Постанова від 01.11.2012 по справі 2а/0570/13054/2012

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13054/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

при секретарі Проніні Д. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області про визнання недійсним рішення № 42 від 18.09.2012 р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Давиденко В.М., -

В С Т АН О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області про визнання недійсним рішення № 42 від 18.09.2012 р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, використовуються в системі персоніфікованого обліку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 18.09.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області було прийнято рішення № 42 про застосування фінансових санкцій у розмірі 2116,80 грн. за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку. Позивач з даним рішенням не згоден з приводу того, що Управління Пенсійного Фонду України в м. Красний Лиман Донецької області при винесені вищевказаного рішення посилається на п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але станом на 18.09.2012 рок ця норма Закону № 1058 втратила законну силу. Просив суд визнати рішення Управління Пенсійного Фонду України в. Красний Лиман Донецької області від 18.09.2012 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2116,80 грн., та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 107,30 грн. на його користь.

Позивач у судове засідання з'явився. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився. Надав суду письмові заперечення проти позову, в яких вказав що приймаючі оскаржувані вимоги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані суду докази суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрований Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької

області під номером 05-34-11-3437 від 09.01.2008 як платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

18.09.2012 року органом Пенсійного фонду України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно зі ст..106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник - роботодавець.

Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 1 січня 2004 року за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання

відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

18.09.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області було прийнято рішення № 42 про застосування фінансових санкцій до позивача у розмірі 2116,80 грн. за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

Як вбачається зі спірної вимоги, то вона прийнята на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Однак, частину дев'яту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як і статтю 17 цього ж Закону, яка регламентує вчинене порушення встановлене відповідачем в акті № 35 від 18.09.2012 року, було виключено згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2464-VI.

Тобто, під час винесення оскаржуваної постанови Пенсійним фондом України, норма закону, на підставі якого винесено рішення про накладення штрафу вже не діяла.

Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суд вважає, що відповідач діяв з перевищенням наданих йому повноважень, а оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин суд дійшов до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області неправомірно застосувало положення ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки під час винесення оскаржуваного рішення ч. 9 ст. 106 Закону N 1058-IV було виключено.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158, 159, 161, 162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області про визнання недійсним рішення № 42 від 18.09.2012 р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку - задовольнити повністю

Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області № 42 від 18.09.2012 р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку.

Стягнути суму судового збору в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі 02 листопада 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.

Попередній документ
27198581
Наступний документ
27198583
Інформація про рішення:
№ рішення: 27198582
№ справи: 2а/0570/13054/2012
Дата рішення: 01.11.2012
Дата публікації: 05.11.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: