Справа № 2601/11248/12
Провадження по справі № 2/2601/3335/12
05.06.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Полякова Л.В.,
при секретарі Фаринюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
у травні 2012 року позивач пред'явив позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що 06.07.2002 року між нею та відповідачкою у відділі реєстрації актів громадянського стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві було зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №513. Від шлюбу вони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_2.
Свої вимоги мотивує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини між ними фактично припинені, будь-які умовляння та наміри збереження шлюбу є неможливими. Просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що вони із відповідачем продовжують проживати в одному приміщенні, сумісно виконують свої батьківські обов'язки щодо виховання дітей та їх утримання, проте шлюб носить формальний характер та не ґрунтується на почуттях. З лютого 2010 року із відповідачем не підтримують шлюбних відносин та не мають наміру їх відновлювати. Просила задовольнити позовні вимоги та розірвати шлюб.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, свої заперечення мотивував тим, що хоче зберегти шлюб в інтересах своїх неповнолітніх дітей. Крім того, зазначив, що позивач посилається та те, що підставою для розірвання шлюбу є зловживання ним спиртними напоями, що не відповідає дійсності та не є дійсною підставою для розірвання шлюбу. Зазначив, що дійсно із позивачкою проживають спільно, виконують батьківські обов'язки щодо виховання та утримання дітей, але як подружжя не цікавляться один одним, із позивачкою не підтримують шлюбних відносин, а істинною причиною звернення до суду позивача вважає втрату позивачем почуття любові.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 06 липня 2002 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, про що складено актовий запис № 513.
Від цього шлюбу у подружжя є неповнолітні діти -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Сторони проживають разом, проте тривалий час не підтримують шлюбних відносин та ведуть спільне господарство в межах, необхідних для утримання та виховання дітей.
Аналізуючи матеріали справи, приймаючи до уваги вимоги чинного законодавства згідно якого шлюб ґрунтується на взаємній згоді чоловіка та дружини, суд вважає, що подальше збереження сім'ї є неможливим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.
В судовому засіданні позивачка пояснила, що вона втратила почуття кохання до відповідача. Пояснила, що з моральних та етичних норм, перебування у шлюбі суперечить її інтересам, а примирення є неможливим.
Відповідач в судовому засіданні посилався на те, що шлюб підлягає збереженню в інтересах неповнолітніх дітей та може ґрунтуватись на взаємній повазі чоловіка та жінки, незважаючи на відсутність шлюбних відносин у подружжя.
Оцінюючи пояснення відповідача, суд вважає, що заперечення відповідача щодо неможливості розірвання шлюбу , виходячи з інтересів неповнолітніх дітей , не може слугувати достатньою підставою для відмови в задоволенні даного позову, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.
З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп., сплачений нею при подачі позовної заяви.
Керуючись ст.ст.21, 24, 110, 112 СК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 06 липня 2002 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів громадянського стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 513 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: