Справа № 2601/13998/12
Провадження по справі № 2/2601/3946/12
30.07.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Мішкіній А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом про надання дозволу для виїзду за кордон неповнолітньої ОСОБА_3 без згоди батька ОСОБА_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що шлюб між нею та відповідачем було розірвано 22.07.2008 року. Від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її повному утриманні та вихованні. На даний час у позивача є можливість вивезти дочку за кордон на відпочинок та оздоровлення, для чого необхідно мати письмову нотаріально засвідчену згоду батька на тимчасові виїзди ОСОБА_3. Однак відповідач безпідставно не надає згоди на виїзд дитини за межі України, а жодних вагомих аргументів, які б пояснювали та обґрунтовували його відмову, він не наводить.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини справи, просила позов задовольнити.
Відповідач до суду не з'явився. Про дату судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, в зв'язку з чим, суд за згодою позивача, ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду, у відповідності до ст. 224-226 ЦПК України.
Представник служби у справах дітей в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що у телефонній розмові з батьком дитини, останній не повідомив про причини незгоди у наданні дозволу на вивіз дитини за кордон. Не вбачаючи підстав для відмови у задоволенні позову, не заперечував проти нього.
Заслухавши позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано 22 липня 2008 року.
На утриманні позивача знаходиться дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2
Позивач вказуючи про можливість організації відпочинку доньки у літній період як на території України, так і за кордоном.
Батько дитини, відповідач у справі не надає згоди на виїзд дитини за кордон.
Відповідно до ст. 313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла 16 років , має право на виїзд за межі України за згодою батьків , піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, документами, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини.
Відповідно до ст. 4 Закону, оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків.
Таким чином, виїзд за межі України громадян, які не досягли 16 річного віку у супроводі одного з батьків та при відсутності згоди другого з батьків, здійснюється на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16 річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Також необхідно зазначити, що із Конвенцією про права дитини (ратифіковані Постановою Верховної Ради № 789 від 27.02.91 р.) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
У відповідності до вимог ст.ст.7, 155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Керуючись ст.ст. 80, 169 ч.4, 213, 215 ЦПК України, ст. 154 Сімейного Кодексу України, с. 4 ЗУ "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", п. 16 "Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Надати дозвіл на виготовлення дитячого проїзного документа на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди батька, ОСОБА_2.
Дозволити ОСОБА_1, без згоди батька ОСОБА_2, тимчасове багаторазове вивезення неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, за межі України та на його в'їзд до наступних країн: Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Турції, Греції, Італії, Румунії, Єгипту, на весь час до досягнення ОСОБА_3 16-річчя, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Голосіївського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя