Справа № 2-1516/11
провадження № 2/1007/47/2012
02.04.2012
Іменем України
02 квітня 2012 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” про визнання недійсним пункту кредитного договору та недійсними додаткових угод,
У березні 2011 року Публічне акціонерне товариство “Кредитпромбанк” (далі -ПАТ “Кредитпромбанк”, Банк), звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 13 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк”, яке змінило свою назву на ПАТ “Кредитпромбанк”, і ОСОБА_3 (далі -Позичальник) був укладений кредитний договір № 49.51/10/08-НВС, згідно з яким Банк надав відповідачу ОСОБА_3 кредит на придбання нерухомого майна у сумі 682000 грн. на строк до 11 лютого 2033 року. Процентна ставка за користування кредитними коштами становить 13,3 %.
25 листопада 2008 року між Банком і ОСОБА_3 був підписаний додатковий договір № 1 до кредитного договору, відповідно до якого процентна ставка за користування кредитом була змінена на 19 % річних.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, видав відповідачу ОСОБА_3 готівкою грошові кошти в розмірі 682000 грн., що підтверджується заявою останнього на видачу готівки № TR.108476 від 13 лютого 2008 року.
Згідно із п. 3.3.1 кредитного договору Позичальник зобов'язувався забезпечити погашення отриманого кредиту на умовах, визначених кредитним договором. Проте своїх зобов'язань відповідач належним чином не виконує, кредитні кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує.
10 червня 2010 року з метою досудового врегулювання спору Банк направляв
на адресу ОСОБА_3 вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак жодних дій по погашенню заборгованості за кредитним договором з боку відповідача вчинено не було.
У п. 7.1 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом і процентами Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню
в розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у кредитному договорі за кожний календарний день прострочення від суми простроченого платежу.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором № 49.51/10/08-НВС від 13 лютого 2008 року станом на 18 листопада 2010 року
він має перед Банком заборгованість за цим договором на загальну суму 929356 грн. 55 коп., з яких: 677606 грн. 90 коп. -заборгованість за кредитом, 196141 грн. 93 коп. -заборгованість за процентами та 55607 грн. 72 коп. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту і процентів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, п. 3.2.4 кредитного договору у випадку порушення Позичальником умов кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів та відшкодування збитків, заподіяних Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.
Просило стягнути з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 49.51/10/08-НВС від 13 лютого 2008 року в розмірі 929356 грн. 55 коп. і судові витрати.
До участі у справі як третю особу без самостійних вимог судом за клопотанням відповідача ОСОБА_3 залучено його дружину ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні подав зустрічну позовну заяву до
ПАТ “Кредитпромбанк”, у якій зазначав, що 13 лютого 2008 року він уклав із Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” кредитний договір № 49.51/10/08-НВС
про отримання ним кредитних коштів на придбання нерухомості в сумі 682000 грн. строком з 13 лютого 2008 року по 11 лютого 2033 року зі сплатою 13,3 % річних за користування кредитними коштами.
Забезпеченням цього зобов'язання згідно з договором іпотеки є дві належні йому земельні ділянки:
-земельна ділянка площею 0,2500 га, надана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, розташована за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вулиця Київська, кадастровий номер: 3221284401:01:049:0129;
-земельна ділянка площею 0,1845 га, надана для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вулиця Київська, кадастровий номер: 3221284401:01:049:0130.
Вказані дві земельні ділянки належать йому на праві власності згідно із договором купівлі-продажу, посвідченим 13 лютого 2008 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим у реєстрі за № 585.
При укладенні кредитного договору Банком були порушені його права і законні інтереси, за своїм змістом цей договір не відповідає його інтересам та волі, вимогам чинного законодавства України в галузі кредитування, що полягає в наступному.
Відповідно до ст. ст. 4, 10 і 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити
ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади, а також моральним засадам суспільства.
У ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією із сторін вимоги про те, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У розділі 7 кредитного договору “Особливі умови договору, вирішення спірних питань” містяться умови, які регулюють, внесення змін (доповнень) та розірвання договору, лише в односторонньому порядку, і лише в інтересах та з боку Банку.
Згідно із п. 7.1 кредитного договору у разі зміни облікової ставки Національного банку України, кредитної політики в Україні, економічної ситуації та кон'юнктури ринку, Банк має право змінити умови цього договору. Банк письмово інформує Позичальника про зміни умов договору рекомендованим листом не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня введення в дію нових умов.
Документом, що засвідчує виконання Банком своїх зобов'язань щодо інформування Позичальника є повідомлення відділення зв'язку про відправку рекомендованого листа Позичальникові за його адресою, зазначеною у п. 8.2 частини 2 кредитного договору.
У разі згоди Позичальника на зміну умов цього договору, оформлюється додатковий договір до цього кредитного договору, який підписується двома сторонами.
Додатковий договір укладається у двох примірниках, по одному примірнику кожній із сторін. У разі незгоди Позичальника із запропонованими умовами Позичальник зобов'язаний повністю повернути загальну суму заборгованості за кредитом, а також сплатити нараховані за ним проценти, можливі пеню та штрафи, передбачені договором протягом 15 календарних днів з дати відправки Банком зазначеного листа.
Повідомивши письмово Позичальника про будь-яку із вказаних вище обставин
(зміну відсоткової ставки, терміну виконання зобов'язання) Банк ставить Позичальника безпосередньо перед самим фактом зміни процентної ставки чи повернення всієї суми кредиту, нарахованих відсотків, пені та штрафу протягом 15 календарних днів, що є неможливим.
Вважає, що підписання будь-яких додаткових угод до кредитного договору, що погіршують умови Позичальника, є недійсними, оскільки вони фактично укладаються на вкрай невигідних умовах, під впливом тиску і тяжких обставин, адже достроково повернути одразу всю суму кредиту просто нереально, враховуючи ще той факт, що земельні ділянки знаходяться під забороною їх відчуження.
При підписанні кредитного договору Позичальника було поставлено у невигідні умови, він повинен погодитися на запропоновані Банком умови або достроково повернути весь кредит, що є дискримінацією, суперечить принципу добросовісності та має наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачу. Його, ОСОБА_3, волевиявлення щодо підвищення відсотків під час підписання договору не було.
Розділ 6 кредитного договору “Штрафні санкції” не містить жодних умов, які б регулювали відповідальність Банку за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, він містить лише умови, коли виникає відповідальність Позичальника.
Так, у п. 6.1 кредитного договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором Позичальник несе відповідальність у порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме:
-за порушення прийнятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначенні цим договором строки Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, встановленої по кредитному договору за кожний календарний день прострочки від суми простроченого платежу. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.
-за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору, у тому числі
за ненадання Банку у встановлені строки будь-яких документів, обов'язковість надання яких передбачена договором, сплачувати Банку штраф у розмірі 3 % від суми кредиту. Сплата штрафу не звільняє Позичальника від виконання порушених умов цього договору.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів” несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50 % вартості продукції (послуг) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
У даному випадку Банк хоче стягнути пеню в розмірі подвійної процентної ставки
за кожен день прострочення платежу, що з урахуванням додаткової угоди становить 38 %, хоча згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року із змінами та доповненнями платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню, у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок Банком пені в розмірі 38 % суперечить вимогам чинного законодавства. При підписанні договору він був упевнений у тому, що пеня буде нараховуватися відповідно до вимог вказаного вище Закону.
Укладений між ним і Банком кредитний договір порушує принцип рівності сторін договору, його зміст суперечить актам цивільного законодавства, тому він є недійсним.
Просив визнати недійсними п. 6.1 кредитного договору від 13 лютого 2008 року
№ 49.51/10/08-НВС, додатковий договір № 1 до цього кредитного договору від 25 листопада 2008 року і договір про внесення змін до договору іпотеки № 49.51/10/11/08 від 25 листопада 2008 року.
Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні позов Банку підтримав, при цьому, враховуючи, що станом на 05 грудня 2011 року заборгованість ОСОБА_3 перед Банком за кредитним договором збільшилася, позовні вимоги збільшив (а. с. 103-109).
Просив стягнути із ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за кредитним договором від 13 лютого 2008 року № 49.51/10/11/08 станом на 05 грудня 2011 року в розмірі 1050618 грн. 84 коп., з яких: 677606 грн. 90 коп. -заборгованість за кредитом, 331236 грн.
29 коп. -заборгованість за процентами і 41775 грн. 65 коп. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту і процентів, обчислена згідно із подвійною обліковою ставкою Національного банку України станом на дату розрахунку, що становить 15,5 %.
Зустрічний позов ОСОБА_3 не визнав, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону та є безпідставним.
Пояснив, що відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору. Підписуючи 13 лютого 2008 року кредитний договір, а також зміни до цього договору та договору іпотеки ОСОБА_3 знайомився з його умовами, укладати кредитний договір відповідача ніхто не примушував. Його дружина, третя особа ОСОБА_4 надавала свою згоду як на укладання кредитного договору, так і додаткової угоди до кредитного договору.
Просив суд у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 і його представник ОСОБА_7 у суді позовні вимоги Банку визнали частково лише в частині заборгованості за кредитом, в іншій частині у позові Банку просили відмовити. Дали пояснення, аналогічні викладеному у зустрічній позовній заяві, просили суд задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 повністю.
Третя особа: ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона давала згоду лише на укладення її чоловіком ОСОБА_3 кредитного договору зі сплатою 13,3 % річних. Підписувала вона у нотаріуса і заяву про надання згоди на укладення додаткової угоди до кредитного договору, однак із змінами, які вносилися у кредитний договір, представники Банку її не ознайомлювали, про зміну ставки процентів їй нічого відомо не було.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
13 лютого 2008 року Відкрите акціонерне товариство “Кредитпромбанк”, яке згідно із рішенням загальних зборів акціонерів від 23 лютого 2010 року перейменовано на Публічне акціонерне товариство “Кредитпромбанк”, і ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 49.51/10/08-НВС.
Відповідно до п. п. 2-4 частини 1 кредитного договору Банк надає Позичальникові кредит у розмірі 682000 грн. на придбання нерухомого майна -земельної ділянки площею 0,4345 га, розташованої за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вулиця Київська, на строк з 13 лютого 2008 року до 11 лютого 2033 року, процентна ставка за користування кредитними коштами становить 13,3 % річних, термін щомісячного платежу до 13 числа кожного місяця, сума щомісячного платежу складає 7844 грн. 14 коп.
Банк свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав, надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 682000 грн., що підтверджується заявою відповідача на видачу готівки
від 13 лютого 2008 року № TR.108476.
25 листопада 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” і відповідачем ОСОБА_3 був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору № 49.51/10/08-НВС від 13 лютого 2008 року, яким п. 3 частини 1 цього договору був викладений у новій редакції та встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 19 % річних.
У порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання
за цим договором належним чином не виконує, у визначеному кредитним договором порядку заборгованість по кредиту не погашає, нараховані проценти не сплачує.
Згідно із п. 3.2.4 частини 2 кредитного договору у разі недотримання Позичальником умов цього договору або порушення ним умов іпотечного договору, а також у разі погіршення фінансового стану Позичальника, Банк має право вимагати дострокового повернення суми виданого кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього договору.
10 червня 2010 року за вих. № 14466/49.51-722-49.51 Банк направляв відповідачу ОСОБА_3 вимогу про погашення кредитної заборгованості, у якій вказував на те, що останнім порушуються умови п. 2.3 частини 2 кредитного договору № 49.51/10/08-НВС
від 13 лютого 2008 року та відповідно до п. 3.2.4 частини 2 кредитного договору вимагав достроково у строк до 10 липня 2010 року погасити всю суму заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п. 6.1 частини 2 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим договором Позичальник несе відповідальність у порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме: за порушення прийнятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів
за користування кредитними коштами у визначенні договором строки Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, встановленої
по кредитному договору за кожний календарний день прострочки від суми простроченого платежу. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 05 грудня 2011 року внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором від 13 лютого 2008 року № 49.51/10/08-НВС він має перед Банком заборгованість за цим договором на загальну суму 1050618 грн. 84 коп., з яких: заборгованість за кредитом -677606 грн. 90 коп., заборгованість за процентами -331236 грн. 29 коп. і пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів -41775 грн. 65 коп., обчислена за один рік у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України станом на 05 грудня 2011 року.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 неналежно виконує свої зобов'язання за кредитним договором
№ 49.51/10/08-НВС від 13 лютого 2008 року, внаслідок чого має перед Банком заборгованість за цим договором на загальну суму 1050618 грн. 84 коп., суд дійшов висновку, що позов Банку є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо зустрічних позовних вимог відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсними п. 6.1 кредитного договору від 13 лютого 2008 року № 49.51/10/08-НВС, додаткового договору № 1 до цього договору від 25 листопада 2008 року та договору про внесення змін до договору іпотеки № 49.51/10/11/08 від 25 листопада 2008 року, суд дійшов таких висновків.
Як на підставу визнання недійсними вказаного вище п. 6.1 кредитного договору та додаткових договорів від 25 листопада 2008 року відповідач ОСОБА_3 посилався на те, що вони суперечать ЦК України, актам цивільного законодавства, зокрема ст. ст. 1 і 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а також моральним засадам суспільства, укладені на вкрай невигідних умовах, під впливом тиску і тяжких обставин, зміст цих договорів не відповідає його інтересам і волі та порушує принцип рівності сторін договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони
є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору
з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Невідповідності оспорюваних ОСОБА_3 зазначених вище п. 6.1 кредитного договору, додаткового договору № 1 і договору про внесення змін до договору іпотеки
ЦК і законам України, а також моральним засадам суспільства судом не встановлено.
Доказів того, що ці договори укладені на вкрай невигідних умовах, під впливом тиску і тяжких обставин відповідачем суду не надано і судом не здобуто.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 відсутні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь Банку з відповідача підлягають стягненню судовий збір у сумі 2823 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., всього -2943 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 174, 212 -215 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості
за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” заборгованість за кредитним договором № 49.51/10/08-НВС від 13 лютого 2008 року в розмірі 1050618 (один мільйон п'ятдесят тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 84 коп. і судові витрати в розмірі 2943 (дві тисячі дев'ятсот сорок три) грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” про визнання частково недійсним кредитного договору та недійсними додаткових угод відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів
з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. М. Дутчак