Категорія №3.7.2
Іменем України
17 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7698/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Качуріної Л.С.
при секретарі: Горобець В.О.
в присутності сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
від 3-ої особи 1: не прибув,
від 3-ої особи 2: не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, треті особи - Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Луганській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Стаханові Луганської області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6 117, 50 грн.,
02 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, треті особи: Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Луганській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Стаханові Луганської області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6 117, 50 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у 2011 році ним був придбаний автомобіль Хюндай Соната, 01 червня 2012 року позивач зареєстрував придбаний автомобіль в ВРЕР з обслуговування м. Стаханов, м. Ірміно, м. Алмазне, Кіровськ (підпорядкованого УДАІ) в Луганській області.
Позивач зазначив, що при реєстрації автомобіля працівники ДАІ вимагали в нього оплату на обов'язкові державне пенсійне страхування в розмірі 3% вартості автомобіля без урахування ПДВ з підстав вимог пенсійного законодавства та впевнили позивача, що цей збір потім повертається за його вимогою. Працівники ВРЕР м. Стаханова УДАІ УМВС України в Луганській області впевнили позивача, що саме такий є порядок реєстрації придбаного позивачем автомобіля.
Крім того, позивач зазначив, що ним був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі в розмірі 6 117, 50 грн., оскільки інакше працівники ДАІ відмовляли в реєстрації транспортного засобу.
Позивач звертався до УПФУ в м. Стаханові Луганської області стосовно повернення йому збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6 117, 50 грн., однак йому було відмовлено з посиланням на п. п. 12, 13, 14, 15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджених постановою КМУ від 03.11.1998 року № 1740.
Відповідно до п. 15 Порядку сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Отже, позивач вважає, що згідно Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язок із сплати збору покладається на осіб тільки у випадку відчуження, а не при покупці автомобілів.
Але відповідно до п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі за текстом Порядок сплати збору), який протирічить п. 7 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору з операцій по відчуженню легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом покупки легкових автомобілів, у тому числі у виробників чи торгівельних організацій (крім випадків забезпечення інвалідів автомобілями відповідно до законодавства).
Посилаючись на ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року, позивач вважає, що застосуванню підлягає закон, який регулює ці відносини, а не підзаконний акт.
У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві він просив розглянути справу за його відсутністю.
У судове засідання відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області Луганської області не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; від нього на адресу суду надійшло заперечення на адміністративним позов , в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, пояснивши, що пунктом 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності на легкові автомобілі шляхом:
- купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);
- міни;
- дарування (безоплатної передачі);
- успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);
- з інших підстав передбачених законодавством.
Згідно із п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами від 07.06.2012 року № 4911-VI платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в підрозділах ДАІ МВС України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону. Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених п. 7 ст. 1 цього Закону, - вартість легкового автомобіля.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами від 07.06.2012 року № 4911-VI збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору сплачують до Пенсійного фонду України, в порядку, визначеному законодавством України.
Платники збору, визначені п. 6, 7, 9 та п. 10 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами від 07.06.2012 року № 4911-VI, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в управліннях Державного казначейства, в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
На думку відповідача, підстав для повернення сплаченого позивачем на рахунок Державного казначейства збору на обов'язкове державне пенсійне страхування немає.
У судове засідання не прибув представник третьої особи - Управління Державної казначейської служби України в м. Стаханові Луганської області, який був повідомлений про дату, час та місце слухання справи належним чином, від нього на адресу суду надійшло заперечення на адміністративним позов, в якому зазначив, що органи Казначейства, у відповідності до вимог ст. 19 Конституції України діють в межах та у спосіб встановлені законодавством України.
Виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ здійснюється в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
Відповідно до п. п. 3-7 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів. Виконавчі документи пред'являються до виконання органам Казначейства протягом одного року з наступного дня після набрання рішеннями про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом. У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягував надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб наступні документи:
- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
- оригінал виконавчого документа;
- судові рішення про стягнення коштів.
До заяви додаються інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету тощо).
Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу за його відсутністю.
У судове засідання не прибув представник третьої особи 2 - УДАІ ГУМВС України в Луганській області, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у 2011 році ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, придбав автомобіль Хюндай Соната; під час державної реєстрації автомобіля позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6 117,50 грн., що підтверджується квитанцією про сплату збору від 01.06.2012 року.
20 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області з заявою про повернення йому помилково сплачених коштів на рахунок УПФУ в м. Стаханові у розмірі 6 117,50 грн.
З відповіді Управління ПФУ в м. Стаханові Луганської області від 22 серпня 2012 року вбачається, що позивачу відмовлено в поверненні сплаченого збору.
Частина 1 ст. 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п.1 п. 8 р.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 7 ст. 1 Закону № 400/97-ВР передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
З наведених норм вбачається, що обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб, які здійснюють продаж автомобілів, тобто на продавців автомобілів.
Питання щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульоване Порядком.
Відповідно до п. 12 Порядку сплати збору платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.
Як зазначається в п. 13 Порядку сплати збору, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
Пункт 14 Порядку сплати збору встановлює, що органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.
З аналізу положень Порядку сплати збору вбачається, що його вимоги суперечать положенням Закону, оскільки встановлюють інший ніж передбачено Законом порядок справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів. Крім того, Закон визначає у якості платника збору особу, яка відчужує автомобіль, а Порядок - особу, яка придбала автомобіль.
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Крім того, як зазначено в п. 5 роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, особа, яка придбала автомобіль не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. З наведеного випливає, що під час реєстрації автомобіля особа не повинна сплачувати збір та надавати документ, що підтверджує його оплату.
Частина 2 ст. 45 Бюджетного Кодексу України встановлює, що державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 10.12.2002 року за № 226 передбачає детальний порядок повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до бюджету.
Відповідно до п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; внесення пропозицій Міністру щодо формування державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; виконання інших завдань, визначених законами України та покладених на Пенсійний фонд України Президентом України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 року за № 106 визначено, що за Пенсійним фондом України закріплений контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету по коду бюджетної класифікації.
Таким чином, чинним законодавством встановлено, що повернення надмірно або помилково зарахованих коштів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з Державного бюджету України здійснюється органами Державної казначейської служби України за поданням органу Пенсійного фонду України.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Позивачем у позовній заяві визначено спосіб захисту порушеного права - стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області через Управління державної казначейської служби в м. Стаханові Луганської області на його користь сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % вартості автомобіля у розмірі 6117, 50 грн.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правову позицію щодо можливості обрання самим судом іншого способу захисту порушеного права позивача, у разі, якщо позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, підтримано Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України і у постанові від 20 квітня 2010 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватної фірми «Орнатус» про зобов'язання вчинити певні дії. Зокрема, в зазначеній постанові Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що суд, пославшись на обрання позивачем неправильного способу захисту публічних інтересів держави, не врахував, що правила частини 3 статті 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, у відповідності із ч.2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог, стягнувши з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі при відчуженні автомобіля у розмірі 6117, 50 (шість тисяч сто сімнадцять гривень 50 копійок) згідно квитанції №0028297 від 01 червня 2011 року.
Позовні вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо неповернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6 117, 50 грн. при здійсненні правочину купівлі - продажу автомобіля залишаються судом без задоволення з огляду на наступне.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Дія-це активна поведінка особи.
Бездіяльність-це пасивна поведінка, що виражається в нездійсненні особою тих дій, які вона повинна була і могла здійснити в силу покладених на неї обов'язків(ухилення від виконання).
Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
Судом встановлено, що при зверненні позивача до УПФУ в м. Стаханові Луганської області стосовно повернення йому збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6 117, 50 грн., йому було відповідачем відмовлено з посиланням на п. п. 12, 13, 14, 15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджених постановою КМУ від 03.11.1998 року № 1740.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що саме бездіяльності з боку відповідача немає, в діях відповідача вбачається активна поведінка, а саме: відмова позивачу в поверненні йому збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6 117, 50 грн..
Тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання незаконною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо неповернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6 117, 50 грн. при здійсненні правочину купівлі - продажу автомобіля не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 21 жовтня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, треті особи - УДАІ ГУМВС України в Луганській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Стаханові Луганської області про визнання незаконною бездіяльність, стягнення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6 117, 50 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі при відчуженні автомобіля у розмірі 6117, 50 (шість тисяч сто сімнадцять гривень 50 копійок) згідно квитанції №0028297 від 01 червня 2011 року.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 22 жовтня 2012 року.
Суддя Л.С. Качуріна