73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
27.11.2006 Справа № 10/218-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Матирка М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гемма ЛТД" , м. Херсон
до
відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області
відповідача-2 - Міністерства аграрної політики України, м. Київ
3-ї особи на стороні відповідача-2 - державного підприємства "Укрриба", м. Київ
про спонукання до здійснення приватизації
за участю представників сторін:
від позивача - Никифоров О.Е. - представник;
від відповідача-1 - Щербина О.В. - начальник юрвідділу;
від відповідача-2 - не прибув;
від 3-ї особи - не прибув;
Розгляд справи розпочатий 14.11.06 р. з перервами до 17.11.06 р. та 27.11.06 р. згідно зі ст. 150 КАСУ.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо здійснення приватизації наявних гідро- та інженерно-технологічних споруд ставкового господарства, будівлі насосної станції з устаткуванням Збур'ївського рибгоспу, які забезпечать можливість дотримання статусу племінного репродуктору та знаходяться за адресою: с. Стара Збур'ївка, Голопристанського району Херсонської області шляхом викупу позивачем.
В обґрунтування позову зазначає, що орендує у відповідача за договорами оренди від 02 червня 2003 року № 154-23-065 та від 17 червня 2003 року № 157-23-065, відповідно, гідроспоруди ставкового господарства та будівлю насосної станції з устаткуванням Збур'ївського рибного господарства.
31 травня 2006 року листом № 03-2073 відповідач повідомив позивача про припинення дії цих договорів, зазначивши, що згідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. №2269-ХІІ вказане майно не може бути об'єктом оренди.
Натомість позивач листом від 19 червня 2006 року № 144 вказав відповідачу на те, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" орендовані об'єкти не визначені як такі, що не можуть орендуватися. При цьому зазначив, що протягом терміну дії договорів належним чином виконував обов'язки орендаря, суттєво поліпшив об'єкти оренди на суму 629536 грн.55 коп., відбудував інкубаційний цех та складське приміщення на суму 92802 грн.06 коп, які є спільними за призначенням з об'єктами оренди, здійснив інші інженерно-технологічні поліпшення, що дозволили йому відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 29.12.2005 року № 766/130 «Про присвоєння відповідних статусів суб'єктами племінної справи у тваринництві за наслідками державної атестації 2005 року»одержати статус племінного репродуктору.
Оскільки лист відповідача від 31.05.2006 р. № 03-2073 не передбачав відповідно до закону та договорів вирішення питань компенсації позивачу понесених витрат після припинення дії договорів оренди майна, останній листом від 19.06.2006р. №144 звернувся до відповідача з проханням приватизувати об'єкти оренди шляхом викупу як орендар, що провів за згодою орендодавця їх суттєве поліпшення на суму, що перевищує 25 відсотків балансової вартості об'єктів.
Відповідач листом від 04 липня 2006 року № 03-2530 з посиланням на п.п. "г" п. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»від 04.03.1992р. № 2163-ХІІ та спільний лист Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 08.08.2005р. № 10-21-12089/37-30-7/11928 відмовив позивачу повідомивши, що гідротехнічні споруди не підлягають приватизації.
Право на приватизацію майна позивач обґрунтовує тим, що згідно підпункту «г»пункту 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-ХІІ гідротехнічні споруди як такі, що не підлягають приватизації, визначені, якщо вони забезпечують життєдіяльність держави в цілому та вказує на пункт 6 названої статті закону, який визначає, що перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Як на доказ правомірності звернення до відповідача за приватизацією орендованого державного майна посилається на відсутність цього майна у переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, затвердженому Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, стверджує, що гідроспоруди ставкового господарства та будівля насосної станції з устаткуванням Збур'ївського рибгоспу Голопристанського району Херсонської області жодним чином не впливають на життєдіяльність держави в цілому, визначення їх відповідачем на своє бачення такими, що не підлягають приватизації, є перевищенням його повноважень, а тому підстава, з якої відповідачем відмовлено позивачу у приватизації, відсутня у переліку підстав для відмови, передбачених п. 3 ст. 12 ЗУ "Про приватизацію державного майна" № 2163-ХІІ.
В наданому у справу відзиві відповідач позов не визнає, вважає безпідставним та просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що гідроспоруди ставкового господарства та будівля насосної станції з устаткуванням Збур'ївського рибгоспу є державним майном, яке не ввійшло до статутного фонду ВАТ "Херсонрибгосп" при приватизації, знаходиться на його балансі та було передане у 2003 році в оренду позивачу на підставі діючого на той час законодавства.
Оскільки Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 29.06.2004р. № 1905-ІV частину другу статті 4 доповнено абзацем п'ятим, яким встановлюється, що "..не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", звертає увагу на абзац 19 п. "г" ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", згідно якого до об'єктів, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому належать гідротехнічні захисні споруди, до яких згідно з інструктивним листом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 08.08.2005р. № 10-21-12089/37-30-7/11928 належать і насосні станції. Проти наведених у позові посилань щодо здійснення суттєвих поліпшень орендованого майна на суму 629536 грн.55 коп. заперечень не надав.
Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на те, що відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону "Про приватизацію державного майна" перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, оскільки названа норма стосується об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи "Г", а спірне майно до неї не належить. Крім того, зазначений перелік визначає державні підприємства, які не підлягають приватизації, і не стосується окремого індивідуально визначеного майна.
За клопотанням відповідача ухвалою від 05.10.2006р. до участі у справі в якості другого відповідача залучено Міністерство аграрної політики України та в якості третьої особи на стороні другого відповідача -державне підприємство "Укрриба". Розгляд справи відкладено до 23.10.2006р., явку сторін визнано обов'язковою та зобов'язано надати суду зазначені в ухвалі документи. Відповідно до ч.4 ст. 52 КАС України розгляд справи починається спочатку.
Відповідач-2 та 3-я особа на стороні відповідача-2 в судове засідання 23.10.2006р. не з'явилися, причин неявки не повідомили, відзивів на позов та витребуваних документів не надали. Розгляд справи відкладено до 14.11.2006р.
В судове засідання 14.11.2006р. відповідач-2 не з'явився. Представник 3-ї особи надав заперечення на позов, в засіданні пояснивши, що ДП "Укрриба" неодноразово зверталося до регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області про припинення дії договорів оренди майна, укладених з ТОВ "Гемма, ЛТД". Вважає, що в даний час первісні договори повинні бути змінені і укладені між іншими сторонами, наполягає, що орендодавцем в новоукладених договорах має бути ДП "Укрриба", як балансоутримувач майна, а орендарем - ТОВ "Гемма, ЛТД". Пояснює це істотними змінами в законодавстві України, яке регулює орендні відносини та питання приватизації об'єктів загальнодержавного значення. В задоволенні позову просить відмовити, оскільки орендоване позивачем майно не може бути об'єктом приватизації, а його передача у власність порушує майнові інтереси ДП "Укрриба" як балансоутримувача майна, що знаходиться у нього на праві повного господарського відання.
Позивач в судовому засіданні 14.11.2006р. заявив клопотання про зобов'язання відповідача-1 до вирішення спору по суті здійснити у встановленому порядку оцінку майна, в задоволенні якого з урахуванням заперечень відповідача-1 відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, доводи та заперечення сторін, надані у справу докази і відповідні їм правовідносини суд вважає, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма, ЛТД" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору оренди державного майна від 02.06.2003р. № 154-23-065, укладеного між орендодавцем - регіональним відділенням Фонду державного майна України та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Гемма, ЛТД" в оренду на термін до 01.06.2006 р. передано окреме індивідуально визначене майно -гідроспоруди ставкового господарства Збур'ївського рибгоспу, що не увійшло до статутного фонду ВАТ "Херсонрибгосп", але знаходиться на його балансі та розташоване за адресою: Херсонська обл.,Голопристанський район, с. Стара Збур'ївка, визначеною експертним шляхом вартістю 460080грн.
За договором оренди державного майна від 17.06.2003р. № 157-23-065 на аналогічних умовах орендодавець передав орендарю в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - будівлю насосної станції з устаткуванням, що входить до складу ставкового господарства Збур'ївського рибгоспу, вартістю 173300грн.
Спільним наказом від 06.05.2003р. № 126/752 Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України "Про передачу гідротехнічних споруд" орендоване майно як таке, що не увійшло до статутного фонду ВАТ "Херсонрибгосп", передане на баланс державного підприємства "Укрриба". Акт приймання -передачі від 01.10.2003р. надано третьою особою у справу.
Враховуючи стан прийнятого в оренду майна та неможливість його використання за призначенням орендар листами від 13.06.03р. №15, від 27.10.03р. №30, від 26.11.03р. №31, від 27.05.05р. №100 звертався до орендодавця за дозволами на проведення невід'ємних поліпшень орендованого за договорами майна. Орендодавець листами від 04.11.03р. №03-3103, від 11.12.03р. №03-3460, від 06.06.05р. №03-1958 надав орендарю згоду на здійснення за рахунок власних коштів вказаних поліпшень з урахуванням робіт та пропозицій, вказаних у наданих позивачем у справу протоколах обстеження об'єктів від 08.10.2003р.
Відповідно до п. 51 діючої Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000р. № 1723-ІІІ,
у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Пунктом 5 Державної програми приватизації спірне майно віднесене до групи "А", як окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення). Продаж об'єктів групи "А" згідно п. 48 Державної програми приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми.
Протягом терміну дії договорів оренди позивачем були здійснені за рахунок власних коштів вказані поліпшення орендованого майна на суму 629536 грн. 55 коп., що майже вдвічі перевищує вартість зданого в оренду майна та підтверджується наданими у справу господарськими договорами з підрядними організаціями, актами виконаних робіт та платіжними розрахунковими документами.
Таким чином позивач, який відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992р. № 2163-ХІІ має право бути покупцем об'єкту приватизації, правомірно, згідно ч.1 ст. 12 Закону звернувся до визначеного ст. 7 названого Закону державного органу приватизації -регіонального відділення Фонду державного майна по Херсонській області із заявою від 19.06.2006р. № 144 про здійснення приватизації орендованого майна шляхом викупу.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Вказана обставина, згідно ч. 3 ст.12 Закону, є підставою для відмови в приватизації.
У переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженому Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999р. № 847-ХІV спірні об'єкти відсутні.
Посилання відповідача-1 на те, що у вказаний перелік крім державних підприємств, які не підлягають приватизації, не можуть включатися інші об'єкти приватизації, спростовуються ст. 1 названого Закону, яка передбачає та встановлює заборону на приватизацію не лише названих відповідачем -1 об'єктів, а й зокрема, запасів державного резерву незалежно від його місцезнаходження, пакетів акцій, що належать державі тощо. Звуження відповідачем -1 змісту поняття об'єкту приватизації суперечить змісту ст. 5 ЗУ "Про приватизацію державного майна", ст. 2 ЗУ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п. 5 Державної програми приватизації, затвердженої ЗУ "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000р. № 1723-ІІІ.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЗУ "Про приватизацію державного майна" відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли:
особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону;
законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства;
майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації;
об'єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них.
Жодної з передбачених законом підстав, відмовляючи у своїй відповіді позивачу, відповідач -1 у листі від 04.07.2006р. № 03-2530 не вказав і не обгрунтував.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача -1 як на підставу відмови у приватизації на підпункт "г" ч. 2 ст. 5 ЗУ "Про приватизацію державних підприємств", згідно якого загальнодержавне значення мають та забезпечують життєдіяльність держави в цілому об'єкти - гідротехнічні захисні споруди, оскільки вказані об'єкти у встановленому порядку не включені, як того вимагає ч. 6 ст. 5 названого Закону, до відповідного Переліку.
Крім того, орендоване позивачем окреме індивідуально визначене майно -гідроспоруди ставкового господарства Збур'ївського рибгоспу та будівля насосної станції з устаткуванням, що входить до складу ставкового господарства Збур'ївського рибгоспу, як вбачається з наданих у справу матеріалів, тривалий час до моменту передачі в оренду знаходилися в занедбаному, непридатному для використання стані, не використовувалися за призначенням, не виконували захисних функцій, а тому не можуть вважатися об'єктами, які мають загальнодержавне значення та забезпечують життєдіяльність держави в цілому.
Віднесення спільним інструктивним листом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 08.08.2005р. № 10-21-12089/37-30-7/11928 гідротехнічних споруд ставкових господарств та насосних станцій, які входять до складу таких господарств до таких, що мають загальнодержавне значення та виконують функції захисного характеру не передбачене законодавством України про приватизацію та повноваженнями відповідачів.
Не можуть також вважатися порушеними права та законні інтереси третьої особи на стороні відповідача -2 - державного підприємства "Укрриба", яке є балансоутримувачем майна, що підлягає приватизації, в частині права бути його орендодавцем. Державні підприємства втратили це право, оскільки відповідно до ст. 287 Господарського кодексу України єдиними орендодавцями нерухомого майна, як є державною власністю, можуть бути Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 158-164, 167 КАС України, -
постановив:
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Зобов'язати регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області прийняти рішення та здійснити у встановленому законом порядку приватизацію наявних гідроспоруд ставкового господарства та будівлі насосної станції з устаткуванням Збур'ївського рибного господарства за адресою: с. Стара Збур'ївка, Голопристанського району Херсонської області шляхом викупу товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма, ЛТД», м. Херсон.
3.Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4.Копію постанови направити сторонам по справі.
Суддя Л.І. Александрова