Справа № 0308/9692/12 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І.Б.
Провадження № 22-ц/0390/1750/2012 Категорія:48 Доповідач: Федонюк С.Ю
01 листопада 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Федонюк С.Ю.,
суддів - Шевчук Л.Я., Гапончука В.В.,
при секретарі Семенюк О.А.,
з участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та додаткових витрат на утримання дитини інваліда, за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2012 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2012 року позов задоволено частково.
Ухвалено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зоряне, Млинівського району, Рівненської області, в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі ? частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та додаткові витрати в розмірі 500 грн., щомісячно, починаючи з 12.06.2012 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті позову відмовлено. Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій із підстав невідповідності висновків суду обставин справи, просить рішення суду в частині визначеного судом розміру аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина змінити, позовні вимоги про стягнення коштів на його утримання задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2, також не погодився із рішенням, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 500 грн. скасувати.
В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу з підстав у ній наведених підтримала в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції -залишенню без змін з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина в розмірі ? частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навела доказів про мінливість або нестабільність заробітку відповідача, а тому місцевий суд, застосував до спірних правовідносин вимоги статтей 180, 183 СК України, з урахуванням інвалідності дитини суд на підставі ст. 185 СК України ухвалив про стягнення додаткових витрат в розмірі 500 грн., врахував місце проживання малолітньої доньки із батьком, і в частині стягнення аліментів на її утримання відмовив.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на встановлених обставинах справи і нормах матеріального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено і це відповідає матеріалам справи, що відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Сторони проживають окремо, Син залишився проживати із матір'ю, а донька проживає з батьком.
Вказані обставини підтверджуються належними доказами та не оспорюються сторонами.
Обов'язок батьків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям та способи й порядок його виконання врегульовано у главі 15 Сімейного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, сторони у справі, як батьки дітей, зобов'язані утримувати останніх до досягнення ними повноліття.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками свого обов'язку по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду із відповідним позовом, і в такому разі аліменти на неї можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, відповідно до вимог ст. 182 СК України, суд взяв до уваги те, що у відповідача на утриманні перебуває малолітня донька ОСОБА_4 та врахував, що він є працездатним і розмір отримуваного ним за шість місяців заробітку, склав (в період з лютого 2012 року по липень 2012 року ) -17254, 55 грн.
Таким чином, з врахуванням усіх обставин справи, судом обґрунтовано визначено розмір аліментів, який підлягає до стягнення з відповідача в ? частці усіх його заробітків (доходів), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 182 та ст. 183 СК України.
Висновок суду про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у частці від його заробітку (доходу), в повній мірі, узгоджується із нормами матеріального права, які регулюють порядок визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу).
Доводи апеляційних скарг сторін щодо розміру додаткових витрат є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, окрім обов'язку батьків утримувати дітей до повноліття, зазначені норми Сімейного кодексу України покладають на батьків також обов'язок сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину, які можуть бути викликані різними особливими обставинами, як негативними, так і позитивними, зокрема, розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, схильністю дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат на форму і спорядження, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті тощо. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відтак, визначаючи розмір додаткових витрат, суд обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_3 є інвалідом дитинства та хворіє на хворобу Пертеса правого кульшового суглоба lV ст. зі стійким вираженим порушенням правої н/кінцівки, та недоведеності позивачем у необхідності у більших витратах, пов'язаних із його лікуванням та оздоровленням.
Таким чином, визначений судом розмір додаткових витрат 500 грн. є розумним та справедливим.
Доводи про передчасність висновку суду в частині відмови у стягненні аліментів на утримання доньки із покликанням на судовий розгляд справи щодо визначення її місця проживання не заслуговують на увагу та не спростовують правильних висновків суду, оскільки на момент розгляду справи було достеменно встановлено місце проживання дитини із батьком, що підтвердила позивач у суді апеляційної інстанції.
У разі зміни місця проживання дочки, позивач не позбавлена можливості звернутися до відповідача із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.
Таким чином, висновки суду першої інстанції зроблені внаслідок повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правової оцінки зібраних у справі доказів, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2012 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді