Справа № 0305/2856/2012
Провадження № 2-з/0305/28/2012
29 жовтня 2012 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Корецької В.В.,
при секретарі - Процик Л.В.,
вивчивши заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах громадянина Австрії ОСОБА_5 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах громадянина Австрії ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних невиконанням зобов'язання,
ОСОБА_1, який діє в інтересах громадянина Австрії ОСОБА_5 звернулася в суд із заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах громадянина Австрії ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних невиконанням зобов'язання.
В заяві ОСОБА_1 посилаючись на те, що борг відповідачки складає 19 000 дол. США, і вона з метою ухилення від виконання рішення може відчужити належне їй на праві власності майно, тому просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 що належать ОСОБА_3 та інше власне майно, а також заборонити їй вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження цим майном, включаючи передачу його у заставу або користування третім особам.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
З матеріалів справи та заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову у даній цивільній справі є грошові кошти, які відповідач отримав від позивача в сумі 19 000 дол. США для придбання житлового будинку.
Однак, позивачем до заяви про забезпечення позову надано копію правовстановлюючого документу щодо належності відповідачу нерухомого майна, який належним чином не завірений, і відповідно не може слугувати доказом у справі, а також не подано докази щодо вартості нерухомого майна, на яке поставлена вимога про накладення арешту, що позбавляє можливості встановити співмірність виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
З врахуванням викладеного, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1, який діє в інтересах громадянина Австрії ОСОБА_5 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах громадянина Австрії ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних невиконанням зобов'язання - відмовити.
Суддя
Ківерцівського районного суду В.В. Корецька