Справа № 2601/10284/12
13.06.2012 р. м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва
в складі : головуючого судді Дмитрук Н.Ю.,
при секретарі Діденко А.А.
з участю прокурора Куца О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 21.05.1984 року Московським районним судом м. Києва за ст. 214 ч. 1 КК України до виправних робіт терміном на 1 рік;
- 11.04.1984 року Московським народним судом м. Києва за ст. 140 ч. 3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Вирок вступив в законну силу 25.04.1985 року;
- 23.11.1989 Московським районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. Вирок вступив в законну силу09.02.1990 року;
- 24.02.1992 року Московським районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч. 2 КК України до позбавлення волі на термін 2 роки. Вирок вступив в закону 13.03.1992 року;
- 24.02.1992 року Народним судом Московського району м. Києва за ст. 229-6 ч. 2 КК України до позбавлення волі на термін 2 роки. Вирок вступив в законну силу 06.03.1992року;
- 17.06.1994 року Московським районним судом м. Києва за ст. 140 4.2 КК України до позбавлення волі на термін 2 роки. Вирок вступив в законну силу 07.07.1994 року;
- 12.05.1998 року Московським районним судом м. Києва за ст.ст. 206 ч. 2., 117 ч.3. 42, 26 КК України до позбавлення волі на термін 9 років. Вирок вступив в закону силу 21.08.1998 року;
- 19.10.2007 року Печерським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.2 КК України до позбавлення волі на термін 3 роки. Вирок вступив в закону силу 18.01.2008 року;
- звільнений 19.08.2009 року з Березанської ВК Київської обл. № 95 на підставі постанови Березанського міського суду Київської області від 11.08.2009 року умовно-достроково, маючи не відбутий строк 11 місяців 10 днів з застосуванням ст. 81 КК України;
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_1 16.11.2011 року приблизно о 16-40 год. перебуваючи на першому поверсі торгівельного залу ТОВ «Фудмаркет», що розташований на території магазину «Велика кишеня», по вул. Лятошинського, 14, м. Київ, помітив плитки шоколаду «Корона», які вирішив повторно, таємно викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 підійшов ближче до полиці та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав чуже майно, що належить ТОВ «Фудмаркет», а саме 18 плиток шоколаду «Корона», вартістю за одну плитку 11,20 грн., а всього на загальну суму 201, 06 грн., які сховав під куртку, у яку був одягнений та направився до виходу з магазину, пройшовши каси, а далі на вулицю, однак з часом був затриманий співробітниками міліції, які виявили та вилучили викрадене майно.
Крім того він, 13.03.2012 року близько 12-00 год., перебуваючи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2»ФОП «ОСОБА_3»по АДРЕСА_2, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном та реалізуючи його, скориставшись відсутністю охорони та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав два пакунки кави «Якобс Монарх», вартістю 69,95 грн. за пакунок, чим завдав ФОП «ОСОБА_3»матеріального збитку на загальну суму 139,89 грн. Після чого, намагаючись залишити місце вчинення злочину був затриманий працівниками охорони ФОП «ОСОБА_3», в зв'язку із чим не зміг розпорядитись за власним розсудом та не довів свій злочинний умисел до кінця з обставин які не залежали від його волі.
Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, пояснив, що16.11.2011 року він близько 15 год. 00 хв. вийшов на вулицю та погулявши зайшов до магазину «Велика Кишеня», що по вул.. Лятошинського,14 в м. Києві. Так-як грошей у нього не було, то він походивши по торговому залу першого поверху вирішив викрасти продукти харчування. Він підійшов до полиці на якій знаходилися плитки шоколаду та набравши їх сховав під куртку. Сховавши шоколад він вийшов повз касу та за товар не розрахувався. Вийшовши з магазину він став пропонувати шоколад перехожим. В цей час до нього підійшла його знайома ОСОБА_4, 1981р.н., та він запропонував їй допомогти йому продати шоколадні плитки. В цей час до них підійшли працівники міліції та затримали їх, потім в розмові з ними він повідомив, що шоколад він викрав з магазину «Велика Кишеня»близько 16 год. 40 хв. В подальшому у нього було вилучено працівниками міліції плитки шоколаду «Корона»в загальній кількості вісімнадцять штук. ОСОБА_4, не знала, що вказаний шоколад він викрав з магазину «Велика Кишеня». 13.03.2012 року близько 12 години 00 хвилин він повертався з тимчасового місця роботи по АДРЕСА_2. На даній вулиці він помітив магазин під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" та вирішив зайти до нього щоб придбати цигарок. Зайшовши до магазину направився в торгівельну залу та став оглядати полиці з продуктами харчування оскільки подумав крім цигарок придбати ще якісь продукти. Потім на одній з полиць помітив каву "Якобс Монарх" яка знаходилась в пакетах і вирішив викрасти декілька пакетів. Після чого озирнувшись навколо себе впевнився, що мене ніхто не бачить та взяв з полиці два пакети кави "Якобс Монарх" і піднявши нижню частину своєї куртки сховав їх за пояс штанів. Потім направився до виходу з торгівельної зали магазину і пройшовши через касу згадав, про те що хотів придбати цигарок і вирішив повернутися. В цей час з службового приміщення вийшов невідомий чоловік, який представився співробітником охорони та попросив показати йому, що знаходиться у нього під курткою Також співробітник охорони під час того як вони перебували поряд з вихідними дверима магазину викликав міліцію. Через декілька хвилин до магазину завітали співробітники міліції на прохання яких він показав куди саме сховав викрадені ним два пакети кави. Далі повідомив співробітникам міліції всі обставини вчиненої ним крадіжки. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо, зазначив, що злочини скоював через скрутне матеріальне становище.
За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорювались.
Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і надійшов до висновку, що його дії за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, як незакінчений замах на крадіжку чужого майна.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, його особу -який за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, визнається судом щире каяття у вчиненому, згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжує його покарання, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції даних статтей, остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів згідно правил ст. 70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим із застосуванням ст. 75 КК України та зобов'язати виконувати останнього, обов'язки, викладені в ст. 76 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-
засудив:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України -4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України -3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він, протягом двох років іспитового строку, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Речові докази по справі:
- вилучені, оглянуті вісімнадцять шоколадок «Корона», що знаходяться на зберіганні у представника ТОВ «Фудмаркет»ОСОБА_6, -повернути власнику, ТОВ «Фудмаркет».
- вилучені, оглянуті два пакунки кави «Якобс Монарх», що передані на зберігання товарознавцю магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»ФОП «ОСОБА_3»-повернути власнику, ФОП «ОСОБА_3».
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну вироку в законну силу залишити без змін -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя Н.Ю.Дмитрук