрафу. Представником відповідача також було надано клопотання щодо зменшення розміру пені до 1% та клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 31.12.2012р.
Представник відповідача зазначив, що Постановою КМУ від 11.06.2012р.№517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" передбачає надання коштів на погашення заборгованості з різниці в тарифах.
За рахунок отримання коштів з державного бюджету на покриття різниці в тарифах та відповідно погашення заборгованості за спожитий природний газ підприємство до кінця поточного року в повному обсязі погасить заборгованість перед НАК "Нафтогаз України"
Представник позивача позов підтримала у повному обсязі з підстав. викладених у позовній заяві, щодо клопотання про зменшення розміру пені до 1%, та клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 31.12.2012р., просить суд відмовити в його задоволенні.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд
30.09.2011 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу природного газу, а саме:- договір №14/2364/11 від 30.08.2011р.
Згідно укладеного договору позивач передав у власність Покупцю з жовтня 2011 року по квітень 2012р. імпортований природний газ, який використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, в кількості 37554,250тис. куб.м на загальну суму 49165944,27грн., що підтверджується: двома актами приймання-передачі природного газу за жовтень 2011 року від 31.10.11, двома актами приймання-передачі природного газу за березень 2012 року від 31.03.12 та двома актами приймання-передачі природного газу за квітень 2012 року від 30.04.12 - загалом вісьмома актами за чотири періоди.
Ціна природного газу встановлена додатковими угодами №1 та №2 до Договору, укладеними сторонами відповідно 11.10.11 та 30.01.12 та складає 1309,20грн. разом з ПДВ за 1000куб.м. природного газу.
Згідно п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
На виконання умов договору, позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 49165944,27 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.
Однак, в порушення умов Договору відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу не виконав, за поставлений природний газ розрахувався частково.
Як вбачається з позовної заяви станом на 28.08.12р. у відповідача утворилась заборгованість по договору №14/2364/11 від 30.08.2011р. в сумі 8016842,85грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 30.09.12р.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений час.
Згідно ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.
Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Також відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.
Таким чином, обставини, які звільняють Відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за Договором, та обставини, які звільняють Відповідача від відповідальності за його невиконання, відсутні.
Крім того, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності п. 7.2 Договору, у разі невиконання покупцем п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, відповідачу нарахована пеня в сумі 730112,92 грн. та штраф в розмірі 951206,20 грн.
В судове засідання, представник відповідача надала суду клопотання про зменшення розміру пені до 1% посилаючись на те, що відповідачу не було вчасно відшкодовано різницю в тарифах у зв'язку з чим і виник даний борг.
Також, причиною невчасних розрахунків з позивачем є заборгованість населення перед підприємством відповідача.
Тому відповідач вважає, що заборгованість за природний газ виникла не з його вини.
Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшити у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Таким чином, враховуючи розмір завданих збитків позивачу, та розмір проведених розрахунків, суд зменшує розмір пені на 40%.
Тому сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 438067,75 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховані 145832,65 грн. 3% річних та 26388,90 грн. інфляційних.
Однак, суд не погоджується з проведеним розрахунком позивача щодо нарахування інфляційних витрат з наступних підстав.
З розрахунку позивача вбачається, що ним нараховані інфляційні за листопад 2011р. на суму боргу станом на 15.11.11р. в суму 2957591,05р.
Розмір інфляційних за вказаний період становить 2957,59 грн.
Також, позивачем нараховані інфляційні за березень 2012р. на суму заборгованості в розмірі 7810435,83 грн.
Однак, судом встановлено, що станом на 15.03.12р. сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 7807478,24 грн., а не 7810435,83 грн. , як зазначив позивач в своєму розрахунку.
Таким чином, розмір інфляційних за березень 2012р. становить 23422,43 грн.
Загальний розмір інфляційних становить 26380,02 грн.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 8016842,85 грн. основного боргу, 26380,02 грн. інфляційних, 145832,65 грн. 3% річних, 951206,20 грн. 7% штрафу, зменшує пеню до 438067,75 грн. та відмовляє в іншій частині позову.
В судовому засіданні представник відповідача надала клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 31.12.12р.
В своєму клопотанні відповідач посилається на те, що основною причиною невчасних розрахунків між сторонами є непогашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію.
Різниця між фактичними витратами та фактичними нарахуваннями за період 2011р. та І квартал 2012р. становить 35818838 грн., що підтверджується розрахунком обсягу заборгованості в тарифах на послуги теплопостачання надані населенню комунальним підприємством "ЖТКЕ".
Таким чином, якщо підприємству було б вчасно відшкодовано різницю в тарифах, на сьогоднішній день заборгованості по даному договору не існувало та відповідно не було б предмету спору та підстав для нарахування штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до 31.12.12р.
Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Однак, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, так як не вбачає наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради ( 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код 35343771) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) - 8016842,85 грн. боргу, 145832,65 грн. 3% річних, 438067,75 грн. пені, 26380,02 грн. інфляційних, 951206,20 грн. 7% штрафу, 64379,94 грн. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 17.10.12
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати:
1- в справу
2-3 сторонам