Справа № 106/10292/2012
02 листопада 2012 року Євпаторійській міський суд
в складі : головуючого судді Куликовської О.М
при секретарі Любіш О.Ф.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Євпаторії цивільну справу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3- особа на стороні позивача - Служба у справах дітей Євпаторійської міської ради про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення,
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 2006 р. народження до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення. Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем ОСОБА_3 вони 7 років проживають разом та ведуть спільне господарство. В них є спільна донька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. За час сумісного проживання вони придбали двокімнатну квартиру за адресою - АДРЕСА_1, в якій вона та донька зареєстровані як члени сім'ї власника. Факт її проживання з донькою у спірній квартирі підтверджується актом КП «Житловик-5».
У зв'язку з матеріальними труднощами, у 2012 р. вони з відповідачем вирішили, що в літній період, здаватимуть квартиру для відпочиваючих, а самі будуть жити у батьків, вона з донькою в с. Стовпове, а відповідач - в с. Оріховому Сакського району. Квартиру здавали до кінця серпня місяця, а потім приїжджали, робили прибирання і жили однією сім'єю. У 2012 р. вони з відповідачем знову влітку здали квартиру.
Проте, коли вона з донькою приїхали в квартиру по закінченню курортного сезону, то потрапити в неї не змогли, оскільки відповідачем були замінені замки на вхідних дверях. На дзвінки ОСОБА_3 не відповідав, і вона вимушена була звернутися в міліцію, що б з'ясувати обстановку та потрапити у квартиру, в якій були їх з донькою речі. Провівши розслідування, співробітники Євпаторійського ГОГУ МВС України в АР Крим повідомили її, що ОСОБА_3 готовий повернути їх з донькою речи, але впустити до квартири їх не бажає та не бажає, щоб вони там проживали.
На сьогоднішній день вона с донькою позбавлена можливості проживати в їх спільно придбаній квартирі у м. Євпаторії, що приносить їй та доньки великі незручності, оскільки вона працює в місті Євпаторія, а донька ходить в дитячий садок в М.Євпаторії.
Незважаючи на неодноразові звернення до дільничного інспектора міліції, у службу у справах дітей, відповідач продовжує перешкоджати їй та доньці користуватися житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Внаслідок створених відповідачем перешкод та його неправомірних дій, вони з донькою позбавлені охоронюваного законом права користування житловим приміщенням. На підставі ст..9, 156 ЖК України, ст.. 405 ЦК України, просить вселити її з донькою у квартиру та зобов'язати відповідача не чинити їм перешкоди у користуванні спірною квартирою.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, дала пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився двічі поспіль, сповіщався належним чином у встановленому законом порядку. Причин неявки суду не повідомив, пояснень зх. Приводу заявлених позовних вимог не надав, розпорядившись своїми правами на свій власний розсуд.
З урахуванням прохання представника позивача, суд прийняв рішення розглянути справу в заочному порядку у відсутність відповідача відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Представник служби у справах дітей Євпаторійської міської ради підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просив захистити житлові права малолітньої дитини - ОСОБА_2 2006 року народження.
Суд, вислухав осіб присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, пришов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що у сторони по справі знаходились у фактичних шлюбних відносинах та мають спільну доньку - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серія -НОМЕР_1, де в графі «батько»вказаний - ОСОБА_3, а в графі «мати»- ОСОБА_1 (а.с. 7) Відповідно до довідки КП «Єдиний розрахунковий центр»за № 26519 від 31.10 2012 р., в квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3, зареєстровані : як донька власника з 19.03. 2007 р. - ОСОБА_2 2006 року та дружина власника з19.12. 2006 р. - ОСОБА_1 1980 року народження.
Фактичне проживання позивача ОСОБА_1 1980 р. народження з малолітньою донькою 2006 р. народження у квартирі АДРЕСА_1 підтверджується актом від 12.09. 2012 р., затвердженим директором КП «Житловик -5». ( а.с 9 )
Позивач ОСОБА_1 двічі зверталась до Євпаторійського МВ с заявами про застосування відповідних заходів до ОСОБА_3, який перешкоджає їй та доньці у користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Згідно постанов № 6302 від 02.09. 2012 р. та № 6577 від 14.09. 2012 р., у порушенні кримінальних справ відносно ОСОБА_3 по заяві ОСОБА_1 було відмовлено. З вказаних постанов вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 м. є ОСОБА_3, яку він придбав у 2006 р. та почав в ній проживати разом с ОСОБА_1 Як пояснював ОСОБА_3 працівникам міліції, останнім часом в них с ОСОБА_1 стали виникати конфлікти, ОСОБА_1 виїхала з квартири для проживання у своїх батьків в інше місті, а він вирішив змінити замки на вхідній двері квартири та проживати без ОСОБА_1 Не заперечував віддати деякі речі ОСОБА_1, які залишились в його квартирі. ( а.с.12,14 )
Факт припинення фактичних шлюбних стосунків з відповідачем з травня місяця 2012 р., підтвердила в судовому засіданні і позивач ОСОБА_1 Також пояснила суду, що на даний час вона разом з донькою з липня місяця 2012 р. проживає у своїх батьків в с. Стовбове Сакського району, а відповідач проживає в їх спільно придбаній квартирі з іншою жінкою.
Згідно зі ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника квартири користуються житловим приміщенням нарівні з її власником. Припинення сімейних відносин (розірвання шлюбу) не позбавляє його права користування займаним приміщенням. Згідно статті 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить на праві власності, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Відповідно до статті 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу.
Аналогічна норма встановлена в статті 156 ЦК України й стосовно колишніх членів сім'ї власника будинку (квартири) згідно з якою припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. За відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 ЖК України.
Частиною 1 ст. 405 ЦК України встановлено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до частини 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 СК України,сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У сенсі вказаної статті вбачається, що ознаками сім'ї є в тому числі спільне проживання двох чи більше осіб: подружжя, батьків, дітей, сестер, діда, баби тощо в одному помешканні, ведення спільного господарства, наявність між членами сім'ї взаємних прав і обов'язків, зв'язки між близькими родичами безпосередньо в сім'ї, а також між дітьми, бабусями і онуками.
Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 була зареєстрована у спірній квартирі ще у 2006 р. зі згоди її власника - відповідача по справі, як член його сім'ї, в я кості дружини. Фактично позивач проживала разом з відповідачем в квартирі з 1986 р. до липня місяця 2012 р. Отже, позивач ОСОБА_1 та їх малолітня донька, мають право на проживання в спірній квартирі відповідно до ст. 156 ЖК України та ст.405 ЦК України, навіть у разі припинення сімейних відносин з відповідачем. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Крім того, відповідно до норми ч. 4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла10 років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.
Норма ст. 176 Сімейного кодексу України зобов'язує батьків надати у користування дитини те майно яке необхідно їй для усестороннього розвитку. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом.
Відповідно ч 1. ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; та інше. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За принципами змагальності та диспозитивності цивільного процесу, встановленими статтями 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, з наданням суду належних і допустимих доказів, обсяг яких сторона визначає самостійно.
При таких обставинах справи суд, керуючись принципами законності, розумності та справедливості, прийшов до висновку, що житлові права позивача та її малолітньої доньки порушені та підлягають захисту,оскільки відповідач чинить їм перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, понесені судові витрати у розмірі 107 гр. 30 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 29, 405 Цивільного кодексу України ст..ст. 156, 157 ЖК України, ст.. 4,176 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 р. №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України «, ст. ст.3, 4, 10,11,88, 209,212,214-215, 217,218, 224 ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення -задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 та малолітній доньки ОСОБА_2 2006 року народження у користуванні приміщеннями квартири АДРЕСА_1 та не перешкоджати їх вселенню в дану квартиру, шляхом надання ключів від вхідної двері квартири.
Вселити ОСОБА_1 та малолітню доньку ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 107 гр. 30 коп.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крім через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ О.М. Куликовська