Категорія №8.1.5
Іменем України
01 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8439/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,
при секретарі: Лушниковій О.С.,
за участю:
представника позивача: не прибув,
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до Колективного підприємства «Будівельне управління №2» про стягнення коштів за податковим боргом з земельного податку в сумі 196,43 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,-
31 жовтня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - позивач) звернулась з поданням до Колективного підприємства «Будівельне управління №2» (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом з земельного податку в сумі 196,43 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
В обґрунтування пред'явленого подання зазначено, що Колективне підприємство «Будівельне управління № 2» зареєстровано у виконавчому комітеті Лисичанської міської ради від 30.03.2000 року.
06.05.1997 року відповідача взято на облік в ДПІ м. Лисичанську.
Згідно довідки управління держкомзему у м.Сєвєродонецьку Луганської області від 08.01.2009 року у постійному користуванні КП «Будівельне управління № 2» знаходиться -земельна ділянка під виробничу базу, площею 0,6626 га, за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Селікатна,10.
У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з земельного податку по декларації № 2113 від 20.02.2012 станом на 31.10.2012 року виник податковий борг в сумі 196,43 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника на підставі ст.95 Податкового кодексу України.
У судове засідання представник ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області не прибув, просив розглянути подання без його участі.
Представник КП «Будівельне управління № 2» в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти заявлених вимог не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Колективне підприємство «Будівельне управління № 2», як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване у виконавчому комітеті Лисичанської міської ради від 30.03.2000 року, і.к. 23485329, що підтверджується свідоцтвом (а.с.14), статутом підприємства (а.с.11).
Крім того, відповідач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Лисичаську з 06.05.1997 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 24.10.2006 № 432 (а.с.15).
Згідно листа управління держкомзему у м. Сєвєродонецьку Луганської області за вих. № 9 від 08.01.2009 у постійному користуванні КП «Будівельне управління № 2» знаходиться -земельна ділянка під виробничу базу, площею 0,6626 га, за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Селікатна, 10.
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою земельного податку.
Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) ( п.п.269.1.1 п.269.1); землекористувачі ( п.п.269.1.2 п.269.1).
Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є :земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; ( п.п. 270.1.1 п.270.1); земельні частки (паї), які перебувають у власності ( п.п.270.1.2 п.270.1).
Статтею 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно п. 286.2 ст.186 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Матеріалами справи підтверджено, що 20.03.2012 відповідачем на адресу позивача було подано податкову декларацію з плати за землю № 2113 (а.с.9-10), в якій визначено розмір земельного податку на 2012 рік -усього 2357,18 грн., з щомісячним платежем січень -жовтень 196.43 грн., листопад -грудень -196.44 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем земельного податку за вересень 2012 року станом на 31.10.2012 утворився податковий борг в сумі 196,43 грн., що підтверджується серед іншого зворотнім боком облікової картки платника податків ( а.с.21).
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, який діяв до 01.01.2011, з метою погашення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку боржнику було направлено першу податкову вимогу від 04.02.2010 № 1/67 (а.с.16) та другу податкову вимогу від 129.03.2010 (а.с.17). Оскільки перша та друга податкові вимоги не відкликалися та є чинними, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримано вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.02.2010 внесено запис про реєстрацію податкової застави ( а.с.22).
Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, у добровільному порядку податковий борг з земельного податку у сумі 196,43 грн. не сплатив, вимоги податкового органу визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області - задовольнити.
Стягнути кошти з Колективного підприємства «Будівельне управління №2» (код за ЄДРПОУ 23485329 ) на користь Держави (р/р 33219811700080, код платежу 13050100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код 37944909) на суму податкового боргу з земельного податку в розмірі 196,43 грн. (сто дев'яносто шість гривень 43 коп.) з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.
У відповідності з частиною сьомою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 01 листопада 2012 року.
СуддяЮ.Ю. Мазур