Справа № 118/4371/12
30.07.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Паніної П.Є.,
при секретарі - Комар В.В.,
за участю
прокурора Чернікової О.Є.,
представника Сімферопольської районної державної адміністрації ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Сімферопольського району АР Крим в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Ремзієвича про позбавлення батьківських прав,
02.07.2012 року Прокурор Сімферопольського району Автономної Республіки Крим звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його наступним. Відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_2. Мати дитини ОСОБА_4 померла 10.12.1999 року. ОСОБА_4 Решиде з 2004 року мешкає у родині дядька ОСОБА_5 в с. Лучисте м. Алушта. Відповідач проживає без реєстрації в с.Первомайське Сімферопольського району з новою сім'єю - цивільною дружиною та двома синами. З 2004 року він самоусунувся від виховання доньки, не має постійної роботи, вживає спиртні напої. Матеріально доньку не підтримує. Умови проживання відповідача несприятливі. Просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини.
Заперечень проти позову не надійшло.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні позову. Зазначив, що відповідач продовжує ухилятися від виконання батьківських обовязків.
Представник Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим надав висновок по справі, позовні вимоги прокурора підтримав, вважав за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав.
У судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим, суд вважає, що своїми процесуальними правами відповідач розпорядився на свій розсуд.
Зі згоди прокурора та позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Роз'яснено, що у випадку проведення заочного розгляду справи він не має право змінити предмет або підстави позову, а також розмір позовних вимог. Крім того, роз'яснені особливості оскарження заочного рішення суду, передбачені ст. 228 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_3 є батьком неповнолітньої ОСОБА_2 (рос. ОСОБА_6), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії І-АП №053367 від 23.12.1997 року. Згідно висновку Сімферопольської районної державної адміністрації від 25.05.2012 р. №3322/04-20 ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, в зв'язку з чим таким, що захистить права малолітньої дитини, буде позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 відносно його дитини (а.с. 4-5). Неповнолітня ОСОБА_8 з 2004 року мешкає у родині дядька ОСОБА_5 в с. Лучисте м. Алушта по даний час. Відповідач проживає без реєстрації в с.Первомайське Сімферопольського району з новою сім'єю - цивільною дружиною та двома синами. З 2004 року він самоусунувся від виховання доньки, не має постійної роботи, вживає спиртні напої. Матеріально доньку не підтримує. Умови проживання відповідача несприятливі. Відповідач має можливість виховувати та утримувати дитину, проте злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно своєї дитини.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один із батьків, опікун, піклувальник, особа, у сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або учбовий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягнула 14-річного віку.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у Декларації прав дитини, прийнятій 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи, проголошені у Конституції України, Сімейному кодексі України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року.
В принципі №6 Декларації прав дитини, яка проголошена Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 року, записано: „ Дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові і матеріального забезпечення ”.
В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, яка діє в Україні з 27.09.1991 року зазначено: „ Держави - учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і опіку, які необхідні йому для його благополуччя, приймаючи до уваги права і обов'язки його батьків, опікунів і інших осіб, які відповідають за нього за законом і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи ”.
Україною Конвенція ратифікована і в розріз взятих зобов'язань по захисту прав та обов'язків дітей прийнято Закон „ Про охорону дитинства ” від 26.04.2001 року №2402 і від 07.03.2002 року 3109-ІІІ, де у ст.12 записані основні права і обов'язки батьків по вихованню та розвитку дитини.
Позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття на її виховання, захист інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримають, та інших прав, які виникають із факту спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, а тому питання про його застосування може вирішуватися лише після повного, всебічного й об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей.
Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України, у випадках їхньої винної поведінки.
Відповідно до п.2 ч.1 , ч.3 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Встановлені судом факти та письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, свідчать про довгострокове, систематичне ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов'язків, що у свою чергу складає усі необхідні підстави для позбавлення його батьківських прав у відношенні дитини ОСОБА_2
Суд також сприймає висновок Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної республіки Крим від 25.05.2012 року як належний доказ, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального розвитку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Приймаючи до уваги, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, враховуючи винну поведінку ОСОБА_3, який ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своєї дитини протягом тривалого часу, суд вважає, що вимоги прокурора про позбавлення її батьківських прав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі ст. 164 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд ,-
Позов - задовольнити. Позбавити ОСОБА_3 Ремзієвича, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав стосовно його неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (рос. ОСОБА_6), ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути з ОСОБА_3 Ремзієвича, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у сумі 214,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.Відповідачем заяву про перегляд рішення може бути подано до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя