01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"17" жовтня 2012 р. Справа № 15/122-11/14
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Жигадло І. Б. (довіреність № 119/10 від 26.12.2011 р.);
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Дочірнього компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій", м. Бровари
про стягнення 31 638, 97 грн.
ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій" про стягнення 23 704, 39 грн. основної заборгованості, 1 839, 27 грн. пені, 4 459, 63 грн. інфляційних збитків, 1 635, 68 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за поставлений позивачем природний газ згідно договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 25.01.2012 р. (суддя Рябцева О. О.) у справі № 15/122-11 за позовом ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" до ТОВ „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій" про стягнення 31 638, 97 грн. позов задоволено частково та присуджено до стягнення з ТОВ „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій" на користь ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" 222, 11 грн. 3% річних, 1 147, 55 грн. пені, 13, 70 грн. державного мита та 10, 22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. рішення господарського суду Київської області від 25.01.2012 р. у справі № 15/122-11 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2012 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 25.01.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у справі № 15/122-11, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
При цьому, скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 25.01.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у справі № 15/122-11 Вищий господарський суд України у своїй постанові від 20.06.2012 р. зазначив, що суду слід було з'ясувати, чи підлягає діяльність відповідача з виробництва та постачання теплової енергії під ліцензування відповідно з чим, встановити, чи підпадає відповідач під суб'єктний склад учасників даної процедури списання заборгованості за спожитий природний газ, чого судами зроблено не було. Питання наявності чи відсутності ліцензії судами не досліджувалось.
У відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу 15/122-11 передано для розгляду судді Бацуці В. М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2012 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 15/122-11 за позовом ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" до ТОВ „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій" про стягнення 31 638, 97 грн. та присвоєно їй номер № 15/122-11/14 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників сторін на 25.07.2012 р.
25.07.2012 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № 31/10-4443 від 23.07.2012 р., у яких він просить суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
25.07.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.09.2012 р.
12.09.2012 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення № 10/1699 від 11.09.2012 р. на позовну заяву, у яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
12.09.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 03.10.2012 р.
03.10.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.10.2012 р.
17.10.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, надав.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
29.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, згідно умов п. 1.1. якого постачальник згідно з цим договором зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.
Згідно п. 1.3. договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник передає покупцю в період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р. в обсязі до 214, 0 тис. куб.м.
Відповідно до п. 4.4. договору обсяг газу, визначений згідно п. 4.3. цього договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим договором в пунктах приймання-передачі.
Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.
Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі відмови покупця від підписання акта приймання-передачі газу у разі підтвердження постачальником планового обсягу поставки згідно з п. 3.3 цього договору, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі обсягів реалізації газу.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить:
з 01.10.2008 р. - 546, 038 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.
Крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;
- податок на додану вартість за ставкою 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122, 00 грн., крім того ПДВ -20 %.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 678, 96 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ- 814, 75 грн.
з 01.11.2008 р. - 569, 338 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.
Крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;
- податок на додану вартість за ставкою 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122, 00 грн., крім того ПДВ -20 %.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 702, 73 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ- 843, 27 грн.
з 01.12.2008 р. - 593, 448 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.
Крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;
- податок на додану вартість за ставкою 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122, 00 грн., крім того ПДВ -20 %.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 727, 32 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ- 872, 78 грн.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ згідно п. 5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно п. 9.3. договору строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки.
Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.
05.11.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р.
24.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди доповнити п. 2.1. договору підпунктом 2.1.1. у наступній редакції:
„Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2009 р. по 30.04.2009 р. в обсязі до 315, 500 тис. куб.м.
Згідно п. 3. додаткової угоди № 2 до договору сторони дійшли згоди викласти п. 11.1. договору у наступній редакції: „Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2008 р. по 30.04.2009 р., в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення."
14.04.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди доповнити п. 2.1. договору підпунктом 2.1.2. у наступній редакції:
„Постачальник передає покупцю в період з 01.05.2009 р. по 30.09.2009 р. в обсязі до 77, 700 тис. куб.м.
Згідно п. 2. додаткової угоди № 2 до договору сторони дійшли згоди викласти п. 11.1. договору у наступній редакції: „Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р., в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення."
На виконання умов договору позивачем у період з жовтня 2008 р. по червень 2009 р. було передано у власність (продано) відповідачу природний газ на загальну суму 433 958, 71 грн., що підтверджується актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.10.2008 р. за жовтень 2008 р. на суму 30 247, 67 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.11.2008 р. за листопад 2008 р. на суму 52 765, 46 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.12.2008 р. за грудень 2008 р. на суму 61 423, 04 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.01.2009 р. за січень 2009 р. на суму 85 960, 50 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 28.02.2009 р. за лютий 2009 р. на суму 71 057, 71 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.03.2009 р. за березень 2009 р. на суму 74 210, 20 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.04.2009 р. за квітень 2009 р. на суму 26 626, 90 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.05.2009 р. за травень 2009 р. на суму 17 350, 08 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.06.2009 р. за червень 2009 р. на суму 14 317, 15 грн., наявними у матеріалах справи.
За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 410 254, 32 грн. , що підтверджується розрахунком заборгованості, доданим позивачем до позовної заяви, запереченнями № 10/1100 від 23.11.2011 р. на позовну заяву, запереченнями № 10/1699 від 11.09.2012 р. на позовну заяву, наявними у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати природного газу у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 23 704, 39 грн., що підтверджується договором № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. та додатковими угодами і додатками до нього, актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.10.2008 р. за жовтень 2008 р. на суму 30 247, 67 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.11.2008 р. за листопад 2008 р. на суму 52 765, 46 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.12.2008 р. за грудень 2008 р. на суму 61 423, 04 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.01.2009 р. за січень 2009 р. на суму 85 960, 50 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 28.02.2009 р. за лютий 2009 р. на суму 71 057, 71 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.03.2009 р. за березень 2009 р. на суму 74 210, 20 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.04.2009 р. за квітень 2009 р. на суму 26 626, 90 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.05.2009 р. за травень 2009 р. на суму 17 350, 08 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.06.2009 р. за червень 2009 р. на суму 14 317, 15 грн., розрахунком заборгованості, доданим позивачем до позовної заяви, запереченнями № 10/1100 від 23.11.2011 р. на позовну заяву, запереченнями № 10/1699 від 11.09.2012 р. на позовну заяву, наявними у матеріалах справи.
Заперечення відповідача щодо того, що його зобов'язання щодо погашення перед позивачем основної заборгованості, що є предметом спору, за поставлений природний газ згідно договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. є припиненим, у зв'язку із списанням відповідачем у відповідності до положень Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" основної заборгованості, що є предметом спору, на підставі протоколу № 2 від 26.09.2011 р. комісії ТОВ „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій" з питань списання заборгованості за природний газ є необґрунтованими виходячи із наступного.
Згідно ст. 1 Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК „Газ України", ДК „Укртрансгаз", ДК „Укргазвидобування", ДАТ „Чорноморнафтогаз" та ДП „Енергоринок".
Відповідно до пп. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 цього ж закону на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: Заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК „Газ України", ДК „Укртрансгаз", ДК „Укргазвидобування", ДАТ „Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Пунктом 2.5. ст. 2 цього ж закону передбачено, що списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Дія цього Порядку поширюється на підприємства незалежно від форми власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України" та її дочірні компанії „Газ України", „Укртрансгаз", „Укргазвидобування", а також державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" і державне підприємство „Енергоринок" (далі - учасники процедури списання).
Відповідно до ст. 23 Закону України „Про теплопостачання" господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.
Пунктом 42 ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" передбачено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії.
Таким чином, виходячи із вищевказаних положень законодавства, право на списання заборгованості за спожитий природний газ відповідно до Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" мають, у тому числі, суб'єкти господарювання, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію або здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснюють вказану діяльність у встановленому законодавством порядку, у тому числі, за наявності відповідної ліцензії.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність у підприємства відповідної ліцензії не відносить його до повноправних суб'єктів господарювання, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію або здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, та не надає повного обсягу прав і обов'язків, пільг та привілеїв і відповідно не відносить до суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію".
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність у нього ліцензії щодо виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у період дії договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. Крім того, відсутність ліцензії щодо виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у період дії договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. була підтверджена самим відповідачем у процесі розгляду справи.
Таким чином, оскільки, як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, у період дії договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. відповідач здійснював діяльність щодо виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії без ліцензії, отриманої у встановленому законодавством порядку, а тому суд дійшов висновку, що відповідач не є суб'єктом господарювання, щодо якого підлягають застосуванню положення Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", та відсутні правові підстави щодо списання з нього основної заборгованості, що є предметом спору, у відповідності до Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", і відповідно зобов'язання відповідача щодо погашення перед позивачем основної заборгованості, що є предметом спору, за поставлений природний газ згідно договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. не є припиненим.
Аналогічного висновку (щодо відсутності підстав для застосування щодо відповідача Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" у відносинах із позивачем) дійшов також Київський апеляційний господарський суд при винесенні постанови від 18.09.2012 р. за наслідками апеляційного перегляду ухвали господарського суду Київської області від 02.08.2012 р. у справі 18/045-12 за позовом ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" до ТОВ „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій" про стягнення 279 715, 34 грн.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 23 704, 39 грн. за договором № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 28.04.2011 р. по 28.10.2011 р. всього на загальну суму 1 839, 27 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 7.10. договору передбачено, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Згідно п. 9.3. договору строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.
Заперечення відповідача щодо того, що його зобов'язання щодо погашення перед позивачем пені від суми основної заборгованості, що є предметом спору, за поставлений природний газ згідно договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. є припиненим, у зв'язку із списанням відповідачем у відповідності до положень Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" пені від суми основної заборгованості, що є предметом спору, на підставі протоколу № 3 від 10.11.2011 р. комісії ТОВ „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій" з питань списання заборгованості за природний газ є необґрунтованими, оскільки як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, у період дії договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. відповідач здійснював діяльність щодо виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії без ліцензії, отриманої у встановленому законодавством порядку, а тому відповідач не є суб'єктом господарювання, щодо якого підлягають застосуванню положення Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", та відсутні правові підстави щодо списання з нього пені від суми основної заборгованості, що є предметом спору, у відповідності до Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", і відповідно зобов'язання відповідача щодо погашення перед позивачем пені від суми основної заборгованості, що є предметом спору, за поставлений природний газ згідно договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. не є припиненим.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 1 839, 27 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з вересня 2009 р. по вересень 2011 р. всього на загальну суму 4 459, 63 грн. та з 11.09.2009 р. по 28.10.2011 р. всього на загальну суму 1 635, 68 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунки інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованими та вірними.
Заперечення відповідача щодо того, що його зобов'язання щодо погашення перед позивачем інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості, що є предметом спору, за поставлений природний газ згідно договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. є припиненим, у зв'язку із списанням відповідачем у відповідності до положень Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості, що є предметом спору, на підставі протоколу № 3 від 10.11.2011 р. комісії ТОВ „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій" з питань списання заборгованості за природний газ є необґрунтованими, оскільки як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, у період дії договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. відповідач здійснював діяльність щодо виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії без ліцензії, отриманої у встановленому законодавством порядку, а тому відповідач не є суб'єктом господарювання, щодо якого підлягають застосуванню положення Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", та відсутні правові підстави щодо списання з нього інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості, що є предметом спору, у відповідності до Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", і відповідно зобов'язання відповідача щодо погашення перед позивачем інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості, що є предметом спору, за поставлений природний газ згідно договору № 06/08-1089ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 р. не є припиненим.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 4 459, 63 грн. та 1 635, 68 грн. відповідно.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій" (ідентифікаційний номер 03391260) на користь Дочірнього компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 31301827) 23 704 (двадцять три тисячі сімсот чотири) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. основної заборгованості, 1 839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев'ять) грн. 27 (двадцять сім) коп. пені, 4 459 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 63 (шістдесят три) коп. інфляційних збитків, 1 635 (одна тисяча шістсот тридцять п'ять) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. 3 % річних та судові витрати 316 (триста шістнадцять) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
31 жовтня 2012 р.