Справа № 1807/2825/12
21 травня 2012 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
головуючого судді Семенюк І.М .
при секретарі Подейко Т.С.
за участю прокурора Удод О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Новонаталівка Чаплинського району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого , непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше судимого 12.07.1993 року Конотопським районним судом за ст.81 ч.3,208,140 ч.2,140 ч.3,215-3 ч.2,187 ч.2,42 КК України(1960р) до 4 років позбавлення волі; 2) 19.10.2001р Конотопським міським судом за ст.15,185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком 1 рік; 3) 19.06.2003 року Конотопським районним судом за ст. 185 ч.2, 185 ч.3,309 ч.1,70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 07.07.2005 року постановою Перевальського районного суду умовно-достроково - невідбутий строк 10 місяців 21 день; 4) 20.12.2005 року Конотопським районним судом за ст. 185 ч.3,69,70 ч.4,185 ч.3,395,70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 28.04.2010р звільнений по відбуттю строку покарання , 5) 12.11.2010 року Конотопським районним судом за ст. 395 КК України до арешту 3 місяці, звільнився по відбуттю покарання; 6) 04.01.2012 року Глухівським міськрайонним судом за ст. 296 ч.1 КК України до штрафу 1500 гривень(штраф не сплачений),-
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України,-
Встановив:
ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.185 КК України, в березні 2012 року в с. Підлипне м. Конотоп незаконно заволодів транспортним засобом повторно.
Злочин було скоєно при таких обставинах:
Підсудний ОСОБА_1 22 березня 2012 року приблизно о 13 год 50 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння на АДРЕСА_3 побачив автомобіль ЗІЛ 130 номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_2, і вирішив ним незаконно заволодіти з метою перевезти знайомому холодильник. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом , без дозволу власника автомобіля ОСОБА_2, відчинив водійські дверцята та за допомогою ключів, які знаходились в замку запалення, завів автомобіль ЗІЛ 130 номерний знак НОМЕР_1 і поїхав на цьому автомобілі у власних потребах. По шляху слідування застряг на автомобілі на вул. Щорса в с. Підлипне, де і був затримаий власником авто ОСОБА_2 та працівниками міліції. Автомобіль ЗІЛ 130 номерний знак НОМЕР_1 вартістю 54184,20 гривень було повернуто його власнику ОСОБА_2 .
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе винним і показав , що дійсно 22 березня 2012 року близько 13.50 год. перебував у стані алкогольного сп"яніння. Поблизу господарства ОСОБА_2 на АДРЕСА_3 , побачив автомобіль ЗІЛ 130 номерний знак НОМЕР_1. І згадав, що його знайомому необхідно перевезти холодильник. Він підійшов до автомобіля, відчинив водійські дверцята і побачив в замку запалення ключі. Без дозволу господаря, він завів двигун автомобіля та поїхав, щоб перевезти холодильник . По дорозі застряг на автомобілі і його затримав власник ОСОБА_2 та працівники міліції. У вчиненому щиро розкаюється.
Таким чином вина підсудного ОСОБА_1 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ст.289 ч.2 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується негативно, скоїв тяжкий злочин.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння та рецидив злочинів.
Обставиною, що пом"якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину. Судом не може бути визнано пом"якшуючою обставиною добровільне відшкодування завданого матеріального збитку, яка визначена органом досудового слідства, оскільки у справі відсутні дані, що неправомірними діями ОСОБА_1 при скоєнні ним злочину потерпілому завдано реальних збитків, які підлягали відшкодуванню та фактично були відшкодовані підсудним. Той факт, що майно повернуто потерпілому, який претензій до підсудного не має, не може бути визнано зазначеною пом"якшуючою обставиною при призначенні покарання ОСОБА_1
Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, обставини справи і наставші наслідки, а також, ставлення до підсудного потерпілого , який претензій до нього не має, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства,але призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі слід визначити його у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 289 і без конфіскації майна.
Судові витрати слід стягнути з підсудного в силу ст. 93 КПК України , а питання про речові докази вирішити у порядку ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст.321 - 324 КПК України, -
Засудив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді п"яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
Згідно ст. 71 КК України ОСОБА_1 за сукупністю вироків остаточно призначити покарання у виді п"яти років позбавлення волі без конфіскації майна та штрафу в розмірі 1500 гривень згідно вироку Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 4 січня 2012 року, який виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою. Строк відбування покарання рахувати з 23 березня 2012 року, тобто з дня затримання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області витрати, пов"язані з проведенням товарознавчої експертизи в сумі 588 гривень.
Речовий доказ автомобіль ЗІЛ 130 номерний знак НОМЕР_1, який зберігається під збережною розпискою у ОСОБА_2 дозволити використовувати йому, як власнику.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя Семенюк І. М.