36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
14.12.2011р. Справа № 18/2786/11
за позовом Прокурора Київського району міста Полтави провулок Шкільний,4, м.Полтава, 36000 в інтересах держави в особі Полтавського обласного виробничого управління водного господарства "Полтававодгосп", вул.Коцюбинскього, 6, м.Полтава, 36039
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000
про стягнення 1 484,28 грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
Секретар судового засідання Жадан Т.С.
Представники сторін:
від позивача: Краснокутський О.І. дов.№ 01-13/127 від 26.10.2011 року
від відповідача: вдруге не з"явився
від прокуратури: Бондаренко А.Г. посвідчення № 246
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 1484,28 грн. шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
14.11.2011 року за вхідним № 17678д (канцелярії суду) Прокурор Київського району м.Полтава молодший радник юстиції Д.П.Таран на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2011 року надав оригінал витягу з ЄДРПОУ СПД ОСОБА_1 Суд наданий витяг прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Відповідач наданими йому процесуальними правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 28.09.2011 року про порушення провадження у справі, та п.3 ухвали від 27.10.2011 року не виконав, витребуваних господарсьм судом документів та відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Полтавське обласне виробниче управління водного господарства (далі облводгосп), утворене наказом Держводгоспу України від 11.08.1992 року № 72 є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління Державного комітету України по водному господарству.
Пунктом 1.3. Положення про Полтавське обласне виробниче управління водного господарства передбачено, що облводгосп є уповноваженою організацією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства та меліорації земель - Державного комітету України по водному господарству.
До основних завдань облводгоспу належить здійснення контролю за використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів на водних об'єктах загальнодержавного значення на території діяльності управління.
На виконання покладених державою завдань, 25.11.2008 року начальником Новосанжарської ЕД Новосанжарського міжрайонного управління водного господарства, безпосередньо підпорядкованого Полтавському обласному виробничому управлінню водного господарства «Полтававодгосп», було проведено перевірку стану дотримання вимог водного законодавства на водному, який розташований на території Дмитрівськох сільської ради Машівського району і переданий в оренду приватному підприємцю -ОСОБА_1 (договір оренди водного об'жту від 07 червня 2004 року).
В ході перевірки було встановлено, що орендар ОСОБА_1 здійснив самовільне водокористування - випуск води з водного об'єкту в об'ємі 210238,5 куб, м. шляхом відкриття засувки донного водовипуску без відповідного дозволу на спец водокористування чим порушив ст. 48 КУпАП України, ст. ст. 44, 110 ВК України.
За наслідками проведеної перевірки посадовою особою Новосанжарської ЕД Новосанжарського міжрайонного управління водного господарства Косиком МІ. було складено акт перевірки стану дотримання вимог водного законодавства від 25.11.2008 р. та припис до нього, а також протокол про адміністративне правопорушення від 18.11.2008 р. №00125.
В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення водного законодавства України в приміщенні облуправління «Полтававодгосп»15.12.2008 року було встановлено факт порушення водного законодавства громадянином ОСОБА_1, а саме: порушення вимог ст. 44 та 110 Водного кодексу України та ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення водного законодавства № 62 від 15.12.2008 р.
Спуск води з водних об'єктів можливо проводити лише у встановленому законом порядку при наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування. За результатами проведеної перевірки 25.11.2008 року та під час слухання справи про адміністративне правопорушення 15.12.2008 року було встановлено, що дозволу на спеціальне водокористування орендар не має.
Крім того, пунктом 3.1. розділу 3 Договору оренди водного об'єкту від 7 червня 2004 року передбачено зобов'язання орендаря водного об'єкту, а саме: вилов риби проводити без випуску води із ставка; не допускати погіршення екологічного стану в результаті своєї господарської діяльності...
Своїми діями, орендар наніс державі збитки в розмірі 1484,28 грн., які обраховані згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001 року № 290, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 18 січня 2002 року №44/6332.
Облуправління «Полтававодгосп»намагалось вирішити спір в досудовому порядку направивши претензію ОСОБА_1 № 01-13/1079 від 12.07.2010 року але відповіді так і не отримали.
Позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Відповідно до ст.. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Склад та розмір відшкодування збитків визначений ст.. 225 ГК України, відповідно до якої, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Загальні положення про відшкодування шкоди передбачені Параграфом 1 глави 82 Цивільного кодексу України. Зокрема, підставою для відповідальності за завдання шкоди є протиправне (дія чи бездіяльність), шкідливе (причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою), винне діяння особи, яка завдала шкоди.
Отже, умовами за яких на боржника покладається обов'язок відшкодувати збитки є встановлення факту порушення зобов'язання та наявності його вини, і прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками.
Вина полягає у наявність у особи-правопорушника реальних можливостей для належного виконання; невжиття ним всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення, запобігання збиткам (шкоді) потерпілого.
Формою вини може бути як умисел, так і необережність правопорушника. Вина є однією з умов відповідальності в деліктних зобов'язаннях між суб'єктами. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та ст. 111 ВК України - підприємства, установи, організації і громадяни України зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і в порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази ( у матеріалах справи ), відповідач в судові засідання не з"явився та не довів суду що шкоду заподіяно не з його вини, вказані обставини дають підставу суду задовольнити позовні вимоги повністю.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.
Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4,4-3,4-5,4-7, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 471, 49, 69, 75,77, 81-1,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, 36000) на рахунок 33118331700300 Павлівська с/р 24062100 в УДК Машівському районі 34698668, МФО 831019, по коду бюджетної класифікації 24062100 символу 3311 "Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") збитки завдані водним ресурсам в розмірі 1484,28 грн.
3. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, код ЄДР НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, 36000) до Державного бюджету України (одержувач коштів УДК у м.Полтава, код одержувача 34698804, р/р 31219206700002, банк одержувача ГУДКУ, код банку 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір- 1411,50 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20.12.2011 р.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.