23 жовтня 2012 року Справа № 0670/7134/12
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В. , розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Кузьменка Віктора Володимировича про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить зобов"язати суддю Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Кузьменка Віктора Володимировича передати справу № 4-165/11 за його скаргою в порядку ст. 106 КПК України на незаконне затримання, голові Новоград-Волинського міськрайонного суду для вирішення питання її розгляду.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб"єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійcнює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
В рішенні Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 р. зазначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
З поданої позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов"язати суддю Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Кузьменка Віктора Володимировича передати справу № 4-165/11 за його скаргою в порядку ст. 106 КПК України на незаконне затримання, голові Новоград-Волинського міськрайонного суду для вирішення питання її розгляду.
Відповідно до роз'яснень, що викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів", у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Тобто, дії суду (судді), вчинені при виконанні ними своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними.
Слід зазначити, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду (судді), вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
З огляду на викладене, суддя вважає, що зазначена позовна заява не містить ознак публічно-правового спору, а тому вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Кузьменка Віктора Володимировича про зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали
Суддя О.В. Капинос