Справа № 1007/330/2012
Провадження № 2/1007/776/2012
04.10.2012
Іменем України
04 жовтня 2012 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Телепенька А.Д.,
при секретарі Срібній Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відкритого акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" про припинення права власності, визнання договору купівлі-продажу садового будинку недійсним, визнання права власності на садовий будинок та відшкодування моральної шкоди і зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди,
У січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом у якому зазначав, що
22 листопада 2001 року він і відповідач ОСОБА_6 уклали договір про завдаток.
Відповідно до умов п. 1 цього договору він, ОСОБА_1 (далі - Продавець), зобов'язувався продати, а ОСОБА_6 (далі - Покупець) купити земельну ділянку площею 0,119 га та садовий будинок НОМЕР_1, що знаходяться по АДРЕСА_1 у Садовому товаристві "Зазим'є" (далі - СТ "Зазим'є") Броварського району Київської області за ціною 32000 доларів США, що згідно із офіційним курсом валют Національного банку України (далі - НБУ) на момент укладання договору становило 168806 грн. 40 коп.
Крім цього, у забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Покупець передав Продавцю у рахунок майбутньої купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку, що знаходяться за вказаною адресою, кошти в розмірі 52752 грн., що відповідно до офіційного курсу валют НБУ еквівалентно 10000 доларів США.
Згідно із протоколом № 2 від 24 березня 2002 року Радою садівничих товариств ОСОБА_6 на підставі її заяви від 23 лютого 2002 року була прийнята в члени Садового товариства "Урочище Зазим'є" (далі - СТ "Урочище Зазим'є").
Розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області
№ 157 від 16 квітня 2002 року "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам-членам СТ "Зазим'є" відповідачу ОСОБА_6 для ведення садівництва було передано у власність земельну ділянку площею 0,1112 га.
26 квітня 2002 року на підставі цього розпорядження ОСОБА_6 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ № 045929 на вказану земельну ділянку площею 0,1112 га, розташовану у Броварському районі Київської області на території СТ "Зазим'є" по АДРЕСА_1, ділянка НОМЕР_1..
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня
2005 року було скасовано рішення Ради масиву садівницьких товариств "Урочище Зазим'є" від 24 березня 2002 року (протокол № 2) про прийняття ОСОБА_6 до складу членів товариства і розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області № 157 від 16 квітня 2002 року про передачу їй у приватну власність земельної ділянки площею 0,1112 га для ведення садівництва.
Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ № 045929, виданий на ім'я ОСОБА_6, на земельну ділянку площею 0,1112 га, для ведення садівництва, розташовану на території СТ "Зазим'є" Броварського району Київської області по АДРЕСА_1, ділянка НОМЕР_1.
Цим же рішенням виселено ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з усіма залежними
від них особами із будинку НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_1 у СТ "Зазим'є" Броварського району, та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 кошти
в розмірі 348450 грн. - витрати на добудову садового будинку.
У ході розгляду зазначеної вище справи ухвалою суду від 01 грудня 2006 року було накладено арешт на будинок НОМЕР_1, що розташований по АДРЕСА_1 у СТ "Зазим'є" масиву "Урочище Зазим'є" Броварського району Київської області.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 27 січня 2006 року скасовано рішення суду першої інстанції від 04 липня 2005 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 щодо скасування рішення Ради масиву садівничих товариств "Урочище Зазим'є", розпорядження Броварської райдержадміністрації, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і будинком. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 червня 2006 року рішення Апеляційного суду Київської області від 27 січня 2006 року скасовано, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня
2005 року залишено без змін.
04 вересня 2006 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області встановлено, що виконання зазначеного рішення суду від 04 липня 2005 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 коштів у розмірі 348450 грн. та виселення останньої і ОСОБА_4 з усіма залежними від них особами із садового будинку НОМЕР_1
по АДРЕСА_1 у СТ "Зазим'є" Броварського району Київської області необхідно проводити одночасно.
27 липня 2006 року виконавчий комітет Зазимської сільської ради Броварського району, розглянувши заяву ОСОБА_6, прийняв рішення за № 50 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" щодо оформлення на ОСОБА_6 права власності на садовий будинок НОМЕР_1 із відповідними надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 в адміністративних межах Зазимської сільської ради у СТ "Зазим'є" Броварського району.
Постановою Броварського міськрайонного суду від 07 травня 2007 року це рішення виконкому сільської ради, а також рішення БТІ про видачу ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на зазначений садовий будинок скасовані.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2008 року постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2007 року залишено без змін.
25 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" (далі - ВАТ "АКБ", Банк) та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 686.
За умовами цього договору ОСОБА_6 як майновий поручитель за зобов'язаннями ОСОБА_4 за договором про відкриття кредитної лінії № 42/2007 від 25 квітня 2007 року, передала Банку в іпотеку садовий будинок НОМЕР_1, що розташований по АДРЕСА_1
на території Зазимської сільської ради у СТ "Зазим'є".
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2007 року у зв'язку із невиконанням умов договору іпотеки від 25 квітня 2007 року звернуто стягнення на вказаний садовий будинок НОМЕР_1 із надвірними будівлями та визнано за ВАТ "АКБ" право власності на цей садовий будинок.
22 листопада 2007 року ВАТ "АКБ" і ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу даного садового будинку НОМЕР_1, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2583.
Згідно із даним договором купівлі-продажу ВАТ "АКБ" передало належний йому
на підставі рішення суду (справа № 2-3934/2007) від 29 серпня 2007 року на праві приватної власності садовий будинок НОМЕР_1 із надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 на території Зазимської сільської ради у СТ "Зазим'є", у власність ОСОБА_2, останній прийняв його (будинок) та сплатив Банку кошти в сумі 980000 грн.
19 червня 2008 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва рішення цього ж суду від 29 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до
ВАТ "АКБ", третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5 про розірвання договору іпотеки від 25 липня 2007 року, укладеного між ВАТ "АКБ" і ОСОБА_6, та зустрічним позовом ВАТ "АКБ" до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про звернення стягнення на садовий будинок скасовано у зв'язку із нововиявленими обставинами.
Ухвалою цього суду від 05 листопада 2010 року, яка набрала законної сили, первісний позов ОСОБА_6 і ОСОБА_4 про розірвання договору іпотеки та зустрічний позов ВАТ "АКБ" про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду, оскільки ОСОБА_6 і ОСОБА_4 (позивачі за первісним позовом) і ВАТ "АКБ" (позивач
за зустрічним позовом) повторно без поважних причин у судове засідання не з'явилися.
25 липня 2006 року ОСОБА_6 за домовленістю із ОСОБА_4, з яким перебувала та перебуває у шлюбі, знаючи про наслідки зазначених вище судових рішень, маючи намір незаконно заволодіти належним йому, ОСОБА_1, майном: земельною ділянкою площею 0,1112 га та садовим будинком НОМЕР_1 із надвірними будівлями, приховала фактичні обставини справи про визнання недійсним державного акту на право власності
на спірну земельну ділянку, виселення сім'ї ОСОБА_4 із спірного садового будинку, скасування рішення Ради садівницьких товариств масиву "Урочище Зазим'є", звернулася до Зазимської сільської ради із заявою про надання їй дозволу на оформлення права власності на спірний садовий будинок, внаслідок чого отримала дозвіл на оформлення права власності на цей будинок і отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ
№ 923818), видане виконкомом Зазимської сільської ради Броварського району Київської області 02 серпня 2006 року на підставі рішення № 50 від 27 липня 2006 року.
Після цього ОСОБА_6, використовуючи дане свідоцтво про право власності
на нерухоме майно (серія ЯЯЯ № 923818), не повідомляючи Банк про наявність судового спору з приводу права власності на спірний садовий будинок, виступила майновим поручителем свого чоловіка ОСОБА_4 та уклала 25 квітня 2007 року іпотечний договір із ВАТ "АКБ" (далі - Іпотекодержатель). ОСОБА_4, укладаючи із Банком кредитний договір, не повідомив його про наявність невирішеного спору з приводу права власності
на садовий будинок.
За умовами цього договору іпотеки спірний садовий будинок був переданий Іпотекодержателю в забезпечення виконання позичальником (ОСОБА_4.) зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 42/2007 від 25 квітня 2007 року.
У липні 2007 року ОСОБА_6 і ОСОБА_4, умисно не виконуючи взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_4 і Банком, звернулися до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ВАТ "АКБ", третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5 про розірвання іпотечного договору, а ВАТ"АКБ" - із зустрічним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, який 29 серпня 2007 року судом було задоволено.
07 листопада 2007 року ВАТ "АКБ", використовуючи рішення суду від 29 серпня 2007 року, зареєструвало своє право власності на садовий будинок, а 22 листопада 2007 року уклало договір купівлі-продажу спірного будинку із ОСОБА_2, який знав про наявність невирішеного спору стосовно садового будинку між ним та подружжям ОСОБА_6 і ОСОБА_4
Про рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2007 року він, ОСОБА_1, дізнався 31 травня 2008 року. На початку червня 2008 року звернувся до суду із заявою про скасування зазначеного вище рішення за нововиявленими обставинами, яка була задоволена, а рішення суду - скасовано.
Внаслідок зазначених протиправних, цілеспрямованих дій відповідачів ОСОБА_6 і ОСОБА_4 він змушений був витрачати час та зусилля, щоб протягом тривалого часу відстоювати своє право власності на садовий будинок та земельну ділянку в судах. Своїми діями ці відповідачі завдали йому моральної шкоди, яка полягає у душевних переживаннях і моральних стражданнях з приводу позбавлення його права користування та розпорядження належним йому майном. Розмір заподіяної йому моральної шкоди оцінює в 1000000 грн.
Просив:
- припинити право власності ВАТ "АКБ" на садовий будинок НОМЕР_1 із відповідними надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, Зазимська сільська рада, СТ "Зазим'є" масиву "Урочище Зазим'є", вулиця Садова 15;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу садового будинку НОМЕР_1 із надвірними будівлями та спорудами, розташованим на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області у СТ "Зазим'є" по АДРЕСА_1, укладений 22 листопада
2007 року між ВАТ "АКБ" і ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2583;
- визнати за ним право власності на садовий будинок НОМЕР_1 із надвірними будівлями та спорудами, що розташовані на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області у СТ "Зазим'є" по АДРЕСА_1;
- стягнути солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на його користь моральну шкоду в розмірі 1000000 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 у суді позов підтримали, дали пояснення, аналогічні викладеному вище, просили суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник і представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 у суді первісний позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 у судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, просили у його задоволенні відмовити.
Представник відповідача ВАТ "АКБ" ОСОБА_10 у суді позов ОСОБА_1 не визнав, просив позовні вимоги в частині припинення права власності ВАТ "АКБ" на садовий будинок НОМЕР_1 та визнання недійсним договору купівлі-продажу даного будинку, укладеного 22 листопада 2007 року між ВАТ "АКБ" і ОСОБА_2, відмовити, оскільки право приватної власності на спірний садовий будинок у ВАТ "АКБ" припинилось,
а у ОСОБА_2 з моменту внесення запису до Державного реєстру правочинів про договір купівлі-продажу виникло право власності на спірний садовий будинок.
Третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5 у суді позов ОСОБА_1 не підтримав та пояснив, що договір іпотеки, укладений 25 квітня 2007 року між Банком і ОСОБА_6,
і договір купівлі-продажу спірного садового будинку НОМЕР_1 із надвірними будівлями та спорудами, укладений 22 листопада 2007 року між ВАТ "АКБ" і ОСОБА_2, посвідчені відповідно до вимог законодавства.
Третя особа: Броварське БТІ у судове засідання не з'явилось, направило до суду листа, у якому просило проводити розгляд справа без участі їхнього представника.
Відповідачі ОСОБА_6 і ОСОБА_4 подали до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і відшкодування моральної шкоди, у якій зазначали, що 22 листопада 2001 року між ними та ОСОБА_1 був укладений договір про завдаток, за яким ОСОБА_1 зобов'язувався продати, а вони купити до 25 грудня 2001 року спірні земельну ділянку площею 0,1112 га та садовий будинок НОМЕР_1, що знаходяться на території Зазимської сільської ради Броварського району у СТ "Зазим'є"
по вул. Садовій 15 за ціною 168806 грн. 40 коп. У рахунок майбутніх платежів за нерухоме майно вони передали ОСОБА_1 10000 доларів США.
Проте, договір купівлі-продажу так і не був укладений, оскільки земельна ділянка
на момент укладення договору про завдаток не відносилась до земель, виділених садовому масиву "Урочище Зазим'є", а ОСОБА_1 не мав документів на підтвердження права користування цією земельною ділянкою. Крім того, садовий будинок був недобудований.
Відповідно до умов договору доручення від 19 грудня 2001 року, укладеного між ОСОБА_6 (далі - Довіритель) і ОСОБА_1 (далі - Повірений), останній зобов'язався від імені та за рахунок Довірителя в термін не пізніше 15 січня 2002 року виконати наступне:
- отримати та надати Довірителю належним чином посвідчену виписку з рішення місцевої ради про виділення СТ "Зазим'є" спірної земельної ділянки;
- провести комплекс робіт, пов'язаних з приватизацією спірної земельної ділянки;
- організувати виготовлення та затвердження проектної документації на будівництво.
Оскільки на даний момент ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання згідно із цим договором доручення у повному обсязі не виконав, вважають за необхідне, керуючись вимогами ст. 1008 ЦК України, відмовитись від даного договору та просять зобов'язати ОСОБА_1 повернути все отримане у зв'язку з виконанням доручення.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 на сьогоднішній день рішення Броварського міськрайонного суду від 04 липня 2005 року в частині стягнення з останнього на користь ОСОБА_6 коштів в сумі 348450 грн. не виконано, з нього підлягають стягненню інфляційні втрати і 3 % річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.
Так як спірний садовий будинок не був добудований, за їхньою спільною домовленістю ОСОБА_1 добудовував цей будинок, а також для покращення умов проживання, приведення прилеглої території у поліпшений стан ОСОБА_6 витратила власні кошти в розмірі 462389 грн. 18 коп.
Також ОСОБА_6 і ОСОБА_4 вказували на ту обставину, що спірний будинок добудований за їхні спільні кошти подружжя, введений в експлуатацію та зареєстрований належним чином. Вважають, що при переході права власності на будинок до ОСОБА_1 вони мають право вимоги щодо компенсації коштів вказаної вище суми., що були затрачені на добудову спірного садового будинку та поліпшення стану земельної ділянки.
Крім цього вважають, що діями ОСОБА_1 їм завдано моральної шкоди, оскільки він отримав від них значну частину коштів, взяті на себе зобов'язання не виконав, набув право власності на спірну земельну ділянку, вимагає визнати за ним право власності на спірний садовий будинок, що спричинює їм протягом багатьох років незручності у житті
та діяльності, призвело до погіршення стану здоров'я, чим спричинено моральних страждань. Розмір заподіяної їм моральної шкоди оцінюють в 1000000 грн.
Просили:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 борг у сумі 250093 грн. 20 коп. згідно із договором завдатку від 22 листопада 2001 року і договором доручення від 19 грудня 2001 року, укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_1;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 штраф у розмірі 111212 грн. 05 коп. за несвоєчасне повернення боргу згідно із рішенням Броварського міськрайонного суду від 04 липня 2005 року;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 кошти в розмірі 462383 грн.
18 коп., витрачені на будівництво садового будинку НОМЕР_1 та покращення стану земельної ділянки, що знаходяться на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області у СТ "Зазим'є" по АДРЕСА_1;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 1000000 грн. та судові витрати у справі.
У судовому засіданні ОСОБА_4 та представник ОСОБА_8 зустрічний позов підтримали, просили задовольнити його з підстав, викладених у зустрічному позові.
У суді ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 зустрічний позов
ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не визнали, просили у його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
У ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,
в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь
у справі.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду
за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
У ч. 3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням
у цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня
2005 року у справі № 2-220/05 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики і зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, Броварської районної державної адміністрації, Зазимської сільської ради Броварського району, Відділу земельних ресурсів Броварського району Київської області, Ради садівницьких товариств масиву "Урочище Зазим'є", третя особа: Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації були скасовані рішення Ради масиву садівницьких товариств "Урочище Зазим'є" від 24 березня 2002 року (протокол № 2) про прийняття ОСОБА_6 до складу членів СТ "Зазим'є" і розпорядження Броварської райдержадміністрації Київської області від 15 квітня 2002 року № 157 про передачу ОСОБА_6 у власність земельної ділянки площею 0,1112 га за адресою: СТ "Зазим'є", АДРЕСА_1, ділянка НОМЕР_1,
та визнано недійсним державний акт на право власності на землю від 26 квітня 2002 року серії І-КВ № 045929, виданий Зазимською сільською радою на ім'я ОСОБА_6 на цю ж земельну ділянку.
Також суд ухвалив рішення щодо виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з усіма залежними від них особами із садового будинку НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_1 у СТ "Зазим'є", та стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 коштів у розмірі 348450 грн., витрачених на добудову вказаного садового будинку.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України своєю ухвалою від 21 червня 2006 року скасувала рішення Апеляційного суду Київської області
від 27 січня 2006 року, яким частково було скасовано зазначене вище рішення суду першої інстанції, та залишено це рішення суду від 04 липня 2005 року без зміни.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2005 року було встановлено, що:
- з грудня 1996 року ОСОБА_1 перебував у членах СТ "Зазим'є" Ради садівницьких товариств масиву "Урочище Зазим'є", у його користуванні
у цьому товаристві знаходилась земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,1112 га по АДРЕСА_1, надана для будівництва житлового будинку і садівництва. Як член СТ "Зазим'є" ОСОБА_1 належним чином використовував земельну ділянку та побудував на ній триповерховий будинок, будівництво якого ще не було закінчено;
- 22 листопада 2001 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 був укладений договір про завдаток, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 3462, за умовами якого Продавець зобов'язався продати до 25 грудня 2001 року, а Покупець - купити земельну ділянку площею 0,119 га та незакінчений будівництвом садовий будинок НОМЕР_1, що знаходяться по АДРЕСА_1 у СТ "Зазим'є" масиву "Урочище Зазим'є" Броварського району Київської області за ціною 168806 грн. 40 коп.,
що на час укладання договору було еквівалентно 32000 доларів США.
З метою забезпечення виконання зазначеного договору Покупець передав Продавцю
в рахунок майбутньої купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку грошові кошти в розмірі 52752 грн., що за офіційним курсом валют НБУ становило 10000 доларів США.
Також суд встановив, що:
- на момент укладання договору завдатку ОСОБА_1 власником земельної ділянки та недобудованого будинку не був та не міг знати, яким чином буде проводитися приватизація земельної ділянки, та чи зможе отримати він державний акт на право приватної власності на землю, оскільки Земельний кодекс України набирав чинності лише з 01 січня 2002 року; відносно незакінченого будівництвом садового будинку також не знав, чи буде зареєстрований цей будинок у БТІ та прийнятий в експлуатацію;
- 24 березня 2002 року рішенням Ради садівницьких товариств масиву "Урочище Зазим'є" (протокол № 2) у члени товариства було прийнято ОСОБА_6 за її заявою
у зв'язку із передачею в її користування за договором завдатку земельної ділянки та незакінченого будівництвом садового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, у той час коли ОСОБА_1 із членів вказаного вище товариства не виходив та виключений не був;
- рішення про прийняття ОСОБА_6 у члени садового товариства з передачею
в її користування земельної ділянки, не відповідало вимогам Статуту об'єднання садівницьких товариств - Садівничий масив "Урочище Зазим'є";
- рішення про прийняття ОСОБА_6 у члени товариства конференцією не затверджувалось і не розглядалось, а ОСОБА_1 із заявою про вихід його із членів садового товариства не звертався, рішення про його виключення не приймалось;
- на підставі розпорядження Броварської районної адміністрації № 157 від 16 квітня 2002 року ОСОБА_6 у власність було передано земельну ділянку площею 0, 1112 га,
яка знаходилась у користуванні ОСОБА_1 як члена товариства, на підставі цього вона отримала на цю ж земельну ділянку державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ № 045929, який виданий їй Зазимською сільською радою 26 квітня 2002 року;
- Зазимською сільською радою Броварського району Київської області не приймалось рішення про надання ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1112 га в межах Зазимської сільської ради ;
- договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки площею 0,1112 га та садового будинку НОМЕР_1 у СТ "Зазим'є" між ОСОБА_1 і ОСОБА_6 не укладався, правомірність користування ОСОБА_1 цією земельною ділянкою не оспорювалась;
Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_6
на добудову садового будинку, у тому числі придбання будівельних матеріалів і обладнання, 69000 доларів США, що згідно із офіційним курсом валют НБУ складає 348450 грн.
У ході розгляду зазначеної вище справи ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2006 року було накладено арешт на будинок НОМЕР_1, що розташований по АДРЕСА_1 у СТ "Зазим'є" масиву "Урочище Зазим'є" Броварського району Київської області.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня
2006 року у цій справі було встановлено, що порядок виконання рішення Броварського міськрайонного суду від 04 липня 2005 року, за яким стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 коштів у сумі 348450 грн. і виселення ОСОБА_4 і ОСОБА_6 з усіма залежними від них особами із будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 у СТ "Зазим'є" Броварського району Київської області необхідно проводити одночасно.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 травня
2007 року в адміністративній справі № 2-а-65/2007 за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району, треті особи: ОСОБА_6, Броварське БТІ
про скасування п. п. 4 і 5 рішення № 50 виконкому Зазимської сільської ради від 27 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2008 року, скасовано п. п. 4 і 5 рішення № 50 від 27 липня 2006 року виконкому Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про оформлення права власності на садовий будинок НОМЕР_1, збудований у 2004 році, із надвірними будівлями, що розташовані на території Зазимської сільської ради масив "Урочище Зазим'є", СТ "Зазим'є" по АДРЕСА_1, та рішення Броварського БТІ про видачу на ім'я ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на вказаний садовий будинок.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада
2008 року у цивільній справі № 2-426/2008 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_4, Зазимська сільська рада Броварського району, Броварське БТІ, ВАТ "АКБ", ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності
на садовий будинок НОМЕР_1, яке набрало законної сили, визнано недійсним свідоцтво
серії ЯЯЯ № 923818 про право власності на садовий будинок НОМЕР_1, що розташований
по АДРЕСА_1 у СТ "Зазим'є" масиву "Урочище Зазим'є" Броварського району Київської області, видане 02 серпня 2006 року Броварським БТІ на ім'я ОСОБА_6,
та свідоцтво про реєстрацію серії ССА № 057163, реєстраційний №15597704.
25 квітня 2007 року між ВАТ "АКБ" та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 686.
Відповідно до умов цього договору ОСОБА_6 як майновий поручитель
за зобов'язаннями ОСОБА_4 за договором про відкриття кредитної лінії № 42/2007
від 25 квітня 2007 року, передала ВАТ "АКБ" у іпотеку садовий будинок НОМЕР_1, що розташований по АДРЕСА_1 на території Зазимської сільської ради у СТ "Зазим'є".
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2007 року у зв'язку
із невиконанням ОСОБА_6 умов договору іпотеки від 25 квітня 2007 року було звернуто стягнення на садовий будинок НОМЕР_1 із надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 на території Зазимської сільської ради у СТ "Зазим'є", та визнано за ВАТ "АКБ" право власності на цей садовий будинок.
Суд встановив, що 22 листопада 2007 року між ВАТ "АКБ" та ОСОБА_2
(далі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу садового будинку НОМЕР_1, розташованого у СТ "Зазим'є" по АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2583.
За умовами даного договору ВАТ "АКБ" передало належний йому на праві приватної власності на підставі рішення суду (справа № 2-3934/2007) від 29 серпня 2007 року садовий будинок НОМЕР_1 із надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 на території Зазимської сільської ради у СТ "Зазим'є", у власність ОСОБА_2, останній прийняв його та сплатив за нього 980000 грн.
Згідно із ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 червня 2008 року рішення цього ж суду від 29 серпня 2007 року у зв'язку із нововиявленими обставинами скасовано, а справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2010 року,
яка набрала законної сили 10 листопада 2010 року, у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомлених позивачів, первісний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_4 і зустрічний позов ВАТ "АКБ" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишено без розгляду .
Із договору завдатку, укладеного 22 листопада 2001 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, видно, що останній зобов'язався продати ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,119 га і садовий будинок НОМЕР_1, що знаходяться по АДРЕСА_1 у СТ "Зазим'є" масиву "Урочище Зазим'є" Броварського району Київської області за ціною
32000 доларів США, що згідно із офіційним курсом валют НБУ на час укладання договору становило 168806 грн. 40 коп.
У забезпечення виконання цього договору ОСОБА_6 передала, а ОСОБА_1 отримав у рахунок майбутньої купівлі-продажу земельної ділянки і садового будинку НОМЕР_1, грошові кошти в сумі 52752 грн., що згідно із офіційним курсом валют НБУ еквівалентно 10000 доларів США.
Відповідно до умов іпотечного договору від 25 квітня 2007 року, укладеного між
ВАТ "АКБ" та ОСОБА_6, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованим у реєстрі за № 686, остання, як майновий поручитель за зобов'язаннями ОСОБА_4 за договором про відкриття кредитної лінії № 42/2007 від 25 квітня 2007 року, передала ВАТ "АКБ" у іпотеку садовий будинок НОМЕР_1, розташований по АДРЕСА_1 на території Зазимської сільської ради у СТ "Зазим'є".
Із договору купівлі-продажу від 22 листопада 2007 року, укладеного між ВАТ "АКБ" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованим
в реєстрі за № 2583, вбачається, що Банк передав у власність ОСОБА_2 належний йому на праві приватної власності на підставі рішення суду (справа № 2-3934/2007 року)
від 29 серпня 2007 року, зареєстрованого 07 листопада 2007 року в Реєстрі прав власності
на нерухоме майно БТІ за реєстраційним № 15597704 за номером запису 2260 у Книзі 5, садовий будинок НОМЕР_1 із надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1
на території Зазимської сільської ради у СТ "Зазим'є", а ОСОБА_2 прийняв його, сплативши Банку вартість зазначеного будинку в розмірі 980000 грн.
Рішенням Зазимської сільської ради Броварського району від 08 квітня 2009 року було вирішено оформити право власності на садовий будинок НОМЕР_1, збудований у 2004 році
із надвірними будівлями: басейн, колодязь, тротуар та огорожа, що знаходяться на території Зазимської сільської ради СТ "Зазим'є" по АДРЕСА_1, та доручено Броварському БТІ видати свідоцтво про право власності на цей будинок на ім'я ОСОБА_1
Рішенням Зазимської сільської ради від 08 квітня 2009 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують його право власності на земельну ділянку площею 0,1112 га
для ведення садівництва у СТ "Зазим'є" по АДРЕСА_1, ділянка НОМЕР_1 та доручено землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію, виконати роботи по виготовленню державних актів на право власності на земельні ділянки громадян.
Із державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №086934, виданого 20 жовтня 2011 року на підставі рішення Зазимської сільської ради 10 сесії
06 скликання № 396 від 08 серпня 2011 року, на земельну ділянку площею 0,1112 га,
цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, село Зазим'є, СТ "Зазим'є", вулиця Садова 15, ділянка НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322120001009372, вбачається, що ОСОБА_1 є власником даної земельної ділянки.
Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
За правилами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У ч. 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.
За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що
не заборонені законом.
Згідно із ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
У п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК України встановлено, що право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також
у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Враховуючи ту обставину, що рішення Голосіївського районного суду від 29 серпня 2007 року про визнання за ВАТ "АКБ" права власності на предмет іпотеки-на спірний садовий будинок НОМЕР_1 ухвалою цього ж суду від 19 червня 2008 року у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано, а в подальшому позовну заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до ВАТ "АКБ", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про розірвання іпотечного договору та зустрічний позов ВАТ "АКБ" до ОСОБА_6 і ОСОБА_4 про звернення стягнення на садовий будинок у цій же справі ухвалою суду від 05 листопада 2010 року,
яка набрала законної сили, залишені без розгляду, тому позов ОСОБА_1 в частині припинення права власності ВАТ "АКБ" на садовий будинок НОМЕР_1 та визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку НОМЕР_1, укладеного 22 листопада 2007 року
між ВАТ "АКБ" і ОСОБА_2, підлягає задоволенню.
Оскільки ОСОБА_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 у СТ "Зазим'є, та встановлено судом (рішення суду по справі № 2-220/05, яке набрало законної сили), що останній повністю виконував обов'язки члена товариства - упорядкував земельну ділянку і побудував триповерховий будинок, а також, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2007 року про визнання за ВАТ "АКБ" права власності на предмет іпотеки - спірний садовий будинок скасовано, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за ним права власності на садовий будинок НОМЕР_1, що розташований на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області у СТ "Зазим'є" по АДРЕСА_1 теж підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що дії відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 суперечать вимогам закону, є протиправними і такими, що порушують майнові права позивача, оскільки вони при зверненні до Зазимської сільської ради, ВАТ "АКБ" надавали недостовірну інформацію з приводу користування і права власності на спірні земельну ділянку і садовий будинок, надавали суду неправдиві пояснення щодо обставин справи.
У результаті цього ОСОБА_6 отримала державний акт на право приватної власності на землю серія І-КВ № 045929, виданий їй 26 квітня 2002 року на підставі розпорядження Броварської райдержадміністрації від 16 квітня 2002 року № 157, на спірну земельну ділянку площею 0,1112 га, цільове призначення - ведення садівництва, отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02 серпня 2006 року на спірний садовий будинок, уклала із ВАТ "АКБ" іпотечний договір від 25 квітня 2007 року,
за умовами якого предмет іпотеки - спірний садовий будинок було передано банку в забезпечення виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 42/2007 від 25 квітня 2007 року, а потім через декілька місяців відповідачі звернулись до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про розірвання цього ж іпотечного договору.
За наслідками розгляду справи за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ВАТ "АКБ" про розірвання договору іпотеки і зустрічного позову ВАТ "АКБ" до ОСОБА_6, ОСОБА_4 рішенням Голосіївського суду м. Києва від 29 серпня 2007 року було визнано за ВАТ "АКБ" право власності на садовий будинок, який 22 листопада 2007 року було продано ОСОБА_2 за ціною 980000 грн.
У ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно
від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Виходячи з наведеного, враховуючи характер, обсяг та тривалість душевних і психічних страждань, яких зазнав ОСОБА_1, отриманих у результаті неправомірних дій подружжя ОСОБА_6, ОСОБА_4, а також, враховуючи принцип розумності
та справедливості, суд дійшов висновку, що моральну шкоду позивачу необхідно визначити в розмірі 10000 грн., оскільки моральна шкода не є засобом збагачення, тому заявлена сума моральної шкоди в розмірі 1000000 грн. є занадто завищеною.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Судом вважає, що саме спільними діями відповідачів ОСОБА_6 і ОСОБА_4, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_1 завдано моральної шкоди.
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 боргу в розмірі 250093 грн. 20 коп. згідно із договором завдатку від 22 листопада 2001 року і договором доручення від 19 грудня 2001 року, укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, штрафу в розмірі 111212 грн. 05 коп. за несвоєчасне повернення боргу згідно із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2005 року, стягнення на користь ОСОБА_4 коштів
у розмірі 462383 грн. 18 коп., витрачених на будівництво садового будинку НОМЕР_1
та покращення стану спірної земельної ділянки і моральної шкоди в розмірі 1000000 грн. та судових витрат у справі, суд, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, дійшов висновку, що зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд приймає до уваги, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2005 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6, з якою ОСОБА_1 був пов'язаний відповідно до умов договору завдатку від 22 листопада 2001 року та договором доручення від 19 грудня 2001 року і повністю виконав покладені на нього обов'язки та витратив кошти в розмірі 348450 грн., які згідно із вказаним рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1, а кошти в сумі 250093 грн. 20 коп.
з урахуванням індексу інфляції за договором завдатку та кошти в сумі 462383 грн. 18 коп.
з урахуванням індексу інфляції, які надані ОСОБА_4 ОСОБА_1 були витрачені останнім на будівництво спірного садового будинку та покращення стану земельної ділянки, що підтверджується визначеною ціною у договорі купівлі-продажу від 22 листопада
2007 року садового будинку НОМЕР_1, укладеного між ВАТ "АКБ" і ОСОБА_2, в розмірі 980000 грн.
Також суд вважає, що зустрічні позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1
на користь ОСОБА_6 у вигляді штрафу в розмірі 111212 грн. 05 коп. за несвоєчасне повернення боргу згідно із рішенням суду від 04 липня 2005 року не підлягають задоволенню, оскільки спірний садовий будинок НОМЕР_1 та земельна ділянка перебували до 22 листопада 2007 року у фактичному користуванні ОСОБА_6 і ОСОБА_4
Судом встановлено, що при укладенні іпотечного договору від 25 квітня 2007 року ОСОБА_6 не повідомила ВАТ "АКБ", що предмет іпотеки - садовий будинок є спірним на момент у кладення цього договору.
Крім цього встановлено, що садовий будинок став належати ВАТ "АКБ" на праві приватної власності на підставі рішення суду (справа 2-3934/2007) від 29 серпня 2007 року Голосіївського районного суду м. Києва, яке скасовано ухвалою цього ж суду від 19 червня 2008 року.
Не доведено ОСОБА_4 і факту заподіяння йому з вини ОСОБА_1 моральної шкоди, тому позов у цій частині теж задоволенню не підлягає.
У ст. 257 ЦК України передбачено, що загальний строк давності для захисту права
за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно із ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Приймаючи до уваги те, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва
від 05 листопада 2010 року, яка набрала законної сили 10 листопада 2010 року, позов ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ВАТ "АКБ", треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_11 про розірвання договору іпотеки та зустрічний позов
ВАТ "АКБ" до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на садовий будинок залишено без розгляду, суд вважає, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем ОСОБА_1 не пропущений і необхідності у його поновленні не має.
Оскільки ОСОБА_1 віднесений до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (посвідчення серія А №274722), то він відповідно до п. 10 ч. 1
ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру у 2012 році сплачується судовий збір у розмірі
1 % ціни позову, але не менше 214 грн. 60 коп. і не більше 3219 грн., а за позови немайнового характеру не менше 107 грн. 30 коп. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 солідарно підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3326 грн. 30 коп. (3219 грн. - за вимоги майнового характеру і 107 грн. 30 коп. за вимоги немайнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 16, 60, 61, 79, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відкритого акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації"
про припинення права власності, визнання договору купівлі-продажу садового будинку недійсним, визнання права власності на садовий будинок і відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Припинити право власності Відкритого акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" на садовий будинок НОМЕР_1 із відповідними надвірними будівлями
та спорудами, що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, Зазимська сільська рада, Садове товариство "Зазим'є", масив "Урочище Зазим'є", вулиця Садова 15.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу садового будинку НОМЕР_1 із надвірними будівлями і спорудами, що розташовані на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області у Садовому товаристві "Зазим'є" по АДРЕСА_1, укладений 22 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2583.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок НОМЕР_1 із надвірними будівлями та спорудами, що розташовані на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області у Садовому товаристві "Зазим'є" по АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі
10000 (десять тисяч) грн. та судові витрати у дохід держави в розмірі 3326 (три тисячі триста двадцять шість) грн. 30 коп.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів
з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя /підпис/ А. Д. Телепенько
З оригіналом згідно
Суддя
Секретар