Справа № 2-а-4191/11
18 жовтня 2011 року
Зарічний районний суд м. Суми
у складі : головуючого- судді Прокудіної Н.Г
при секретарі - Рубаненко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ТОВ „Імпульс” до Сумської міської ради, ТОВ „Керамейя” про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до суду мотивуючи свої вимоги тим що, відповідно до договору купівлі-продажу від 23.12.2004 року ТОВ „Імпульс” придбало нежитлові приміщення за адресою м. Суми вул. Погранична, 47, не житлова будівля під лат. „А” -бетон, панелі, цегляна загальною площею 1 854.56 м2.; не житлова будівля під лат.”Б” Бетон, панелі, цегляна, загальною площею 6 563.9 м2. Вказані не житлові приміщення розташовані на земельній ділянці, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Суми. Право власності на вказану нерухомість зареєстровано за позивачем. Якщо вказана нерухомість розташована на земельній ділянці, яка надана в користування, то при відчуженні до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій розташована нерухомість з частиною ділянки, необхідною для її обслуговування. Таким чином, право користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою м. Суми, вул. Погранична, 47 на якій розташовані належні позивачеві не житлові приміщення, виникло у позивача з 07.02.2005 року, тобто з моменту здійснення за позивачем державної реєстрації права власності на не житлові приміщення, у зв'язку з чим Сумська міська рада була зобов'язана посвідчити право позивача на користуванні сказаною земельною ділянкою, шляхом укладення з ним відповідного договору, який би посвідчив це право. Враховуючи обставини, позивач звернуся до Сумського міського управління земельних ресурсів з заявою від 06.02.2007 року №43 про надання в оренду земельної ділянки, на якій розташована нерухомість. В свою чергу ТОВ „Імпульс” отримало в управління архітектури та містобудування Сумської міської ради комплексний висновок щодо розміщення виробничої бази за вищевказаною адресою. Не дивлячись на те, що ТОВ „Імпульс” подав вищевказану заяву про отримання в оренду зазначеної земельної ділянки, Сумське міське управління земельних ресурсів своїм листом від 08.02.2007 року за №760/01.19, повідомило, що ТОВ „Імпульс” зобов'язаний демонтувати належну йому нерухомість яка знаходиться на спірній земельній ділянці.
ТОВ „Імпульс” звернувся з листом №153 від 23.05.2007 року до міського голови міста Суми, в якому повідомив, що не має наміру демонтувати належну йому на праві власності нерухомість та вдруге просить надати йому в оренду земельну ділянку, на якій розташовані не житлові приміщення.
13.07.2007 року Сумське міське управління земельних ресурсів своїм листом №3873/01-27 повідомило ТОВ „Імпульс” про то, що надання земельної ділянки ТОВ „Імпульс” не можливе, оскільки дана земельна ділянка згідно з рішенням Сумської міської ради №647-МР від 27.06.2007 року виділені в оренду ТОВ „Керамейя” для розміщення заводу по виробництву будівельних матеріалів. 11.07.2007 року між Сумською міською радою та ТОВ „Керамейя” укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до якого ТОВ „Керамейя” отримала в оренду земельну ділянку по вул. Пограничній, 47 площею 25.6602 га. 13.08.2007 року Сумська міська рада та ТОВ „Імпульс” було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки віл 11.07.2007 року відповідно до якого були внесені зміни до Договору оренди земельної ділянки від 11.07.2007 року.
Відповідно до п.1.1. розділу Договір оренди земельної ділянки від 11.07.2007 року викладно, що на земельній ділянці знаходяться не житлові споруди, які належать ТОВ „Імпульс” на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2004 року, але документи, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою відсутні. На користування земельною ділянкою під цими не житловим спорудами встановлюються обмеженням в розділі 2. „Умов договору”.
Право власності ТОВ „Імпульс” на приміщення за адресою: м.Суми, вул. Прикордонна, 47 не погашно, однак станом на сьогоднішній день Сумська міська рада так і не прийняла рішення про вилучення цих земельних ділянок з користування ТОВ „Карамейя”. Сумська міська рада порушила зобов'язання встановлені договором оренди земельної ділянки від 11.07.2007 року.
Така бездіяльність Сумської міської ради порушує права ТОВ „Керамейя”, та фактично, унеможливлює його право на отримання у користуванні земельних ділянок, на яких знаходяться не житлові приміщення. Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на
земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового приміщення в обсязі, та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.
З моменту реєстрації права власності на нерухомість до ТОВ „Імпульс” перейшло і право на земельні ділянки під даними об'єктами нерухомості.
В порушення вимог ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України Сумська міська рада не прийняла рішення про передачу земельних ділянок під об'єктами нерухомості ТОВ „Імпульс”
Відповідно до п.2.2. розділу 2 „Умови договору” Договору оренди земельної ділянки від 11.07.2007 року зі змінами внесеними Договором про внесення зміни до договору оренди земельної ділянки від 11.07.2007 року від 13.08.2007 року в разі непогашення права власності на протязі двох місяців право користування цими земельними ділянками припиняється шляхом прийняття рішення Сумською міською радою про вилучення цих земельних ділянок з користування ТОВ „Керамейя” на черговій сесії. Вказані зобов'язання щодо реалізації своїх повноважень Сумською міською радою не були виконані. Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2020 року від 01.04.2010 року положення п.1 ч.1 ст. 17 КАС стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Позивач просить суд зобов'язати Сумську міську раду прийняти рішення про вилучення з користування ТОВ „Керамейя” земельних ділянок площею 0.6233 на та площею 0.0996 га., що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Прикордонна, 47 на яких розташовані не житлові приміщення ТОВ „Імпульс”.
Представники Сумської міської ради, ТОВ „Керамейя” не з'явились у судове засідання, про дату та час розгляду справи сповіщені належним чином.
Відповідач до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
В силу ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача, оскільки в справі достатньо доказів про права і відносини сторін необхідних для розгляду справи по суті.
В судове засідання сторони не з'явились. В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ст. 41 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали адміністративного позову, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:
Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду мотивуючи свої вимоги тим що, відповідно до договору купівлі-продажу від 23.12.2004 року ТОВ „Імпульс” придбало нежитлові приміщення за адресою м. Суми вул. Погранична, 47, не житлова будівля під лат. „А” -бетон, панелі, цегляна загальною площею 1 854.56 м2.; не житлова будівля під лат.”Б” Бетон, панелі, цегляна, загальною площею 6 563.9 м2.
Сумською міською радою через канцелярію суду було подано супровідний лист з копіями Постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2011 року по справі № 17/513-07, копія постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року по справі № 16/49-10.
Вказаними вище рішеннями судів різних інстанцій, які набрали законної сили, встановлено, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2011 року по справі № 17/513-07, що позивач є власником нежитлових будівель по вул. Погранична, 47 в м. Суми. Позивач набув право власності на нежитлові будівлі придбавши їх на підставі договору купівлі-продажу у товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиінвестпром". В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиінвестпром" набуло право власності на нерухомість на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ВАТ "Сумський завод гумотехнічних виробів". У ВАТ "Сумський завод гумотехнічних виробів" існувало право користування земельною ділянкою на правах оренди. З продажем нежитлових будівель право на користування земельною ділянкою перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиінвестпром", а в подальшому і до ТОВ "Імпульс", який є власником нерухомості на теперішній час. »
Позов про визнання за позивачем права користування земельними ділянками, на яких розміщені нежитлові приміщення, що належать позивачу на праві власності та визнання недійсним договору оренди від 11.07.2007, укладеного між Сумською міською радою та ТОВ "Керамейя" в частині земельних ділянок, на яких розміщені нежитлові приміщення, що належать позивачу на праві власності, обґрунтовується положеннями ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України у редакції, що діяла на час придбання позивачем у власність об'єктів нерухомого майна (грудень 2004 року).
23.12.2004 між ТОВ "Сумиінвестпром" (продавець) та ТОВ "Імпельс" укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є нежитлові приміщення, що знаходяться у м. Суми по вул. Пограничній,47 та розміщені на земельній ділянці Сумської міської ради: нежитлова будівля (пожежне ДЕПО під літерою "А"), нежитлова будівля (складський корпус під літерою "Б").
Відповідно до п. 1.3 договору вищевказані нежитлові приміщення належать продавцю на праві колективної власності на підставі рішення господарського суду Сумської області від 30.11.2004 (справа №8/621-04). Право власності позивача на нерухоме майно зареєстроване 07.02.2005.
За зверненнями ТОВ "Імпульс" до виконавчого комітету Сумської міської ради про надання дозволу на демонтаж придбаних об'єктів нерухомого майна, на підставі розпорядження в.о. міського голови від 23.09.2005 за №706-Р, створена комісія, з технічного обстеження нежитлових приміщень до складу якої увійшов представник ТОВ "Імпульс" заступник директора.
У відповідності до Протоколу обстеження технічного стану нежитлових приміщень по вул. Пограничній, 47, які є власністю ТОВ "Імпульс", приміщення пожежного ДЕПО з гуртожитком знаходиться в напіврозібраному стані, демонтовані віконні та дверні блоки, демонтовано систему опалення. Подальша експлуатація приміщення є технічно неможливою. Складське приміщення не було завершене будівництвом, відсутні стінові панелі, частково вікна, двері, ворота, інженерні мережі, не виконана покрівля. Комісія вирішила надати дозвіл ТОВ "Імпульс" на розробку нежитлових приміщень.
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.10.2005 за №589 дозволено ТОВ "Імпульс" демонтаж нежитлових приміщень (пожежне ДЕПО та складське приміщення) по вул. Пограничній, 47; КП Сумське міське БТІ доручено погасити право власності на вказані нежитлові приміщення (а.с. 104, 105 т.1).
Листами 23.05.2007 за № 153, 15.07.2007 за №56 ТОВ "Імпульс" звернулося до Міського голови м. Суми про відміну рішення щодо демонтажу нежитлових приміщень з огляду на те, що ТОВ "Імпульс" у подальшому планує використовувати складське приміщення за призначенням і залишає за собою право розпоряджатися недемонтованою частиною пожежного ДЕПО. При цьому заявник посилався на те, що демонтована частина складського приміщення складає 15,7% від площі будівлі, пожежного ДЕПО -31,8%
Отже, об'єктами нерухомого майна є будівлі, споруду, які закінчені будівництвом та відповідають характеристикам, необхідним за будівельними нормами для таких об'єктів.
Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради про демонтаж об'єктів не скасоване. Частковий демонтаж об'єктів спростовує посилання позивача на належність йому на праві власності будівель та споруд як об'єктів нерухомого майна, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що у позивача відсутнє право, засноване на положеннях ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України, на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкту.
Крім того, незалежно від того, що у редакції ст. 120 Земельного кодексу України на час укладення договору купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, не визначеною була істотна умова договору щодо наявності у продавця об'єкту нерухомого майна права на земельну ділянку, надану у користування. Тобто необхідною умовою захисту права придбавача будівлі, споруди на земельну ділянку у порядку ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України є наявність у відчужувача об'єкту нерухомого майна права на земельну ділянку. Продавець як сторона за договором купівлі-продажу не володіла правом на земельну ділянку, оформленим у визначеному законом порядку.
Виходячи з наведеного, право позивача на користування земельною ділянкою у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України захисту не підлягає, що є підставою для відмови у позові в цілому.
Також, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року по справі № 16/49-10 встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 24.11.2010 року у справі № 16/49-10 позовні вимоги ТОВ “Керамейя” задоволено - визнано недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.2004р. (бланк серія ВВТ № 507487), укладений між ТОВ “Сумиінвестпром” та ТОВ “Імпульс”; позовні вимоги Сумської міської ради задоволено частково - зобов'язано ТОВ “Імпульс” усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками територіальної громади м. Суми, які розташовані в м. Суми, вул. Прикордонна,47, загальною площею 0.146 га та 0,951 га шляхом їх звільнення, а саме демонтажу залишків розібраних нежитлових приміщень (пожежне депо та складське приміщення) по вул. Прикордонній,47 в м. Суми. В частині вимог Сумської міської ради стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2004 р. (бланк серія ВВТ № 507487) , укладеного між ТОВ “Сумиінвестпром” та ТОВ “Імпульс” -відмовлено.
Оскільки відчужувач будівель за договором купівлі-продажу від 23.12.2004 року -ТОВ “Сумиінвестором” не мав у користуванні земельної ділянки, не укладав договору оренди земельної ділянки з її власником - територіальною громадою міста Суми в особі Сумської міської ради, то відповідно до вимог статті 120 Земельного кодексу України до відповідача не перейшло право користування земельною ділянкою в м. Суми по вул. Прикордонній, 47.
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.10.2005р. № 589 «Про демонтаж нежитлових приміщень по вул. Прикордонній,47 ТОВ «Імпульс»дозволено провести демонтаж
нежитлових приміщень (пожежного депо та складських приміщень), однак відповідач наданим йому дозволом не скористався, належне йому нерухоме майно не демонтував.
На момент укладення спірного договору купівлі продажу від 23.12.2004р. продавець - ТОВ “Сумиінвестпром” не мав повного обсягу цивільної правоздатності, оскільки не був власником всіх перелічених в договорі об'єктів.
З матеріалів справи вбачається, що рішення від 25.10.2005 року №589 прийняте Виконавчим комітетом Сумської міської ради «Про демонтаж нежитлових приміщень по вул..Прикордонній,47»до яких відноситься ( пожежне депо та складське приміщення) не скасовано. Пунктом 2 цього рішення було доручено КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»погасити право власності на вказані нежитлові приміщення. Зазначене рішення виконувалось ТОВ «Імпульс»шляхом часткового демонтажу об'єктів нерухомого майна.
Необхідною умовою захисту права придбавача будівлі, споруди на земельну ділянку є наявність у відчужувача об'єкту нерухомого майна права на земельну ділянку, оскільки за договором купівлі - продажу від 23.12.2004 року продавець не володів правом на земельну ділянку, тобто не оформив її у визначеному законом порядку, відповідно до вимог статті 120 Земельного кодексу України, відсутні підстави для переходу до покупця права користування земельною ділянкою.
У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Господарськими судами встановлені факти відсутності у позивача будь-якого суб'єктивного права за захистом якого ТОВ «Імпульс» звернулося до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративний позовом по даній справі.
Крім того позивачем пропущено строки звернення до адміністративного суду, оскільки у відповідності до ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обґрунтована заява, як того вимагає ч.1 ст. 100 КАС України про поновлення строку звернення до адміністративного суду Позивачем подана не була.
Позивач у позовній заві зазначає що 13.07.2007 року дізнався про те, що рішенням Сумської міської ради № 647-МР «Про припинення права користування земельною ділянкою ВАТ „Сумський завод гумотехнічних виробів та надання в оренду земельної ділянки по вул. Пограничній, 47 ТОВ „Керамейя»від 27.06.2007 року спірна земельна ділянка виділена в оренду ТОВ «Керамейя». Тобто саме 13.07.2007 року Позивач (ТОВ «Імпульс») дізнався про можливе порушення його прав у зв'язку з прийняттям вказаного рішення Сумською міською радою та мав право звернутися до адміністративного суду з відповідним позовом, проте цього в межах строку визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України позивачем зроблено не було. Тому необхідно відмовити позивачу в задоволенні позову повністю за необґрунтованістю позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 159, 160-163 КАС України, Законом України 'Про місцеве самоврядування в Україні, -
Відмовити ТОВ „Імпульс” в задоволенні позову повністю за необґрунтованістю позовних вимог.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя