Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
01 листопада 2012 р. справа № 2-а- 12099/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,
за участі:
представника позивача -Двигун І.І.,
представника відповідача -Дробот С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду подання Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області до Казеного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків, -
Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області 31.10.2012 року звернулась до суду з поданням до Казеного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про стягнення з розрахункових рахунків відкритих відповідачем в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м.Києві, Харків.ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»м.Харків заборгованість з плати за землю за вересень 2012 року у сумі 17402,70 грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" має новостворений податковий борг перед бюджетом у сумі 17402,70 грн. в результаті несвоєчасної сплати самостійно узгодженої суми земельного податку за земельні ділянки, а саме: 13.02.2012 року КП „Зміївський РЕМЗ" надав до ДПІ у Зміївському районі самостійно узгоджену податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 13.02.2012 року №9004938406. Земельний податок складає 208832,40 грн. на рік, тобто 17402,70 грн. на місяць. На підставі п.п.20.1.18, п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20, п.95.1, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу просив задовольнити подання про стягнення коштів за податковим боргом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити подання.
Представник відповідача проти задоволення подання заперечував, посилаючись на те, що з огляду на відсутність доказів вжиття органом податкової служби передбачених Податковим кодексом України заходів погашення податкового боргу, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Представник відповідача у письмових та усних запереченням зазначив, що борг у розмірі 17402,70 грн. слід вважати безнадійним і він має бути списаним на підставі положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.
Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", зареєстроване в якості юридичної особи 15.10.2003 року Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" перебуває на обліку, як платник податків, у Державній податковій інспекції у Зміївському районі Харківської області з 28.12.1993 року за №40 згідно довідки про взяття на облік від 29.02.2012 року №34.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Як вбачається з матеріалів справи, Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" 13.02.2012 року подало до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області податкову декларацію з плати за землю, відповідно до якої задекларувало податкове зобов'язання за вересень 2012 року у розмірі 17402,70 грн.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до положень п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи сума заборгованості з плати за землю за вересень 2012 року у сумі 17402,70 грн. не сплачена. Наявність заборгованості також підтверджується обліковою карткою Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", наявної в матеріалах справи.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області були винесені та вручені відповідачу податкові вимоги №1/19 від 26.10.2001 року та №2/173 від 24.12.2001 року. Зі змісту подання та пояснень сторін, судом встановлено, що загальний податковий борг Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" до часу звернення до суду з поданням не переривався.
Відповідно до положень п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Під час розгляду справи, представником відповідача не подано доказів оскарження отриманих від органу ДПС податкових вимог ні в адміністративному, ні в судовому порядку, окрім цього не доведено факту припинення обставин, з якими пов'язано виникнення податкового боргу.
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують повне погашення суми несплаченого земельного податку згідно даних бухгалтерського обліку підприємства, суд прийшов до висновку, що податкові вимоги №1/19 від 26.10.2001 року та №2/173 від 24.12.2001 року не втратили юридичної сили. З моменту направлення вимог узгоджений податковий борг платника податків існував не припиняючись, а тому в контролюючого органу не було обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.
Згідно з пп. 20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України, начальник державної податкової інспекції вправі звернутися до суду щодо стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, право керівника державної податкової служби щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу передбачено пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Абзацем першим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондується з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби наділений правом звернутися до суду з відповідним поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків, а посилання представника відповідача на неналежний спосіб, обраний органом ДПС для задоволення податкових вимог є безпідставним.
Як вбачається з матеріалів справи Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" має розрахункові рахунки №2600752113, №26002707208920, №26005707208820, №26044710660320 відкриті відповідачем в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м.Києві МФО 380805; №26005060565770, №26057060534414 відкриті відповідачем в Харків.ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»м.Харків МФО 351533.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем заборгованості з плати за землю за вересень 2012 року у сумі 17402,70 грн. станом на день розгляду цього спору не надано, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в поданні доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилань представника відповідача на незастосування контролюючим органом окремих заходів погашення податкового боргу згідно положень п.96.2 ст.96 Податкового кодексу України, суд зазначає, що вказана норма регламентує випадки нестачі коштів боржника державного підприємства. Крім цього, застосування податкової застави відносно рухомого майна боржника та інших заходів, передбачених ст.96 Податкового кодексу України не стосується випадку погашення податкового боргу з розрахункових рахунків в межах даної справи.
Частиною 7 ст.183-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. З огляду на вказане суд зазначає, що постанова підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 183-3, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Подання Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області до Казеного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків -задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (вул. Зміївська, 29, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 08326540) з розрахункових рахунків №2600752113, №26002707208920, №26005707208820, №26044710660320 відкритих відповідачем в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м.Києві МФО 380805; №26005060565770, №26057060534414 відкритих відповідачем в Харків.ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»м.Харків МФО 351533, заборгованість з плати за землю за вересень 2012 року у сумі 17402.70 грн. (сімнадцять тисяч чотириста дві гривні 70 копійок) в рахунок погашення його податкового боргу на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок №31110029700227, одержувач УДК у Зміївському районі Харківської області, МФО 851011, код одержувача 24134337, банк ГУДКСУ в Харківській області.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 01.11.2012 року.
Суддя Біленський О.О.