73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"15" листопада 2006 р. Справа № 8/311-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томатна країна"
до Херсонської митниці
УДК в ХО
3-тя особа: ЗАТ "Чумак"
про оскарження дій та рішення
за участю:
представників сторін:
прокурор Федоренко О.Б.
від позивача - представник Бєгунова О.О., дов. №1 від 10.07.06.
від відповідача-1 - провідний ю/к Омельченко С.С., дов. №07/04-25/149 від 12.01.06., гол. інспектор Ніколаєв О.О., дов. №07/04-25/7215 від 27.09.06.
від відповідача-2 - пров. спец. Сенкевич О.В., дов. №14/08/1978 від 06.10.06.
від третьої особи - не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю “Томатна країна» (позивач) в позовній заяві просить скасувати рішення митного органу № 508010000/5/003005 від 21 жовтня 2005 року щодо самостійного визначення митної вартості товарів, зобов'язати митний орган визначити митну вартість товару, який було розмитнено за вантажно-митною декларацією від 21 жовтня 2005 року № 508010000/5/003010 на рівні договірної вартості товару, а саме192452 грн. 47 коп., стягнути з Державного бюджету України через управління Державного казначейства у Херсонській області надмірно сплачену суму митного збору 32 грн. 99 коп., 3299 грн. 19 коп. податку на додану вартість. Позивач вказує на те, що на виконання контракту, укладеному з СП ВАТ “AGROMIR» (Узбекистан) 21 жовтня 2005 року позивачу було поставлено 108884 кг томатної пасти на загальну суму 192452 грн. 47 коп., товар надійшов на розмитнення на Херсонську митницю, декларантом на митниці виступило ЗАТ “Чумак». Херсонською митницею було безпідставно відмовлено у розмитненні товару за його договірною вартістю та самостійно визначена митна вартість товарів в сумі 208948 грн. 40 коп.., декларанту не надано письмове повідомлення із зазначенням причин відмови, як це передбачено ст. 80 Митного кодексу України. Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності у своєму листі від 02.04.2004 р. N 06-10/10-392 роз'яснив, що у випадках, коли митний орган має обґрунтовані підстави не визнавати достовірність наданих декларантом документів, він може вимагати у декларанта подання окремих додаткових документів, виходячи із переліку документів, наведеного у п. 15 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2003 року N 1375. При цьому перелік додаткових документів та причини їх запиту мають бути письмово сформульовані митним органом та надані декларанту. Вважає, що відповідач не мав права застосовувати при оцінки митної вартості товару такий метод як резервний метод оцінки, в митній декларації не обґрунтовано причин, з яких не були застосовані всі інші методи оцінки, які передували резервному методу.
В митній декларації відсутнє посилання на будь-який витяг цінової інформації бази даних Державної митної служби України (у графі 8). Факт заниження митної вартості товару може бути підтверджено витягом цінової інформації бази даних Державної митної служби України. Під витягом розуміється документ, підписаний посадовою особою Митного органу та засвідчений печаткою. Пунктом 16. Порядку декларування митної вартості товарів, передбачає, що митний орган видає декларантові за наявності у базі даних ДМСУ інформацію про середньоконтрактні ціни або митну вартість товарів, що була визначена під час митного оформлення ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, ввезених в Україну за іншою угодою. З метою забезпечення конфіденційності така інформація надається у знеособленому вигляді.
15 листопада 2006 року позивач заявив клопотання про стягнення з Державного бюджету через управління Держказначейства у Херсонській області витрати на правову допомогу у розмірі 1800 грн. та витрати сторін та їх представників, що пов'язані із прибуттям до суду у розмірі 517 грн. 78 коп. Позивачем наданий договір з ТОВ “Юридична фірма “Лінія» права» про надання юридичних послуг, двосторонні акти виконаних робіт, платіжні документи про сплату вартості юридичних послуг, та копії залізничних квитків.
Третя особа на стороні позивача, яку суд залучив до участі в розгляді справи -ЗАТ “Чумак» - пояснила суду, що 21 жовтня 2005 року для здійснення митного оформлення вантажу митним брокером ЗАТ “Чумак» була подана митниці вантажна митна декларація № 508010000/5/003005, декларація митної вартості та інші документи, необхідні для здійснення митного оформлення - зовнішньоекономічний контракт, рахунки-фактури від 26.09.2005, банківські платіжні документи, сертифікати походження, сертифікати якості, пакувальні листи. Митниця не прийняла заявлену митну вартість товару, письмового повідомлення із зазначенням причин відмови в митному оформленні товарів не надала. У зв'язку з чим ВМД № 508010000/5/003005 була анульована, позивачем було прийнято рішення продовжувати митне оформлення товару за визначеною митницею митною вартістю. Декларантом була заповнена нова ВМД № 508010000/5/003010 від 21 жовтня 2005 року (за формою ДМВ-2) із зазначенням митної вартості товару у сумі 208948 грн. 40 коп. Жодної вимоги щодо надання додаткових документів при здійсненні митного оформлення товару митниця не висувала.
Херсонська митниця (відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що аналіз бази даних цінової інформації Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби України, яка формується на основі даних митних документів, відомостей з прайс-листів, каталогів торговельних фірм та інших документів, показав невідповідність наявної у розпорядженні митниці інформації про вартість товарів позивача, задекларованій, виникла потреба витребування додаткових документів, які підтверджують митну вартість. Частиною 2 ст.264 Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-1V встановлено, що у разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього додаткові відомості (зокрема з переліку документів, наведеного у п.15 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. №1375). При цьому не зазначається в якому вигляді митний орган висловлює свою "вимогу". Тобто, інформацію про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути доведено до відома декларанта не тільки у письмовій, а й в усній формі.
Відповідач посилається на ст.265 Митного кодексу України, яка передбачає зобов»язання митниці надати на письмовий запит декларанта письмове роз»яснення причин за якими заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути прийнята митним органом. Але позивач не звертався письмово з відповідним запитом.
Пунктом 2.3. Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.10.2003р. №685, зазначено, що неможливість перевірки обчислення митної вартості виникає у випадках:
- відсутності рахунку-фактури; відсутності інших документів, потрібних для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості;
- якщо буде доведено, що заявлені в рахунку-фактурі чи інших документах відомості не відповідають дійсності;
- якщо декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість;
- якщо декларант відмовляється від надання необхідних додаткових відомостей.
На вимогу митниці декларантом не було надано наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: - установчі документи підприємства, що переміщує товари, - угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається, відповідну бухгалтерську документацію (по пункту 3), замовлення на поставку товарів, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника, калькуляцію фірми-виробника на товари. Згідно з частиною 2 статті 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф", а саме, у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів. Підтвердженням вимог митниці щодо надання додаткових документів є запис інспектора в декларації митної вартості ф. ДМВ-1 у графі “Для відміток митного органу» № 508010000/5/003326 “здійснено митну оцінку із застосуванням методу № 6 на підставі документу №№ 508010000/5/003326 від 16.11.05».
Крім того, декларантом не було подано митниці довідку-розрахунок митної вартості товарів всупереч п. 3.10 Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердж. Наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 року №685.
Митницею був застосований резервний метод визначення митної вартості (метод 6) у зв'язку з неможливістю застосування інших методів визначення вартості товарів. Метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, не застосовано, оскільки були відсутні додаткові відомості для підтвердження заявленої митної вартості: згідно вимог Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. №1375. Неможливість застосування методу 2 (Метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів) -відповідач обґрунтовує відсутню угоди щодо ідентичних товарів; методу 3 (Метод оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів) -відсутню угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; методу 4 (Метод оцінки на основі віднімання вартості), методу 5 (Метод оцінки на основі додавання вартості) - відсутню розрахункових даних, необхідних для застосування цих методів. Заявлена митна вартість на вантаж позивача на рівні 300 дол. США за тону скоригована митницею до 350 дол. США за тону. В якості обґрунтування визначеного митницею рівня митної вартості митниця надала суду витяг з бази даних цінової інформації Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби України.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що декларація митної вартості заповнена декларантом, в тому числі графи 5, 6, 7, а також митна вартість товару 208948 грн. 40 коп. Вантажна митна декларація також була заповнена декларантом із вказаною митною вартістю товарів 208948 грн. 40 коп. Якщо б декларант був не згоден з митною вартістю, визначеною митним органом, він мав право звернутись до митного органу з проханням надати йому товари, що декларуються у вільний обіг, задекларувавши товари із застосуванням тимчасової декларації.
Другий відповідач - Управління Державного казначейства в Херсонській області -повідомив суд про те, що в управлінні відкритий рахунок для відшкодування податку на додану вартість. Інформації для відшкодування зайво сплаченого мита та митного збору управління не надало, повідомивши суд про те, що Державна митна служба в централізованому порядку щоденно перераховує загальну суму належних коштів на відповідні рахунки Державного казначейства без зазначення переліку платників та конкретної суми цих коштів.
З метою захисту інтересів держави прокурор Херсонської області вступив у розгляд справи за власною ініціативою.
Розглянувши справу, заслухавши представників сторін, 3-ї особи, думку прокурора, суд
25 липня 2005 року між позивачем та СП ВАТ “AGROMIR», Узбекистан, було укладено зовнішньоекономічний контракт № UZB-25/07/2005 про поставку позивачу (покупцю) 500 тн томатної пасти 30 % за ціною 310 доларів США за нетто тону та томатної пасти 36 % в кількості 2500 тн за ціною 350 доларів за тону. На виконання контракту товар надходив на Херсонську митницю, митна вартість товарів дорівнювала фактурній, що підтверджується наданими позивачем вантажними митними деклараціями № 508010000/5/002762, - 2795, -2823 (арк. справи 89-95). 21 жовтня 2005 року поставив для позивача 108884 кг томатної пасти з вмістом сухих речовин 36 % на загальну суму 192452 грн. 47 коп. Товар надійшов на розмитнення на Херсонську митницю. Декларантом товару на митниці виступило ЗАТ “Чумак», яке разом з ВМД № 508010000/5/003005 подав такі документи: зовнішньоекономічний контракт з додатковою угодою, рахунки-фактури, дві митні декларації країни відправлення, банківські платіжні документи, сертифікати про походження товару форми СТ-1, пакувальні листи, сертифікати якості, перелік документів зазначено у ВМД (арк. справи 80). Митниця відмовила декларанту у розмитненні товару за його контрактною вартістю, письмового повідомлення із зазначенням причин такої відмови митниця не видала, талон відмови у митному оформленні не видала.
Митниця прийняла рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом , про що прийняла відповідний митний документ, примірник якого виданий декларанту. У зв'язку з чим ВМД № 508010000/5/003005 була анульована, на декларації митної вартості товарів № 508010000/5/003326 (ф. ДМВ-1) митницею здійснений запис “Здійснено митну оцінку із застосуванням методу № 6 на підставі документу №508010000/5/003326», що підтверджується наданим суду митницею примірником ДМВ-1. За погодженням із позивачем декларантом було прийнято рішення продовжувати митне оформлення товару за визначеною митницею митною вартістю. Декларантом була заповнена нова ВМД № 508010000/5/003010 від 21 жовтня 2005 року (за формою ДМВ-2) із зазначенням митної вартості товару, яка була визначена митницею за резервним методом у сумі 208948 грн. 40 коп., що на 16495 грн. 93 коп. вище договірної вартості.
В декларації про митну вартість товару в гр. 5 зазначені реквізити рішення митного органу щодо самостійного визначення митної вартості товару - №508010000/5/003005 від 21 жовтня 2005 року. Відповідач надав на вимогу суду належним чином засвідчену копію митного документу - митну оцінку до ВМД №508010000/5/003005 від 21 жовтня 2005 року (арк. справи 93), - зазначивши, що саме ця митна оцінка є рішенням митного органу щодо самостійного визначення митної вартості товарів. Позивач з заявою митниці не погоджується, посилаючись на те, що пунктом 3.6 Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 року №685, передбачено, що після розгляду поданих документів та за потреби проведення вартісної оцінки товару відділом складається довідка про визначення митної вартості чи здійснення митної оцінки товарів. У цьому ж наказі наводиться зразок Довідки про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки). Але форма довідки відрізняється від наданого митницею митного документа. Суд приймає даний митний документ про митну оцінку товарів як рішення, яке є предметом оскарження позивачем, враховуючи ненадання позивачем документу, який він оскаржує
Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню за таких підстав.
Митна вартість товарів, що переміщується підприємствами через митний кордон України, заявляється декларантом у вантажній митній декларації . У разі переміщення підприємствами через митний кордон товарів за угодою, вартість якої перевищує суму, еквівалентну 5000 євро, подається декларація митної вартості товарів. Митна вартість товарів, що ввозяться підприємствами на митну територію України, визначається шляхом відповідного застосування методів, передбачених статтями 266-273 Митного кодексу України. Декларант подав декларацію митної вартості за формою ДМВ-1, визначивши митну вартість за ціною контракту (ст. 267 Митного кодексу України). Пунктом 14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України, затв. Постановою КМУ № 1375 від 26.06.03, передбачено перелік документів, які подає декларант для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщується через митний кордон України. Пунктом 15 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України, передбачено право митниці додатково витребувати для підтвердження митної вартості товарів ще й інші документи, і декларант має право довести достовірність наданих відомостей шляхом подання необхідних документів. Такі документи декларант зобов»язаний надати на вимогу митного органу. Отже, перший відповідач мав право витребувати додаткові документи від декларанта. Митниця вважає, що така вимога може бути заявлена не тільки в письмовій а й в усній формі. Але суд не може погодитись з цим доводом. В Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України зазначено, що вимогу подання окремих додаткових документів має пред»являти не посадова особа митниця, а митний орган Оскільки митний орган є суб»єктом владних повноважень, на думку суду, додаткові документи вважаються витребувані, якщо тільки про це зазначено у відповідному запиті або іншому письмовому документі митниці. Запис митниці у ДМВ-1 про здійснення митної оцінки із застосуванням резервного методу не є доказом пред'явлення вимоги про надання додаткових документів. Відсутність такої письмової вимоги в даному випадку позбавило митницю можливості довести факт пред»явлення до декларанта будь-яких вимог щодо надання додаткових документів, а сам декларант заперечує ту обставину, що від нього вимагались інші додаткові документи.
Оскільки саме відмова декларанта від надання додаткових відомостей була підставою для неприйняття ВМД 508010000/5/003826, дії митниці по визначення митної вартості товарів за резервним методом є неправомірними.
В судовому засіданні митниця також не довела того, що надана декларантом інформація про митну вартість товарів не відповідає дійсності, а також того, що неможливо було застосувати основний метод визначення митної вартості товару, враховуючи митне оформлення попередніх поставок томатної пасти в вересні-жовтні 2005 року за тим самим контрактом.
Та обставина, що позивачем було прийнято рішення продовжувати митне оформлення товару за визначеною митницею митною вартістю, а також факт незвернення декларанта або позивача до митного органу з запитом про роз»яснення причин, за якими заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути прийнята митним органом, не позбавляє позивача права звернутися до суду для оскарження митної оцінки, зробленої митним органом.
Враховуючи викладене. суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно зі ст. 90, 91 КАС України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги та пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту представників сторін, несуть сторони. Розподіл судових витрат визначений у ст. 94 КАСУ, яка передбачає при ухвалені рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких обставин суд задовольняє клопотання позивача про відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 36 грн. 72 коп., документально підтверджених витрат на правову допомогу у розмірі 1800 грн. та клопотання про відшкодування витрат сторін та їх представників, що пов'язані із прибуттям до суду 7 вересня, 28 вересня, 17 жовтня, 15 листопада 2006 року у розмірі 517 грн. 78 коп., як такі що підтверджується залізничними квитками.
Керуючись ст. ст. 90, 91, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити. Скасувати рішення Херсонської митниці, яке має найменування “митна оцінка товару по ВМД № 508010000/5/003005 від 21жовтня 2005 року» щодо визначення митної вартості товарів товариства з обмеженою відповідальністю “Томатна країна» в сумі 208948 грн. 40 коп.
2. Зобов'язати Херсонську митницю визначити митну вартість товару (томатної пасти), який було розмитнено за вантажно-митною декларацією № 508010000/5/003010 від 21 жовтня 2005 року на рівні договірної вартості товару - в сумі 192452 грн. 47 коп.
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Томатна країна» (м.Київ, пр-т Перемоги, 136, к.34, код ЄДРПОУ 33445187, поточний рахунок №26004056100045 в Філії "КиївСіті" ПриватБанку, МФО 380775) з Державного бюджету України через управління Державного казначейства у Херсонській області (м.Херсон, вул.Комсомольська, 21) надмірно сплачену суму митного збору (0.2 %) 32 грн. 99 коп., податку на додану вартість в сумі 3299 грн. 19 коп., видати позивачу виконавчий лист.
4. Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю “Томатна країна» (м.Київ, пр-т Перемоги, 136, к.34, код ЄДРПОУ 33445187, поточний рахунок №26004056100045 в Філії "КиївСіті" ПриватБанку, МФО 380775) з Державного бюджету України через управління Державного казначейства у Херсонській області (м.Херсон, вул.Комсомольська, 21) 36 грн. 72 коп. судового збору, 1800 грн. витрат на правову допомогу, 517 грн. 78 коп. витрат, пов'язаних з прибуттям представника сторони до суду, видати виконавчий лист.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
6. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Хом"якова
Постанову підписано
24 листопада 2006 року.