Справа №: 22-ц/0191/1468/2012Головуючий суду першої інстанції:Хожаінова О.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кустова І.
"10" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКустової І.В.,
СуддівПритуленко О.В., Самойлової О.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 серпня 2012 року
У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості у розмірі 20 248,00 грн., за кредитним договором № 8590/07-БВ 11 від 12 червня 2007 року, мотивуючи тим, що за вказаним договором відповідач отримав кредит у вигляді карткового рахунку з лімітом дозволеного овердрафту в сумі 11 600,00 грн. та процентною ставкою за користування дозволеним овердрафтом в межах дозволеного ліміту у розмірі 22 відсотків річних, процентною ставкою за користування овердрафтом (кредитом) поза межами встановленого ліміту у розмірі п'ятикратної ставки НБУ. Строк дії ліміту дозволеного овердрафту встановлено з 16 червня 2007 року до 13 червня 2008 року. Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 23 березня 2012 року існує заборгованість у вищевказаній сумі, яка складається із: 6 647,80 грн. - прострочена заборгованість за овердрафтом; 13 600,20 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 29 серпня 2012 року позов задоволений: стягнуто з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 248,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову у позові Банку.
Вказує, що не згоден з сумою заборгованості, розрахованою Банком; наполягає на застосуванні позовної давності, початок якої визначає датою спливу терміну договору; вказує, що суд не врахував скороченні строки позовної давності для стягнення штрафних санкцій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору № 8590/07-БВ 11 від 12 червня 2007 року, відповідач отримав кредит у вигляді карткового рахунку з лімітом дозволеного овердрафту в сумі 11 600,00 грн., процентну ставку за користування дозволеним овердрафтом в межах дозволеного ліміту згідно пункту 1.2 цього договору встановлено в розмірі згідно з тарифами у Розділі 7 цього договору (22 відсотка річних), процентну ставку за користування овердрафтом (кредитом) поза межами встановленого ліміту згідно пункту 1.2 цього договору встановлено в розмірі згідно з тарифами у Розділі 7 цього договору (п'ятикратна ставка НБУ). Строк дії ліміту дозволеного овердрафту встановлено з 16 червня 2007 року до 13 червня 2008 року.
Обов'язок виконувати зобов'язання належним чином та заборона односторонньої відмови від зобов'язання передбачені статями 525, 526 ЦК України.
Згідно з вимогами частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого відповідно до розрахунку загальна сума заборгованості станом на 23 березня 2012 року складає 20 248,00 грн., у тому числі 6 647,80 грн. - прострочена заборгованість за овердрафтом; 13 600,20 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору внаслідок неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань.
Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.
Як вбачається з наданого Банком розрахунку, розмір заборгованості вирахувано відповідно до умов договору кредитування, виходячи з 22 відсотків річних за користування дозволеним овердрафтом та застосовуючи п'ятикратну облікову ставку НБУ за користування недозволеним овердрафтом. Будь-яких заперечень щодо механізму нарахування заборгованості апелянтом не надано.
Також не можна погодитися з апелянтом в частині незастосування судом першої інтанції до спірних правовідносин позовної давності, початок якої визначає датою спливу строку договору, та не врахування скорочених строків позовної давності.
Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 6.12 договір набуває чинності з дня підписання обома сторонами і діє до закриття карткового рахунку та виконання сторонами всіх належних за договором зобов'язань. Отже, враховуючи наявність невиконаного зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності, на чому необґрунтовано наполягає апелянт.
Також колегія суддів не може погодитися з апелянтом в частині твердження про безпідставне незастосування судом першої інстанції скорочених строків позовної давності для стягнення штрафних санкцій, оскільки вимог про стягнення штрафних санкцій у цій справі не заявлялося, а проценти за користування кредитом, які просить стягнути позивач, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою (штрафом), на яку поширюються положення пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК україни.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 серпня 2012 року - залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
І.В. Кустова О.В. Самойлова О.В. Притуленко