Справа № 2а/1770/2174/2012
08 жовтня 2012 р. 15год. 30хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Щербакова В. В. (головуючий), суддів Комшелюк Т.О. Ткачук Н.С. , за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2
відповідачів: Дем"янюк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДержавна митна служба України Рівненська митниця Державної митної служби України
про визнання наказу про звільнення протиправним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач- ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів Державної митної служби України, Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання наказу про звільнення протиправним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що наказом відповідача 1 №917-к від 27.04.2012 року було припинено його перебування на державній службі в митних органах з підстав передбачених п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу" (за порушення Присяги в частині несумлінного виконання службових обов"язків та порушенні вимог законодавства з питань митної служби), а саме: йому було поставлено у вину те, що він, перебуваючи на вказаній посаді несумлінно виконував свої службові обов'язки, які виразились у не виявленні порушень митних правил при переміщенні товарів через митний пост. Такі підстави звільнення позивач вважає безпідставними та необґрунтованими. Крім того вказує, що 09 серпня 2011 року за місцем роботи ним було укладено договір про використання власного собаки при митному контролі, згідно яким позивачу мала встановлюватися надбавка, передбачена умовами оплати праці працівників Держмитслужби. Відповідно до довідки Рівненської митниці від 15.05.2012 року позивачу не було виплачено надбавку на підставі вищевказаного договору. Також зазначає, що незаконним звільненням позивачу завдано моральної шкоди, яка полягала в тому, що на даний час він не може працевлаштуватися на іншій роботі, вимушений постійно переживати в зв"язку з втратою роботи та засобів до існування сім"ї, що призводить до погіршення здоров"я. З цих підстав просять задовольнити позовні вимоги повністю.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення аналогічні позову.
Представник відповідачів подав до суду письмові заперечення, згідно яких позовні вимоги позивача не визнав та просив суд відмовити в позові. В своїх запереченнях вказує, що, дійсно відповідним наказом відповідача 1 припинено перебування на державній службі позивача. Підставами для прийняття такого рішення було несумлінне виконання позивачем своїх службових обов'язків провідного інспектора-кінолога відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контробандою та порушенням митних правил Рівненської митниці. Такі висновки були зроблені на підставі подання відповідача 2, актів службового розслідування від 30.03.2012р. та від 13.04.2012р., перевірки дотримання особовим складом митного поста «Городище» вимог митного законодавства протягом грудня 2011 -лютого 2012 року. Тобто в період часу з 02.12.2011р. по 13.02.2012р. через митний пост «Городище»(до 20.01.2012р. -відділ митного оформлення «Городище» митного поста «Дубровиця») з порушенням митного законодавства було переміщено 24 транспортні засоби з товаром «горіхи волоські лущені, горіхи волоські не лущені, шипшина, сушені груші, чорнослив, насіння гарбузове, квасоля» загальною вагою 521 143кг. Так як позивачем не були виявленні вказані в перевірці порушення митних правил щодо переміщення вищезазначеного товару, то були всі підстави для припинення перебування позивача на державній службі, а тому наказ про припинення перебування державній службі є правомірним. Також зазначив, що відповідно до розрахункових листів за період з вересня 2011р. по березень 2012 року позивачу виплачувалися всі надбавки, передбачені чинним законодавством України. В доповнення вказав, що позивачем не надано суду жодних доказів, які б доказували факт заподіяння позивачу моральної шкоди, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представника позивача та відповідачів, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача належать до часткового задоволення.
Суд виходив з наступного.
За приписами частини 1 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
До публічної служби пункт 15 частини 1 статті 3 КАС України відносить діяльність на державних політичних посадах, професійну діяльність суддів, прокурорів, військову службу, альтернативну (невійськову) службу, дипломатичну службу, іншу державну службу, службу в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну службу» (далі Закон № 3723), державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 3723, посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Згідно преамбули Закону № 3723, цей Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу та визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Судом встановлено, що з 01.08.1994р. позивач перебуває на службі в митних органах, а з 10.06.2011р. проходив службу на посаді провідного інспектора-кінолога відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою Рівненської митниці Державної митної служби України.
Наказом Державної митної служби від 27.04.2012 року №917-к, перебування позивача на державній службі припинено з підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.30 Закону № 3723, тобто за порушення Присяги в частині несумлінного виконання своїх обов'язків.
Із вказаним наказом позивач був ознайомлений під розпис 03.05.2012р., в цей же день була вручена трудова книжка, розрахунок проведений 28.04.2012 року відповідно до наказу №170-к від 28.04.2012 року.
Відповідно до ст.10 Закону № 3723 основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Позивач 12 липня 1995 року прийняв Присягу державного службовця.
В якості підстави для звільнення позивача з займаної посади зазначено п.6 ч.1 ст.30 Закону № 3723, згідно якого державна служба припиняється у випадку порушення присяги державним службовцем.
Підстави для припинення державної служби, передбачені вказаною вище статтею є додатковими підставами для припинення трудових правовідносин, що підлягають до застосування до конкретної категорії працівників - державних службовців.
Більш детально питання встановлення факту порушення державним службовцем присяги законодавством не врегульовано.
За таких обставин компетентний орган, що приймає рішення про припинення державної служби та про припинення трудових правовідносин з державним службовцем, самостійно робить висновок про порушення державним службовцем Присяги.
Суд, в свою чергу, у випадку оскарження такого рішення, з врахуванням матеріалів справи оцінює визначені підстави для припинення відносин державної служби та законність прийнятого рішення згідно вимог ст. 2 КАС України.
Так, судом встановлено, що відповідачем 2 - Рівненською митницею були винесені наказ №154 від 30.03.2012р. та №209 від 13.04.2012 р. про проведення службового розслідування. Службові розслідування проводились з метою з'ясування правомірності дій посадових осіб митного поста «Городище»Рівненської митниці під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару «горіхи волоські»за період з 02.12.2011р. по 13.02.2012р. та з метою з"ясування правомірності дій посадових осіб пунктів пропуску «Городище», «Прикладники» і СБК та ПМП Рівненської митниці під час здійснення пропуску через митний кордон України товарів групи 1-24 згідно з УКТЗЕД, що переміщувалися фізичними особами за період з 01.11.2011р. по 01.03.2012р. відповідно.
На підставі проведеного службового розслідування 30.03.2012р. був складений Акт, в якому висновком комісії встановлено, що посадовими особами митного поста «Городище»(головним інспектором ОСОБА_7., головним інспектором ОСОБА_8, головним інспектором ОСОБА_9, головним інспектором ОСОБА_10, головним інспектором ОСОБА_11, провідним інспектором ОСОБА_12, провідним інспектором ОСОБА_13, інспектором ОСОБА_14, інспектором ОСОБА_15) порушені норми Митного кодексу України та підзаконних нормативно-правових актів.
За результатами проведеного службового розслідування 13.04.2012р. був складений Акт, в якому висновком комісії встановлено, що посадовими особами відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Рівненської митниці ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_6 порушені вимоги законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, зокрема, встановлені порушення митних правил позивачем. В подальшому, наказом Державної митної служби України від 27.04.2012 року №917-к, перебування позивача на державній службі припинено.
Як зазначено вище, суд, у випадку оскарження рішення суб'єкта владних повноважень (в даному випадку наказу про припинення перебування позивача на державній службі), з врахуванням матеріалів справи оцінює визначені підстави для припинення відносин державної служби та законність прийнятого рішення згідно вимог ст. 2 КАС України.
Твердження відповідача про те, що позивач правомірно був звільнений за несумлінне виконання своїх службових обов'язків, суд вважає помилковими з огляду на наступне.
26.04.2012р. відповідачем 2 направлено на адресу відповідача 1 подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Змістом вказаного подання є, зокрема, те, що матеріалами службового розслідування встановлено, що під час проведення митного контролю 12.02.2012р. двох вантажних транспортних засобів з реєстраційними номерами НОМЕР_1/НОМЕР_2 і НОМЕР_3/НОМЕР_4 з вантажем "горіх лущений", "горіх не лущений" і "насіння гарбузове" проведення митного огляду або переогляду ОСОБА_1 не ініціювалося та не проводилося. Такі дії ОСОБА_1 не забезпечили виконання основних завдань, покладених на митні органи України.
Відповідно до Положення про відділ боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці, затвердженого наказом Рівненської митниці від 12.07.2009 року №390, основними завданнями, покладеними на відділ є:
-п.2.1 Забезпечення реалізації митної політики України, зокрема, у сфері захисту економічних інтересів держави, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;
-п.2.2 Виявлення, розкриття, припинення й профілактика порушень митного законодавства, запобігання таким правопорушенням;
-п.2.3 Забезпечення додержання посадовими особами митниці вимог законодавства щодо діяльності в напрямі боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил для захисту прав громодян, наданих їм Конституцією та законами України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України. Надання практичної допомоги структурним підрозділам митниці з питань організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
Також в даному поданні вказується, що внаслідок невиконання службових обов"язків провідним інспектором-кінологом ОСОБА_1 не були зафіксовані порушення митних правил в частині переміщення товарів поза митним контролем.
Таким чином, на думку відповідачів, ОСОБА_1 порушив Присягу державного службовця в частині сумлінного виконання службових обов"язків та дотримання у службовій діяльності вимог чинного законодавства з питань митної справи, що є підставою для припинення перебування його на державній службі в митних органах відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу".
Так, дійсно, ОСОБА_1 будучи посадовою особою митної служби, одночасно мав статус державного службовця, однак, відповідачі помилково вважали за можливе застосувати щодо позивача лише положення Закону України "Про державну службу", оскільки в даному випадку пріоритетне значення слід віддати Митному кодексу України та Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України".
Відповідно до положень статті 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
В преамбулі Дисциплінарного статуту митної служби України зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу".
Виходячи з приписів зазначених правових норм, положення Закону України "Про державну службу" можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульовано спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Дисциплінарного статуту митної служби України. Також, регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України, вимоги Закону України "Про державну службу" враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Відповідно до положень пункту 1 статті 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно- правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників. Тобто, зазначені у наказі про звільнення позивача з посади та припинення перебування на державній службі порушення, які кваліфіковані у наказі як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, прямо підпадають під порушення службової дисципліни, визначені у пункті 1 статті 22 Дисциплінарного статуту митної служби України, за вчинення яких можуть бути застосовані види дисциплінарних стягнень, визначені статтею 23 цього Статуту, у тому числі і звільнення з митного органу.
Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.
Обов"язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Так, в наказі про припинення державної служби відповідачем 1 не мотивовано неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України.
Посилання представника відповідачів на те, що положення спеціальних Законів не може бути застосовано, оскільки позивачем порушено як закони та нормативно-правові акти України, так і міжнародні угоди, є безпідставними.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність застосування при звільненні позивача з роботи положень пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) при наявності належних підстав для застосування норм спеціального закону - Дисциплінарного статуту митної служби України, норми якого передбачають такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 звільнений з посади у зв"язку з припиненням перебування на державній службі не як посадова особа митної служби, а як державний службовець, відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає особливі види дисциплінарної відповідальності державних службовців (стаття 14 Закону) та особливі підстави припинення державної служби (стаття 30 Закону). Проте, зазначеним Законом не встановлено порядку застосування дисциплінарних стягнень, передбачених статтею 14 Закону та порядку припинення державної служби з підстав, визначених статтею 30 Закону. Натомість, такий порядок, передбачено спеціальними законами.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачами процедури звільнення позивача із займаної посади.
Отже, позивач підлягає поновленню на посаді провідного інспектора-кінолога відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці Державної митної служби України з 29 квітня 2012 року та суд зобов'язує Рівненську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу надбавку за використання власного собаки при митному контролі за період з 09.08.2011року по 28.04.2012 року, суд вважає, що такі вимоги не належать до задоволення та зазначає наступне.
09.08.2011року між позивачем та відповідачем 2 був укладений договір №78 про використання власного собаки при митному контролі. Відповідно до даного договору відповідач 2 зобов"язаний за виконання оперативних робіт з пошуку наркотичних засобів, вибухових речовин, зброї та боєприпасів з використанням службового собаки і за його утримання та догляду вдома кінологу виплачувати надбавку, передбачену умовами оплати праці працівників Держмитслужби.
Відповідно до Постанови КМУ №767 від 31.05.2006 р. "Про умови оплати праці працівників митної служби", (із доповненнями внесеними Постановою КМУ №980 від 01.08.2007року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. N 767"), затверджено схеми посадових окладів, розміри щомісячних надбавок за спеціальне звання та вислугу років працівників митної служби згідно з додатками. Вищевказаною Постановою КМУ не передбачено такого окремого виду щомісячної надбавки, як надбавка за використання власного собаки при митному контролі. Проте, суд зауважує, що згідно поданих відповідачем 2 розрахункових листів за період з серпня 2011 року по березень 2012 року (на час дії договору №78 від 09.08.2011р.) позивачу виплачувалась надбавка за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи відповідно до абз. 7 пп.1 п.2 в редакції Постанови КМУ №980 від 01.08.2007року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. N 767" а саме: керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, інспекторам, спеціалістам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та вислугу років, а посадовим особам, які безпосередньо здійснюють митний контроль та митне оформлення, проходять службу в митній варті, підрозділах з боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, виконують обов'язки із справляння мита та інших платежів, безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів, що передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та вислугу років. А тому, з цих підстав, суд відмовляє позивачу в цій частині позовних вимог.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з Державної митної служби України моральної шкоди в сумі 10000грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протравною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.
Позивачем не надано суду жодних доказів, які б доказували факт заподіяння позивачу моральної шкоди, обгрунтування її розміру, причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та наслідками таких дій (завданою шкодою), вину відповідача у заподіянні шкоди, а відтак в цій частині позову позивачу слід відмовити.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Наказ Державної митної служби України від 27 квітня 2012 року №917-к "Про припинення перебування на державній службі" в частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України визнати протиправним та скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора-кінолога відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці Державної митної служби України з 29 квітня 2012 року.
Зобов'язати Рівненську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора-кінолога відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил та нарахування і виплату ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць, - виконується негайно.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий cуддя Щербаков В. В.
Судді Комшелюк Т.О.
Ткачук Н.С.