Справа № 0303/936/2012 Провадження №11/0390/711/2012 Головуючий у 1 інстанції:Шумський А.А.
Категорія:ч. 1 ст. 122 КК України Доповідач: Бешта Г. Б.
02 листопада 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Бешти Г.Б.,
суддів -Польового М.І., Хомицького А.М.,
за участю прокурора - Музичука Р.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 на вирок Іваничівського районного суду від 04 вересня 2012 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, освіта середня, працюючого водієм у приватного підприємця, розлученого, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше судимого Нововолинським міським судом 11.08.2004 р. за ч. 1 ст. 15 -ч. 1 ст. 115 КК України до восьми років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково від відбування покарання 16 вересня 2010 року постановою Маневицького районного суду на строк один рік десять місяців двадцять п'ять днів,
засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком та не відбутої частини покарання за вироком Нововолинського міського суду від 11.08.2004 року ОСОБА_2 остаточно призначено до відбування 2 (два) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту проголошення вироку.
Вироком вирішено долю речових доказів, -
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 16 червня 2012 року приблизно о 16 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у власному будинку в АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс ОСОБА_1 ряд ударів руками по голові та різні ділянки тіла. Від нанесених ударів потерпілій були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва в ділянці кута та перелом горизонтальної гілки нижньої щелепи, переломи четвертого, сьомого, восьмого ребер зліва.
В своїй апеляції потерпіла ОСОБА_1, не оспорюючи правильності кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене засудженому ОСОБА_2 покарання. Посилається на те, що вона сама спровокувала конфлікт з останнім, що призвело до заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілій.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, прокурора, який заперечив апеляцію потерпілої, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, при викладених у вироку обставинах ґрунтується на доказах, досліджених судом в судовому засіданні, яким суд дав правильну юридичну оцінку та ніким не оспорюється.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України суд призначає покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції вимоги зазначеного закону не порушив та врахував, що ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості в період відбування попереднього покарання, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став.
Враховано судом і те, що ОСОБА_2 по місцю праці характеризується позитивно, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.
До обставин, які пом'якшують покарання засудженого, суд правильно відніс щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування заподіяних збитків, а до обставини, яка обтяжує покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, судом було враховано думку потерпілої, яка просила суворо не карати ОСОБА_2 та сама спровокувала конфліктну ситуацію.
З врахуванням всіх обставин ОСОБА_2 призначено мінімальне покарання за ч. 1 ст. 122 КК України та з врахуванням ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточно призначив покарання у виді двох років позбавлення волі, яке є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Іваничівського районного суду від 04 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий:
Судді: